За словами Лариси Мудрак, останні півроку робота велась у трьох підгрупах: науковій, інформаційно-освітній та юридичній. Результати цієї роботи дозволяють розпочати тестування системи у новому навчальному році – з 1 вересня.

Результати наукової роботи підсумувала Любов Найдьонова, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Як повідомлялося раніше, інститут проводив декілька  досліджень  та опитувань, на базі яких і було розроблено символи. «З віковими позначками ми досить швидко визначились, з позначками контенту [Жахи, насильство, секс, наркотики, нецензурна лексика. – MS] були складнощі, – але головне, сьогодні ми маємо систему графічних знаків, яку можна перевіряти пілотом», – зауважила Найдьонова.

Крім цього, наукова група розробила опитувальник для кодувальників – спочатку він існував у друкованому форматі, тепер є мультимедійна версія на базі Android. Кодувальник після перегляду телепродукту буде відповідати на питання щодо контенту, а комп’ютерна програма завдяки алгоритму ставитиме «діагноз» – відносити продукт до певної категорії контенту, яка фіксує ризики, присутні у продукті.

Опитувальник пройшов декілька етапів опрацювання, зокрема за його допомогою тестували зразки продукції – серіали, фільми, мультфільми. До цього вони були вже оцінені експертами, тому одним із завдань було перевірити, чи збігається оцінка, видана комп’ютером,  з оцінкою експертів. Після такого тестування до опитувальника також вносили зміни.

Технічне забезпечення проекту і розробка остаточного варіанту комп’ютерної програми входить до тих завдань, які підтримують Рада Європи і уряд Канади у проекті «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі». Уповільнення роботи групи (останнє засідання відбулось 22 лютого) і було пов’язане із затримкою у відкритті програм Радою Європою (детальніше про проект читайте на MediaSapiens). Як відзначила керівник проекту Ольга Сєдова, найближчими днями буде оголошено конкурс для компаній-розробників програмного забезпечення, переможець якого і буде розробляти остаточний варіант софту до системи «розумних позначок».

«Зараз ми вийшли на те, що медіаосвіта має величезний компонент у нашому проекті і цей сегмент можна розширювати вже цього року», – відзначила Лариса Мудрак. Любов Найдьонова додала, що  тематика телепозначок вже внесена в розділ про вплив ЗМІ на особистість підручника «Медіаосвіта і медіаграмотність». Крім цього, інформація про «розумні символи» включена до практикуму для старшокласників з медіаосвіти – вона подаватиметься у складі іншої медіаосвітньої інформації. (Зараз триває всеукраїнський експеримент із впровадження медіаосвіти в середню загальнообов’язкову шкільну освіту.) «Вже наприкінці року ми зможемо побачити, чи є якийсь ефект, чи є зсуви у культурі споживання», – відзначила пані Найдьонова.

Керівник інформаційно-освітньої підгрупи, заступник голови правління МГО «Інтерньюз-Україна» Павло Моісеєв розповів, що зараз запропоновано концепцію відеороликів, котрі стануть елементом інформування населення, а також популяризації системи телепозначок. У відеороликах інформація буде подаватися так, щоб вона була зрозуміла і батькам, і дітям. «Основне інформативне  навантаження ляже на сайт, тобто  ролики відсилатимуть до сайту, бо за 15-20 секунд важко все пояснити», – зауважив Моїсеєв. Також потрібно інформувати самих журналістів, які висвітлюють тему створення позначок, додав він. За словами Моїсеєва, у  медіависвітленні проекту «розумних позначок» траплялись викривлення через те, що  калькувалась інформація з російської системи захисту дітей, вровадження якої відбулося нещодавно.

Юридична група підготувала пропозиції щодо внесення відповідних змін до нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення», якими буде врегульовано функціонування національної системи захисту дітей у ЗМІ. Олег Шосталь,  начальник управління правового забезпечення Національної ради, підкреслив, що зміни стосуватимуться і загальних, і спеціальних норм. Зокрема, мова йде про спеціальну статтю про захист дітей при наданні аудіовізуальних послуг. Вона виділятиме три категорії контенту, у залежності від того, наскільки шкідливий контент для психічного, фізичного та морального здоров’я дитини. Відповідно, продукти, котрі містять таку інформацію, повинні поширюватися лише за умови, якщо діти не матимуть змоги побачити її (транслювання з 23.00 до 6.00, спеціальні попередження перед трансляцією, попередження у телепрограмі).  Також при Нацраді планується створення дорадчого органу – Ради з питань захисту дітей від шкідливого аудіовізуального впливу.

Як відзначив Олександр Савенко, голова Ради директорів обласних телерадіокомпаній, генеральний директор ДО «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», пілотний проект планується запускати на обласних телекомпаніях (швидше за все, це будуть Київ, Полтава, Житомир, Вінниця, Волинь і Рівне).

До вересня повинні тривати навчання для упервайзерів гарячої лінії, тренерів і кодувальників на базі Національної ради із залученням працівників апарату та представників каналів, які братимуть участь у пілотному проекті з маркування відеопродукції.

Міжвідомча робоча група із розробки та впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, яка може шкодити їхньому здоров’ю і розвитку, була створена відповідно до рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 8 лютого 2012 року. До  її складу входять члени Національної ради й інші працівники цього державного органу, експерти з різних профільних галузей, зокрема психології, а також представники громадських і державних структур, телевізійної індустрії і телекомпаній. Завдання Міжвідомчої робочої групи – розробка національного проекту маркування відеопродукції, яке позначатиме негативний контент і вікові обмеження, а також впровадження його на всіх телевізійних каналах.