Довгоочікувана й анонсована підсумкова прес-конференція глави держави тривала майже 1 годину 40 хвилин, понад двадцять із яких Порошенко виступав із промовою. На прес-конференцію акредитувалося 223 журналіста, рік тому, 29 грудня 2014 року, було 197 і прес-конференція тривала довше.

Вперше на підсумкових конференціях чинного Президента було поставлено так мало запитань. І це не дивно, оскільки на кожне запитання, поставлене 16-ма представниками ЗМІ, Президент відповідав розлого, не поспішаючи, по 5–7 хвилин. Звісно, для Ющенка, скажімо, це був би світовий рекорд, але чинному Президенту можна було б і коротше, тим паче, він це вміє робити.

Ведучий прес-конференції прес-секретар Президента Святослав Цеголко, надаючи слово представнику ЗМІ, не називав, хто буде наступним, тому «чорні чоловічки», які носили мікрофони, не відразу могли знайти того, кого вибрав Цеголко. І це також забрало дорогоцінний час.

Враження від прес-конференції, якими журналісти вже встигли поділитися в соцмережах, одне: вона була малоінформативною, й від Президента надійшло мало меседжів. Але причинами були як формат заходу, обраний прес-службою Адміністрації Президента, так і нецікаві запитання, поставлені журналістами. Тож ми в цьому матеріалі зосередилися на поставлених запитаннях.

Зазвичай усі прес-секретарі всіх Президентів України на підсумкових прес-конференціях першим поставити запитання главі держави давали можливість представникові Першого національного телеканалу (нині «UA: Перший»), який традиційно транслює такі заходи в прямому ефірі. Вчора стару традицію було зламано, що виглядало дивно з огляду на те, що саме зараз відбувається трансформація державного каналу на суспільного мовника — який артикулює запити суспільства й через який, здавалося б, і має перш за все комунікувати із суспільством глава держави.

Але цього разу першим дали слово представнику газети «Сегодня» (власник — Рінат Ахметов). Запитання було про Гризлова / переговори / мир / війну. До речі, впродовж прес-конференції на питання про таємний візит повноважного представника Російської Федерації у Тристоронній групі Бориса Гризлова, які лунали кілька разів, Порошенко так прямо й не сказав, була в нього особиста зустріч із ним чи ні. Втім, попри відсутність прямої відповіді, журналісти дійшли висновку, що Порошенко все-таки визнав: він зустрічався з Гризловим.

Другим пощастило телеканалу NewsOne, який належить народному депутату від «Опозиційного блоку» Євгену Мураєву. Молодий журналіст спочатку подякував Президенту за те, що той продовжує традицію демократичного спілкування з журналістами, а потім запитав про т. зв. деолігархізацію країни. Можливо, це запитання від нібито опозиційного каналу було покликане підколоти Порошенка-олігарха, але той підступності не відчув. Прізвища олігархів не прозвучали взагалі, як, утім, не було й жодної іншої конкретики з приводу них під час усієї прес-конференції.

Першим із іноземних ЗМІ отримав слово представник міжнародної інформагенції Bloomberg. У прес-службі Президента повідомили, що на конференцію акредитувалися представники ЗМІ з Китаю, Німеччини, Туреччини, але запитань від них ми не почули. До речі, кореспондент ІА Bloomberg — один із небагатьох журналістів — поставив коротке й професійне запитання про борг перед Росією за єврооблігаціями.

Крістіна Бердинських із журналу «Новое время» поцікавилася, що стане останньою краплею для Президента, щоби він, нарешті, відправив у відставку Віктора Шокіна. У прелюдії до запитання журналістка нагадала про справи Бойка, Портнова та інших, які вже відверто глузують із ГПУ.

За сценарієм у відповідь на це запитання, на думку організаторів прес-конференції (або радників глави держави), пасувало підписання в прямому ефірі закону про Державне бюро розслідувань. Це вже другий ивпадок, коли Порошенко в прямому ефірі підписує закон на релігійне свято: першим був закон про суспільне мовлення, підписаний на Благовіщення. Можливо, така сакральність має допомогти їх реалізації? На жаль, власне суспільному мовленню поки що це не дуже допомогло. Саме про це MediaSapiens хотів запитати главу держави (а також про те, як швидше визволити з полону терористів журналістку Марію Варфоломеєву), але не судилося.

