Якби у 1986 ви попросили когось дати свій прогноз того, якою журналістика буде у 2011, це була б картина типу «Майкл Дж. Фокс (грав головного героя у фільмі «Назад у майбутнє - МГ) хакерствує за своїм ноутбуком у літаючій машині, а навкруги все у флуоресцентно-рожевих тонах.

Ми схильні представляти майбутнє як гіпертрофоване теперішнє. Ми приділяємо у візіях нового світу забагато уваги технологіям і замало – людям. Тому прогноз на 25 років, який я зараз дам, набагато більше скаже про 2011, ніж про 2036.

Але хіба є щось цікавіше за виклик?

Передбачення 1. Люди продовжуватимуть прогнозувати смерть газет.

Газетам пророкують смерть відтоді, як почали з’являтися інші види ЗМІ. Але вони виживають – не тому, що їхні бізнес-моделі прибуткові, а тому, що можуть запропонувати щось більше, ніж вигоди від реклами на першій сторінці.

Впливовість і статус важко купити. Доти, доки газети зможуть їх пропонувати, власники терпітимуть збиткові медіаактиви заради виграшу в іншому.

Передбачення 2. Ціни рухатимуться у полярних напрямках.

Вже зараз є успішні бізнес-моделі безкоштовних ЗМІ. Безкоштовний контент більше не означає «неякісний контент» - він просто оплачується користувачами в інший спосіб, і ця плата – інформація про користувача. Головну роль в акумулюванні цих даних гратимуть такі гіганти Amazon, Facebook, Tesco, можливо, Apple. Деякі корпорації навіть куплятимуть видавництва, щоб збирати дані про потенційних покупців. Тож платити грішми за деякі ЗМІ і не доведеться.

З іншого боку, видавці продовжуватимуть політику перетворення газет з паперу, в який загортають рибу, на об’єкти розкошів. Передплатники купуватимуть не стільки контент, стільки право на доступ до певного ексклюзивного «клубу».

Передбачення 3. Журналістика стане більш схожою на кар’єру рок-музиканта, ніж на постійну офісну роботу.

Наймання працівників поза офіційним штатом було до інтернету і лише поширюватиметься за допомогою інтернет-технологій. У 2036 році сама думка, що колись про актуальні події писали лише ті, хто працював у редакціях і отримував за це гроші, здаватиметься абсурдною.

Процес наймання журналістів з нудних кабінетних співбесід із розгляданням дипломів перетвориться на полювання ейчарів у соцмережах за тими, чия писанина викликає захват. ЗМІ прагнутимуть знаходити «молоді таланти», перш ніж їх відкриють конкуренти. Професійна журналістика сильно залежатиме від особистостей, і кожне видання хотітиме створити свою зіркову команду.

Та і це ще не все. Журналісти «розкручуватимуться», переходячи з менших медіакомпаній до більших, використовуючи їх, як рок-зірки використовували рекордингові компанії. Фінал шляху – створення власної, нішевої.

Передбачення 4. Не буде єдиної цілісної медіаіндустрії.  

У 2011 поняття «журналістика» трактується надто вузько. Традиційні ЗМІ скорочують штати, нові медіа набирають, нішеві журнали переживають бум.

У 2036 все буде ширше. Транспортна сфера зі своїми медіа, приміром, може працевлаштувати більше журналістів, ніж сучасний великий медіахолдинг. Компанії намагатимуться бути ближчими до покупців, використовуватимуть для цього інформацію – а вона не може бути суто рекламною, бо таке не читатимуть і не дивитимуться. Тут і будуть потрібні журналісти, щоб давати інформацію про галузь у такій формі, яка була б цікавою.

Залишається лише сподіватися, що для якісного журналізму знайдуться джерела фінансування, і в ньому лишатиметься конкуренція, яка необхідна для підтримання високої планки стандартів.

Передбачення 6. Онлайн-журналістика стане більш спеціалізованою – і більш передбачуваною.

Журналісти спеціалізуватимуться за тематикою більш вузько, але від усіх вимагатиметься вміння створювати контент різних видів: текст, фото, аудіо, відео і що там ще придумають у майбутньому.

Наразі сталих жанрів в онлайн-журналістиці як таких немає, можна чекати на вироблення якихось стандартів найчитабельніших матеріалів плюс появи гібридного контенту – слайд-шоу з аудіосупроводом, інтерактивної інфографіки, мультиплатформених баз даних.

Маєте інше бачення? Поставте нагадування на 3.03.2036, і з’ясуємо, хто правий:).

(У свою чергу редакція «Медіаграмотності» пропонує висловитися в коментарях тим, хто має своє бачення журналістики майбутнього)