Відповідь на інформаційну агресію має бути демократичною – Самріте Елерте
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Відповідь на інформаційну агресію має бути демократичною – Самріте Елерте
Такі рекомендації урядам Латвії та інших пострадянських країн містяться у звіті «Відповідь російському озброєнні інформацією» (“Responding to Russia’s weaponization of information”), який презентувала сьогодні голова the Baltic to Black Sea Alliance Самріте Елерте (Sarmite Elerte).
Представлений нею стратегічний документ базується на результатах обговорення, у якому взяли участь медіаексперти з країн Балтії, України, Грузії, Молдови, Росії та Польщі.
«Російська агресія в Україні показує, що інформація перетворюється на зброю. Звісно, у Балтійських країнах нема війни, але ця ж зброя – інформація – використовується і проти нас. Вона створює загрози безпеці країн Балтії, України, Грузії та Молдови», - зазначила пані Елерте.
В той же час, зазначає вона, відповідь на це має бути демократичною: «Ми не можемо відповідати на пропаганду контрпропагандою. Тому що це руйнуватиме основи демократії. Принципи демократії і свобода слова засновуються на надійній інформації, і люди мають право мати її, щоб приймати власні рішення».
Латвійська експертка також звернула увагу не мету гібридної війни, яку веде Росія: дезінформувати, розділити та пропагувати конфлікти. Головною цільовою групою, за її словами, є російськомовне населення пострадянських країн. Та, окрім цього, існують пропагандистські меседжі, спрямовані на решту громадян: «Ми слабкі, не можемо захистити себе, і для нас краще – дружити з Росією».
Самріте Елерте підкреслила, що нині питанням національної безпеки стає посилення демократичних медіа, адже громадська думка базується на джерелах інформації, якими користуються люди.
Експертка озвучила 10 рекомендацій для протидії інформаційній війні:
1) Включати російськомовне населення у національний наратив, створювати для нього канали на суспільному мовленні. За словами Елерте, сьогодні у Латвії на суспільному мовленні є лише деякі програми російською.
2) Підтримувати демократичних російських журналістів. Як приклад, експертка навела ресурси «Медуза» та «Спектр», що були засновані у Латвії колишніми журналістами російського сайту «Лента.Ру».
3) Забезпечити прозорість медіавласності за допомогою відповідних законодавчих ініціатив.
4) Заохочувати саморегуляцію журналістів.
5) Зменшити вплив російського інтернет-тролінгу. Двома способами цього Самріте Елерте назвала блокування коментарів під матеріалами про Україну та обговорення самої проблеми тролінгу. За словами експерти, тролів треба «виводити на чисту воду», щоб люди краще розуміли, про що йдеться та захищалися.
6) Створювати спеціальні регіональні грантові програми з журналістських тренінгів, моніторингу медіа, розслідувань.
7) Забезпечувати донорську підтримку згаданих у попередньому пункті неурядових організацій. «Медіакритика дуже важлива для впливу на якість журналістики. Журналісти не можуть бути єдиною групою суспільства, що живе поза критикою. Такі неурядові організації можуть виконувати роль омбудсменів у журналістиці», - вважає Елерте.
8) Налагодити співпрацю між регуляторами у різних європейських країнах, забезпечити швидкий обмін інформацією та обговорення того, як знайти баланс між контролем, санкціями та забезпеченням свободи вираження.
9) Підтримувати академічні інститути та мозкові центри, які би допомагали країнам ЄС (без радянського минулого) краще розуміти Росію.
10) Посилювати здатність влади до стратегічної комунікації. Створювати сильний національний наратив.
The Baltic to Black Sea Alliance є міжнародною організацією, що займається питаннями демократії та національної безпеки. Він був створений 31 жовтня 2008 року у Ризі як реакція на Російсько-Грузинську війну.