Серед них Росія, яка посіла 10 місце між Пакистаном і Бразилією.  У РФ, за даними медіаорганізації, досі не розкрито 14 убивств журналістів, скоєних у 2013 році.

Показником негативної тенденції є те, що цьогорічний список КЗЖ на одну країну довший, ніж укладений торік.

До Індексу приєдналася Сирія, яку через безпрецедентну кількість викрадень та вбивств репортерів вважають найнебезпечнішою у світі  країною для репортерів.

Найгіршими порушниками КЗЖ знову визнав Ірак (із 100-відсотковим рівнем безкарності), Сомалі та Філіппіни, становище в яких позначено «новими проявами насильства і провалами судового розгляду старих справ».

«Проблиском надії» медіаорганізація вважає те, що у 4 країнах, які фігурують у цьогорічному Індексі безкарності, виносилися судові вироки за злочини проти медійників. Однак лише в одному випадку було заарештовано й притягнуто до суду замовника злочину, що відображає тривожну глобальну схему.

Ось повний перелік країн за версію КЗЖ, де було скоєно найбільше убивств репортерів, а замовники й кіллери розгулюють на свободі.

1. Ірак

2. Сомалі

3. Філіппіни

4. Шрі Ланка

5. Сирія

6. Афганістан

7. Мексика

8. Колумбія

9. Пакистан

10.Росія

11. Бразилія

12. Нігерія

13 Індія.         

Індекс безкарності КЗЖ містить також інші висновки:

- 96 відсотків жертв становлять місцеві журналісти. Більшість з них висвітлювали політику, корупцію та війни у своїх країнах.
 

- Атмосфера безкарності породжує насильство. У 8 країнах, які постійно фігурують в Індексі. 2013 року були скоєні нові убивства.

- Загибелі журналістів часто передують погрози. Про це повідомляли принаймні 4 із кожних 10 репортерів, які потім ставали жертвами убивств.

- Убивці ставили за мету надсилати залякування усім новинним  медіа.

- Майже третину загиблих репортерів захоплювали у полон або катували перед смертю.

- 10 із 13 країн в «Індексі безкарності-2014» КЗЖ фігурують у ньому із 2008 року – відколи комітет започаткував щорічні аналітичні розвідки. Це підкреслює, що проблема укоренилася.

- У понад 40 відсотках справ про вбивства журналістів підозрюються політичні групи. Головними підозрюваними у 26 відсотках випадків  вважають урядовців та військовиків. Замовників убивств арештовували та притягували до відповідальності у менш як 5  відсотках випадків.

Індекс безкарності КЗЖ укладав за числом нерозкритих убивств журналістів у відсотках стосовно населення кожної країни. Для визначення становища медіаорганізація проаналізувала загибель репортерів у період між 31 грудня 2013 року та 1 січня 2014 року, а також пов’язані з цим невирішені справи. До індексу включено тільки країни з п'ятьма чи більше такими справами.

Комітет захисту журналістів визначає убивство як умисне, коли на репортера був здійснений напад, пов’язаний із професійною роботою жертви. За даними медіаорганізації, таких смертей майже 70 відсотків. «Індекс безкарності» не включає справи журналістів, загиблих у зонах воєнних конфліктів або під час виконання небезпечних завдань, наприклад, висвітлення вуличних протестів.

Убивство вважається нерозкритим, якщо не було винесено судового вироку. Дані стосовно чисельності населення КЗЖ запозичив з показників Світового банку.