Якщо ви маєте або плануєте мати дітей і не належите до тих 9%, які проти використання інтернету до повноліття, вас, імовірно, непокоїть питання, як використати переваги сучасних інформаційних технологій для освіти та розвитку дитини й водночас не дати їй перетворитись на онлайн-торчка. Державній освітній системі, попри всі  її обіцянки забезпечити дітей нетбуками, навряд чи  варто довіряти у справі підвищення комп’ютерної грамотності. Джефф Ґаліновскі у своєму дописі на сайті Mashable! пропонує вчителям і батькам п’ять способів розумного використання сучасних технологій для освіти й розвитку дитини.

Порада перша: Геть із класу!

Діти сприймають нове відразу кількома органами чуття – хочуть помацати, почути, побачити все зблизька. Нетбуки, ноутбуки та пристрої на зразок камери, планшету для письма чи мікрофону допомагають реалізувати цю потребу. Що більше органів чуття задіяні під час навчання, то більшою є ймовірність, що матеріал осяде в головах надовго.

Усе це погано сумісно з нудною класною кімнатою, партами та жорсткими стільцями. Навчаючись, діти повинні почуватись комфортно й вільно – тоді вони легше фокусують увагу і краще сприймають те, що ви їм розповідаєте. Наприклад, я водив п’ятикласників до зоопарку, де вони вимірювали температуру й вологість, малювали пінгвінів і будували роботів. Усе це  діти робили за допомогою своїх портативних комп’ютерів.

Порада друга: Прості й прикладні теми

Зазубрювання – не завжди найкращий спосіб навчання. Важливо показати дітям, що предмети на зразок математики чи фізики можуть бути цікавими та  потрібними їм у житті. На прикладах із життя можна зробити цікавою будь-яку найнуднішу науку. Хіба не приємніше вивчати дроби, якщо за їх допомогою складати кулінарний рецепт? Тут до ваших послуг величезна кількість освітніх комп’ютерних програм, флеш-анімація та цілий ютьюб, повний цікавих та пізнавальних роликів.

Коли моя дочка вчилась у п’ятому класі, вона намагалась виробляти електрику за допомогою реакції содової води та цукерки «Ментос», використовуючи нетбук та електронне обладнання для перевірки гіпотези. До цього фізика не дуже її цікавила, але по закінченні школи вона зізналась мені, що дуже любить точні науки. Не дуже часто таке почуєш від дівчат у наші часи, чи не так?

Порада третя: Дайте дітям відчути себе власниками

Технологія дозволяє дітям відчути себе господарями свого власного освітнього процесу. Вони починають активніше діяти в процесі навчання, а не лише слухати, бачать плоди своєї роботи, оцінюють їх і пишаються, якщо є чим. Згідно з недавнім дослідженням, що більше учнів у класі постійно використовують комп’ютери, то кращими є середні оцінки. Працюючи на своєму комп’ютері, дитина почувається відповідальною за те, що робить.

Втім, діти є діти, тож вони здатні знищити будь-яку техніку у рекордно короткі терміни. Щоб почуватись спокійніше й не так часто витрачатись на ремонт і оновлення техніки, шукайте водостійкий, ударостійкий, вогнестійкий і взагалі – міцний комп’ютер.

Порада четверта: Не підганяйте

Різні діти навчаються в різному темпі й по-різному сприймають крайні терміни виконання завдання. Деякі нормально почуваються, маючи обмежений час і самостійно плануючи роботу, інші, навпаки, губляться, потребують конкретніших указівок і додаткового часу. Технології дозволяють учителям і батькам встановлювати для дитини індивідуальний рівень дисципліни, а дитині – працювати у своєму власному темпі. Наприклад, інтерактивна комп’ютерна програма LEAD21 від McGraw-Hill визначає читацький рівень, частоту слововживання, встановлює оптимальний розмір шрифта та інші параметри читання для дітей різного віку.

Порада п’ята: створіть безпечний простір для пізнання

Коли батьки не нависають, діти можуть самостійно пізнавати світ, довідуватись щось нове і глибше занурюватись у ті речі, які для них найцікавіші. Але ж ви завжди позираєте у вікно надвір, коли там бавиться ваша дитина. Так само варто подбати про безпеку дитини в інтернеті, попередивши її про можливу агресію анонімів, про шахраїв та педофілів-паскудників, віруси і порнографію, яку не варто дивитись. І, попередивши, все одно тримати на контролі виконання рекомендацій.

Користуйтесь програмами, які блокують доступ дітей до недозволених сайтів у мережі, поки дитина не навчилась їх розблоковувати. Батьки мають право вирішувати, де, що і коли дитина буде дивитись в інтернеті. Хоча, на жаль, їхні спроби реалізувати це право часто стають приводом для сакраментальної фрази «я вас ненавиджу».

Вперше потрапивши до соціальних мереж, діти з легкістю додають до друзів незнайомих людей і діляться приватною інформацією з віртуальними знайомими, які можуть виявитись ким завгодно. Згідно з американським опитуванням, така поведінка притаманна 68% дітей, що використовують соціальні мережі (в Україні цифри трохи кращі, але теж бентежать).

Моя одинадцятирічна дочка завела собі твітер без мого відома, - а я, мушу сказати, не вважаю, що в цьому віці пора долучатись до соціальних медіа. Коли я виявив, що вона веде мікроблог, я поставив програму для спостереження на її ноутбук, щоб стежити за тим, чи не стане моя дочка жертвою якогось негідника. Дослідивши її поведінку в інтернеті, я підготувався до серйозної розмови про онлайн-безпеку. Програма для спостереження за її віртуальною активністю дає моїй дочці свободу, а мені – чистий спокій.

«Медіаграмотність»