На цьогорічному Книжковому арсеналі, який відбувся в Києві 9‒13 квітня, впадала в око велика кількість українських дитячих книжок і загалом насиченість дитячої програми. Ця тенденція не може не тішити. Водночас, зрозуміла розгубленість багатьох батьків біля стендів, які гортали книжку за книжкою, обираючи найкращу, і часто перепитували в продавців, на який вік розрахована та чи інша книга. Більшість батьків у виборі літератури спирається на рекомендації знайомих та репутацію видавництва. На літературних інтернет-сайтах періодично з’являються рецензії на деякі дитячі книжки, проте зрозуміло, що особливої уваги цій темі не приділено.

Відсутність ресурсу, повністю присвяченого дитячий літературі, і стала причиною появи сайту «Barabooka: Простір дитячої української книги». Сайт запустили менш ніж місяць тому (і на ньому продовжуються роботи), на нещодавньому Книжковому арсеналі відбулася презентація проекту. Головний редактор сайту – Тетяна Щербаченко, дитяча письменниця, авторка книжки про інтернет для дітей «Як не заблукати у павутині». «Початкова ідея сайту полягала в тому, щоб говорити лише з батьками, які обирають дітям книжки, і дорослими дітьми, ‒ пояснює вона. ‒ Потім ми розширили коло аудиторії, розраховуємо на фахову спільноту: науковців, педагогів, бібліотекарів». У редакції «Барабуки» працює також літературний критик Ольга Купріян (яка стала відомою завдяки своєму блогу про дитячу літературу) й Анастасія Музиченко, яка займається організацією подій та зустрічами «Барабуки».

Як розповіла пані Щербаченко, ідея створити такий ресурс з’явилася кілька років тому, однак довго тривав пошук організації чи фонду, які би підтримали проект. У результаті ним став фонд культури та інновацій «Футура» на чолі з Олегом Дегтяренко.

Головний напрям роботи новоствореного сайту – рецензії на книжки, причому в центрі уваги вітчизняні автори. Як пояснює редакція сайту, одне із завдань порталу –підтримувати українського автора та перекладача. «Якщо вийде гарна дитяча книжка російською мовою, ми теж про неї із задоволенням напишемо, дискримінації за мовою немає», ‒ пояснює пані Щербаченко. На сайті подається інформація про всіх авторів. Щоб рецензії й відгуки були об’єктивними, є така собі «наглядова рада» із експертів (серед них, зокрема, Сергій Руденко, Дмитро Стус, Емілія Огар та інші).

Одна з корисних функцій порталу – фільтр за віком, тобто за тегами можна шукати книжки для певного віку. «Розробка цього маркування була доволі складною й тривалою, ‒ розповіла Тетяна Щербаченко. ‒ Типові вимоги до видавництва не завжди вкладались у сучасну типологію літератури, так само не підійшли вікові рамки закордонних і російських видавництв, тому ми розробляли свою систему».

Оскільки сайт у розробці, то деяких запланованих функцій поки немає. Так, має бути рейтинг книжок користувачів, а також можливість «подивитися на книжку» ‒ це чітко візуалізований образ книжки, де можна подивитися товщину, папір, шрифт. Це зроблено в першу чергу для тих читачів, які купують дитячі книжки по інтернету й хочуть пересвідчитися в якості поліграфічного оформлення. Також на сайті буде розділ «Розваги для малюків», де, наприклад, можна буде послухати начитані твори чи українські пісні, які теж тісно пов’язані з дитячою літературою.

У рубриках «Інтерв’ю» й «Точка зору» ‒ навколокнижкові теми – про дитяче читання, як привчити дитину читати, загалом роздуми про сучасну літературу. Тут і самі діти можуть писати свої думки щодо літератури, в тому числі навчальної. «Ідея “Барабуки” – спробувати реформувати літературну освіту в школі, яка зараз перебуває в дуже складному стані, а також просувати читання в загальноосвітній школі і вишах», ‒ пояснила пані Тетяна. Але рецензій на окремі підручники на сайті поки що не заплановано, оскільки, як пояснила редакція, такий великий сегмент поки що не готові охопити.

Велика кількість дітей не привчена читати, бо ніхто не займався цим питанням, вважає Сергій Іванюк, один із експертів «Барабуки» та головний редактор журналу «Однокласник». «Дитяча література у значно складнішій ситуації, ніж доросла, тому що читач і той, хто купує, це, як правило, різні люди. Мама чи тато повинні перечитати все, що виходить у дитячій літературі, щоб обрати книжку, а це немислимо, ‒ пояснив пан Іванюк. – Сайт дає ключ для дітей, не треба купувати 10 книжок і обирати».

Редакція сайту має досить великі амбіції – наприклад, розділ «Довідник» планують перетворити на енциклопедію про дитячу українську книгу – наводити повну інформацію про видавництва, письменників, ілюстраторів. Як пояснюють творці сайту, вони прагнуть, аби ці люди із «широко відомих у вузьких колах» стали відомими в широких колах. Також окремі розділи присвячено найкращим українським музеям, бібліотекам, подіям у літературному житті.

Як розповіла Тетяна Щербаченко MediaSapiens, у майбутньому на сайті можуть з’явитися і огляди дитячих періодичних видань, із якими зараз теж є проблеми – поки що на «Барабуці» є довідних дитячої періодики. Сайт планує займатися просуванням як на реальному рівні – участю в різних заходах, так і на віртуальному – зокрема в соцмережах.