Тюремне ув’язнення – покарання за напад на загиблого, а удари батогом –  покарання за образи.

Правник, який відстоював інтереси матері закатованого сина, вважає, що цей вирок, враховуючи склад злочину, «надто м’який».

Поліцейського звинувачували у «напів-зловмисному убивстві». Натомість мати Саттара вважає, що його належало судити за вчинений ним «умисний» злочин, що заслуговував смертного вироку.

Вона заздалегідь заявила, що не стежитиме за судовим процесом, оскільки він «несправедливий». Мати Саттара відмовилася прийняти компенсаційні «криваві гроші», сплату яких передбачав вирок.

Справа 35-річного Бехешті, ім’я якого доки він не потрапив у лабети кібер-поліції було маловідомим, привернуло увагу у світі, відзначає AP. На неї реагували не лише на громадському, а й на державному рівні.

Убивство набуло такого розголосу, що цією справою займався іранський парламент. Очільник вищої судової влади аятола Садек Ларіджані (Sadeq Larijani) постановив провести повне розслідування.

Як повідомляв Media Sapiens, звинувачений у кіберзлочині – створенні «загрози національній безпеці у соціальних мережах» Саттар Бехешті загинув у листопаді 2012 року, через декілька днів після арешту. Трагедія сталася під час допитів в Евінській в’язниці у Тегерані, де він зазнав тортур.

«Купіть труну сьогодні, а завтра приходьте за його трупом…», – цинічно сповіщали родину Саттара Бехешті про його раптову смерть тюремники Евінської в’язниці.

Бехешті – не єдиний медійник, життя якого скінчилося за ґратами в’язниці, що набула сумної слави катівні дисидентів.

У березні 2009 року там помер блоґер новинного сайту з питань культури Омідреза Мірсаяфі (Omidreza Mirsayafi), засуджений за образу Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Тюремники оголосили, що він наклав на себе руки.

А в червні 2011 року від серцевого нападу в Евінській в’язниці помер редактор опозиційного тижневика Iran-e Farda Хода Сабер (Hoda Saber).