«Інтер» запитував про енергетичну блокаду Криму та енергетичне забезпечення окупованого півострова, «Радіо Свобода» (телепрограма журналістських розслідувань «Схеми») — про те, чому Адміністрація Президента не відповідає на запити з приводу відвідувачів Президента.

Крім «Інтера», слово надали ще одному ресурсу Фірташа / Льовочкіна — «Українським новинам», які поцікавилися однією з найбільших інфляцій із часів проголошення незалежності: «Як би ви оцінили діяльність глави Нацбанку за п'ятибальною шкалою, і чи не очікуєте ви заяв про відставку прем’єра чи інших високопосадовців?»

Телеканал «2+2» (єдиний із ресурсів Ігоря Коломойського, якому дістався мікрофон) поставив довге запитання про «локомотив Мінздраву» (тобто реформи охорони здоров’я — поправив його Президент) — клініку «Охматдит», яка перетворюється на «довгобуд якийсь». (Взагалі-то вона вже давно є довгобудом!)

Павло Шеремет із інтернет-видання «Українська правда» поцікавився долею двох близьких до Президента людей: глави Одеської облдержадміністрації Михаїла Саакашвілі та народного депутата Ігоря Кононенка, порівнявши останнього з поручителем Яценюка — Миколою Мартиненком. Питання взагалі не розтривожило Порошенка, він відповідав на нього довго, при цьому часто посміхався.

«Деякі аналітики кажуть, що рівень корупції не змінився й був таким самим, як і за часів Януковича. Що ви про це думаєте?» — запитав кореспондент міжнародного інформаційного агентства Reuters, а у відповідь почув доповідь про боротьбу з корупцією й перші позитивні результати. За словами Президента, в його кабінет хабарі не носять, а на середньому рівні така практика триває.

Телеканал ATR, що належить організатору блокади Криму Ленуру Іслямову, абсолютно прогнозовано хотів почути конкретику щодо дій української влади стосовно Криму, а також оцінку дій громадянських активістів, які організували товарну блокаду півострова. «Україна робить все можливе, щоби Крим залишався першим пріоритетом», — як міг конкретизував Президент.

Наступним, 12-м, було інтернет-видання LB.ua. «Я довго чекала, тому поставлю два запитання», — відразу безапеляційно заявила шеф-редактор Соня Кошкіна. Її цікавило, чи не боїться Порошенко активності Саакашвілі на електоральному полі, та умови скасування санкцій до Росії, й чи говорив Президент про це з Гризловим. Активності Саакашвілі Петро Олексійович не боїться. А далі пішло багато слів про санкції та їхні результати. «Ми не збираємося торгувати санкціями, ми хочемо відновити територіальну цілісність», — сказав глава держави, знову не проливши світла на зустріч із Гризловим.

Про перспективи безвізового режиму запитала інформагенція «Інтерфакс-Україна». «Не дочекаєтеся», — запевнив Порошенко тих, хто боїться зриву безвізового режиму.

На щастя, встигло поставити запитання «Громадське ТБ». Христина Бондаренко цікавилася, коли Порошенко продасть свій бізнес: «Ви говорили, що в Україні більше ніколи не буде олігархів. Ви передали в управління свій бізнес, але не продали. Ми знайшли на сайті міжнародного інвестиційного банку, що ви й досі є власником 99 % акцій...» «У чому запитання?», — уточнив Святослав Цеголко. «Я її зрозумів, — перервав його Президент, — я її давно знаю, ми разом на 5-му каналі працювали. До речі, як тобі на “Громадському”?». Христина запевнила, що краще, ніж на 5-му. «На 5-му тебе дивилося більше», — ущипливо зауважив Порошенко, який у цю мить більше скидався не на Президента, а на власника телеканалу.

Після цього панібратського діалогу від Петра Олексійовича прозвучала новина, що він підписав договір про передачу своєї частки в корпорації Roshen у незалежний «сліпий» траст під управління міжнародного банку. За словами Президента, в нього самого не буде навіть права отримати інформацію про активи й жодне його рішення щодо активів не матиме юридичної сили. Потім за такою ж схемою буде переоформлено і його банк, запевнив він. Але ані назви трасту, ані назви міжнародного банку не прозвучало, тому перевірити інформацію буде непросто. Тож чесної відкритої відповіді про бізнес Президента, доходи від якого, на відміну від статків більшості українців, зросли 2015 року в рази, журналісти так і не отримали.

