Здається, що хвалитися своїми дітьми — так природно. Колись запрошували друзів та сусідів подивитися дитячий чи сімейний альбом, тепер — завантажують фото в соцмережі, щоб не лише найближчі, а й усі побачили, який чарівний, кумедний та вдатний ваш малюк.

Однак усе частіше лунає меседж, що це погана практика — мовляв, і некоректно без дозволу дитини, й небезпечно. То чи справді начебто безневинне фото дитини в соцмережах може призвести до проблем?

Замилування дітьми чи егоїзм та марнославство?

Мама двох дочок Ольга Старик дуже часто розміщує їхні фото в соцмережах. Вигляд буває різний — і гарно прибраними, і за грою, і з розмальованими обличчями. Часто фото дівчат надсилає на різноманітні конкурси, щоби взяти участь у розіграші призів. Тож у мережі можна знайти чимало зображень її дітей — однак Ольга не розуміє, в чому проблема.

«Так, я часто розміщую фото своїх дітей у соцмережах — ділюся приємними миттєвостями, кумедними випадками, а ще трохи "хвалюсь" своїми красунями, — каже вона. — Колись фото показували, дарували чи надсилали поштою — друзям і рідним, тепер розміщуємо в соцмережах, але мотиви й мета лишились ті ж самі. Звісно, тут фото моїх діток бачать не лише найрідніші, а й зовсім чужі люди, але я так само бачу чужі фото — сміюся з кумедних кадрів і милуюся вдалими світлинами. Але в усьому потрібен здоровий глузд — я ніколи не виставляю таких фото, яких би потім мої дівчатка соромились». Ольга Старик вважає, що навряд чи в дорослому віці діти висловлять претензію, що це порушувало їхні права.

Однак за начебто безневинним і природним бажанням показати свою дитину іноді може стояти банальний егоїзм та марнославство. Кажучи сучасною мовою інтернету — прагнення зібрати якомога більше лайків і стати популярним у стрічці новин за рахунок своєї дитини. Адже не новина, що фото дитини лайкне значно більше людей, аніж серйозний допис чи філософські роздуми.

Таку позицію розділяє й психолог, психотерапевт за напрямком «сімейна системна психотерапія» та «когнітивно-поведінкова терапія» (CBT), кандидатка психологічних наук, дійсна членкиня Онтарійської спілки психологів Наталія Гаєвська: «Переоцінити вплив соцмереж на наше сьогодення дуже складно. Адже тут спілкуємося з друзями, шукаємо однодумців, дискутуємо на професійні та політичні теми, а також розповсюджуємо безліч фото нашого приватного життя. Не є винятком і фото наших дітей, адже це так приємно — запостити в мережу чергову милу та кумедну фотку своєї малечі й зібрати якомога більше лайків! Часто за такою поведінкою батьків ховається бажання не просто похвалитися: "Яка в мене чудова дитина!", а частково самоствердитися за рахунок власного малюка: "Ось подивіться, що в мене є!" — приблизно такий меседж несуть ці фото. "В мене така чудова дитина — значить я суперова мама". Я не помилилася, не “хто”, а “що”, бо, на жаль, досить часто батьки не беруть до уваги самої особистості дитини, сприймаючи її лише як об'єкт (функцію) для задоволення власних марнославних потреб».

Запитати дозволу в дитини

Проблема ж, зауважують фахівці, в тому, що дитина не може відстоювати своє право на приватність, бо вона ще не знає, хоче чи ні, щоб її фото розміщували. А часто її й не ставлять до відома, що фото в мережі. З іншого боку, начебто виникає специфічна дилема, коли на тій же шальці терезів опиняється право батьків віддавати дітей у музичні школи, хрестити в дитячому віці й загалом приймати рішення за своїх дітей до їхнього повноліття. Однак не варто зводити ситуацію до абсурду, слід покладатися на здоровий глузд. Психолог Наталія Гаєвська каже, що донедавна й сама не замислювалася над тим, що фото дитини в мережі без її дозволу може бути проблемою.

«Маю неприємний досвід, коли без дозволу старшої доньки запостила її, як мені тоді здавалося, дуже класні фото, — каже вона. — На жаль, вона не думала , що ті фото класні, комплексувала через це. Тож фото я відразу видалила, а для мене це стало хорошим уроком, що треба передусім враховувати почуття власної дитини, а вже потім думати про власне прагнення похвалитися дитиною».

Микола Кулеба, Уповноважений Президента з прав дитини, пояснює, чому загалом виникає дискусія з приводу того, чи має право рідна матір чи батько розміщувати фото своїх дітей у соцмережах: «Питання досить делікатне — з юридичного погляду батьки несуть відповідальність за дитину до досягнення нею 18 років. Тож ніхто не може батькам заборонити розміщувати фотографії дитини, звісно, якщо зміст цих фотографій не суперечить закону, тобто якщо ці фото не є продукцією порнографічного характеру». З іншого боку, як каже пан Кулеба, батьки зобов’язані діяти в якнайкращих інтересах дитини, тож перш ніж розмістити певну інформацію про свою дитину, батькам необхідно подумати — чи не зашкодить це насамперед самій дитині: «Не впевнений, що всі дорослі над цим замислюються, адже часто сам бачу в своїй стрічці Facebook, як батьки розміщують фотографії дітей — починаючи від фото у смішних костюмах до фото дітей у купальниках. Звісно, я розумію, що батьки пишаються своїми дітьми й хочуть поділитися своїм щастям, але робити це потрібно так, щоби згодом це не мало гірких наслідків».

Чого остерігатися? Негативні наслідки розміщення фото дитини в соцмережах

Після того, як ви виклали фото дитини в соцмережі, — ви його віддали будь-кому охочому. Тому замислитися над подальшою долею фото вашої дитини радить фахівець із цифрової безпеки Микола Костинян: «Якщо таке фото розміщується публічно — то будь-хто в цьому світі отримує право використовувати це фото, як йому заманеться. Використовувати — це означає й показувати, й поширювати, й модифікувати, й переробляти як завгодно. Наслідки непередбачувані».

Дослідження свідчать, що батьки до моменту, коли їхній дитині виповниться п'ять років, встигають завантажить в соцмережі в середньому 973 її фотографії. 17 % батьків жодного разу не змінюють налаштування приватності в Фейсбуку, а 46 % перевіряють такі налаштування лише один раз чи двічі. Тож зловмисники без проблем можуть отримати й використовувати дитячі фото, які перебувають у відкритому доступі.

Уповноважений із прав дитини Микола Кулеба також наголошує, що в мережі фотографію дитини бачать не лише доброзичливці, вона може бути використана з будь-якою метою. Мовляв, є непоодинокі випадки, коли батьки розміщували фотографію дитини в привабливому вигляді, а потім дитина ставала жертвою педофіла — збоченець помічав фото й вистежував свою жертву. На жаль, досить часто батьки розміщують інформацію, за якою можна дізнатися адресу проживання, навчання, місця відпочинку, де часто буває дитина.

Це підтверджує й дослідження фахівця з інформаційних систем, програмування та комп'ютерної безпеки Університету Вустера Джоан Кузма. Внаслідок аналізу дитячих фото з соцмереж вона виявила, що значна частка їх має геомітки — позначення місця, де зроблено фото. Часто ці мітки встановлюються автоматично, а люди й не зважають на це. Зокрема, проаналізувавши масив фото дітей у вільному доступі, вчені змогли знайти 50 індексів місць проживання дітей, зображених на фото. Ось таким чином і змогли науково пояснити небезпеку знаходження домашньої адреси дитини після перегляду її фото в соцмережі.

Інший можливий наслідок — кібербулінг, тобто знущання з боку однолітків, через інтернет. Батьки розміщують фото дитини й часто навіть не цікавляться, чи не проти цього сама дитина. Можливо, дитина не хоче, щоб її в такому вигляді бачили однолітки? Тож через необдуманий вчинок батьків дитина може потерпати від насмішок та цькування в школі, в тих же соцмережах. 