Державній інформаційній агенції «Укрінформ», як і Соні Кошкіній, вдалося поставити два запитання: які шанси, що Росія виконуватиме Мінські домовленості, чи не буде «Мінська-3» і як Президент ставиться до перенесення святкування Різдва.

Останнім, 16-м, право поставити запитання отримав телеканал ICTV, але, на думку вашої авторки, не скористався цим бонусом, на який сподівалися десятки інших ЗМІ, поставивши абсолютно загальне запитання. «Скажіть про стратегію цієї країни, в чому її економічне підґрунтя, на чому має бути зроблений упор: це сільське господарство, це IT-технології, це промисловість, чи ще щось може бути, якою має буде українська мрія?», — запитала кореспондентка з таким виразом обличчя, ніби виграла джек-пот. Петро Олексійович нагадав їй, що стратегія була визначена у президентській програмі — це імплементація угоди з ЄС, зняття віз, інвестиційні можливості, розвиток агропромислового комплексу, IT-технології, а от металургія — ні, бо потребує значних інвестицій.

Звісно, суспільно-політичні видання примудрилися зробити з цієї прес-конференції до десятка новин, наприклад, «Порошенко похвалив главу Нацбанку» або «Порошенко підписав закон про бюро розслідувань і дав зрозуміти, що не буде звільняти Шокіна», «Мінська-3 бути не може — президент». Але загалом більшість присутніх журналістів зазначили, що ця прес-конференція була новою порцією популізму та чергових обіцянок покращення нашого життя вже у 2016-му. «Головне — зберегти оптимізм!» — весело закінчив Президент, але журналістам було невесело: хотілося ще поставити запитання, тож вони традиційно намагалися прорватися до першої особи країни, коли він зійшов зі сцени (Оксані Денисовій із «Дзеркала тижня» навіть вдалося просочитися крізь охорону й іще раз уточнити про Гризлова). Але всі запитання заглушив вертеп, який почав співати, нагадуючи присутнім про свято.

Незважаючи на правильні меседжі, які вчергове пролунали з вуст Президента, він так і не відповів (або конкретно й чесно не відповів) на низку запитань: чи була зустріч із представником Путіна в контактній групі Борисом Гризловим і якщо так, то про що на ній ішлося; чому генпрокурора Віктора Шокіна, який явно не може впоратися зі своїми обов’язками, не має бути відправлено у відставку; чи вважає себе Петро Порошенко олігархом. Але в більшості випадків винні самі журналісти, які ставили не прямі запитання, а дуже суб’єктивні, розмиті й загальні, що дозволяло йому скочуватися до філософування в прямому ефірі. Ви уявляєте, скільки громадян хотіли би самі поставити главі держави запитання? Причому трохи відмінні від тих, що прозвучали. Одразу після прес-конференції у Facebook прокотилася хвиля нарікань: дописувачі шкодували, що там не було екс-журналістів Мустафи Найєма й Сергія Лещенка.

Якщо ж у підсумку ще раз проаналізувати список тих, кому Святослав Цеголко надав слово, побачимо таке: одна газета, один журнал, шість телеканалів, п’ять інформагенцій, одне радіо, два інтернет-видання. З них тринадцять вітчизняних (жодного регіонального, якщо не вважати таким ATR, який зараз працює в Києві й представляє частину країни, окуповану Росією) і три іноземних.

P. S. Перед прес-конференцією ваша авторка чомусь наївно прогнозувала, що одним із інтернет-видань, якому точно дадуть слово, буде сайт Gorlovka.ua, якому прес-служба напередодні трохи попсувала нерви. Але їм теж не пощастило. Прес-служба вибачилася, на прес-конференцію акредитувала, але слова не надала.

Детальніше про те, як журналісти акредитовувалися на прес-конференцію глави держави, вони розповіли у відеоінтерв'ю. Дивіться відеорепортаж з опитуванням:

Відео: Олексій Темченко, фото: прес-служба Президента України, Світлана Остапа, Олексій Темченко