«Викладаючи фото своїх дітей у всесвітню мережу, намагайтеся думати не лише про те, як чудово буде отримати "лайки" від друзів, а й про те, який надалі вплив ваші дії матимуть на вашу дитину: чи не зашкодить це їй у спілкуванні з іншими дітьми, чи не почуватиметься вона незручно через те, що хтось побачить її на цих фото? — радить психолог Наталія Гаєвська. — Те, що вам здається кумедним і милим, для дитини може бути жахливим і потворним, обов'язково це враховуйте. Не нехтуйте тим, щоб порадитися з дитиною та спитати в неї дозволу, розміщувати чи ні на широкий загал її фото. Таке ставлення до своїх доньки чи сина покращить стосунки з ними, а також дасть їм можливість відчути себе в безпеці».

Світові тенденції

Про серйозну емоційну загрозу для дітей від розміщення їхніх фото попереджає дослідження вчених Мічиганського університету, здійснене 2015 року. Більше 74 % респондентів заявили, що мають сумніви щодо публікації дитячих фото в світовій мережі, але роблять це, піддаючись загальному впливу й тенденціям. Крім того, 51 % батьків супроводжує фото своїх дітей особистою інформацією, за якою можна вирахувати місце перебування дитини. А понад третину батьків та матерів обговорюють здоров'я, виховання та проблеми своїх дітей у публічному інтернет-просторі.

Зайнялася проблемою й німецька поліція, яка провела повноцінну інформаційну кампанію щодо вищевказаної теми. Їхня вірусна кампанія в соцмережах була сформована як заклик до негайних дій людей, що публікують фото своїх дітей у соцмережах і так створюють для них потенційні проблеми та небезпеку. В перші кілька днів після запуску кампанії вірусною публікацією поліції поділилося більше 245 тисяч осіб.

Поліція німецького міста Хаген попереджувала користувачів Фейсбуку про наслідки публікації фото дітей у загальному доступі. Мовляв, у кращому випадку ними будуть незадоволені діти, коли виростуть. У гіршому — педофіли знатимуть про дітей усе, включно з іменем, номером дитсадка чи школи, датою народження, домашньою адресою та часом роботи гуртків із вишивання чи карате.

А французи взялися за справу ще серйозніше. Спочатку французька жандармерія поширила заклик по соцмережах до батьків припинити викладати фото їхніх дітей. А потім — і того більше. Відтепер, відповідно до французьких законів про недоторканість особистого життя, діти можуть подати до суду на своїх батьків, які виклали їхні фото в соцмережі. Якщо батьків визнають винними у висвітленні деталей приватного життя дитини — це загрожує їм штрафом близько 45 тисяч євро або роком ув'язнення.

Чи може дитина захистити свої права

Насамперед усі фахівці зауважують основне — це та делікатна сфера, де порозуміння варто шукати не в юридичній площині, а в сімейно-моральному порозумінні. Дитину слід запитати про її почуття, а вона має не мовчати, якщо незгодна.

Якщо ж вирішити проблему на рівні родини не вдається — є й інші шляхи. Дитина може заперечувати проти поширення своїх фото, починаючи з будь-якого віку. Відповідно до ст. 171 Сімейного Кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

«Проблема в тому, що в нашому суспільстві чомусь не звикли сприймати слова дітей серйозно, їм не надають великого значення. Звісно, кожна дитина, незалежно від віку, може звернутися зі своєю проблемою до батьків, рідних, друзів, сусідів, вчителів, шкільного психолога, до служби у справах дітей, але що дорослі зроблять із цією інформацією, як відреагують — інше питання»,  — коментує Микола Кулеба.

Та все ж фахівці радять не доводити ситуацію до того, щоб такі прецеденти виходили за межі родини — здоровий глузд допоможе вирішити цю проблему. А запобігти допоможуть роз'яснювальна робота, підвищення інтернет-грамотності та кібербезпечності суспільства.