«Комсомольська правда» півроку публікувала замовні матеріали від Nemiroff
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Комсомольська правда» півроку публікувала замовні матеріали від Nemiroff
Місця не жалкували – на частину замовних матеріалів було відведено цілу шпальту. Їх невдало намагалися замаскувати під псевдотематичні та псевдоактуальні статті. Щоправда, фотографії до них, на яких – крупним планом логотип компаній або ж її продукція, всю конспірацію перекреслюють.
Нічого страшного в тому б не було, якби ці статті вийшли під знаком «на правах реклами» або в розділах «!», «Факт», «Оціни», «Відкрита трибуна», «Бізнес-прес», інформація в яких розміщується на комерційній основі, про що видання інформує своїх читачів. Натомість відверто рекламні тексти потрапили у розділи «Суспільство», «Світ», «Здоров’я», «Картина дня». Характерно й те, що такі рекламі статті про інші компанії, зокрема й горілчані, «Комсомольська правда» чесно публікує в розділі «Факт», а іноді навіть не забуває ставити біля них знак ®.
У скільки Nemiroff таке задоволення обійшлося, можна лиш здогадуватися. Між тим, відповідно до офіційного рекламного прайсу газети, піар-стаття, що займає цілу шпальту, може коштувати від майже 13 тис. 700 грн. (щоденний київський випуск) до 111 тис. грн. (п’ятничний всеукраїнський випуск). Nemiroff обрав найбільш бюджетний варіант – статті виходили у вівторкових номерах київського випуску. Відповідно, чотири великих статті обійшлися щонайменше в 54 тис. 800 грн. Щоправда, ще 800 грн. слід доплатити за послуги журналіста і 2 тис. за розміщення цього ж матеріалу на сайті. Крім того, існують націнки – 50% від вартості за нестандартний формат розміщення. Цікаво, чи відноситься джинса до нестандартного формат.
Зміст рекламних повідомлень, закладених у матеріали, оригінальністю не вражав. Усі вони апелюють до двох стереотипів, давно і міцно закладених у масовій свідомості українців. Перший – свято і відпочинок без спиртного неможливі. Другий – алкоголь у помірних дозах корисний для здоров’я. Довкола цього і вибудовуються статті, три з яких «приурочені» до свят чи урочистостей, один стосується літнього відпочинку, два – здоров’я.
Керівництво «Комсомольської правди в Україні» всі прохання прокоментувати чи пояснити ситуацію проігнорувало. Відповідні запити було надіслано генеральному директору українського видання Ірині Войнаровській, директору з реклами Світлані Загладі. Спроби зв’язатися з керівництвом телефоном теж не мали успіху. І з головним редактором Оксаною Богдановою, і з Іриною Войнаровською секретар з’єднувати відмовився, посилаючись або на їхню зайнятість, або на відсутність на робочому місці та попросивши всі питання надіслати в електронному вигляді. Єдиний, з ким вдалося поговорити, – заступник головного редактора Андрій Хрустальов. Лиш почувши слова «замовні матеріали», він сказав: «Це виключено». А вислухавши всі аргументи, відповів: «Я цих матеріалів не пам’ятаю. Або ніколи й не читав». Та порадив звернутися по коментар до генерального директора.
Перший матеріал «Праздник огня и воды» з’явився 6 липня 2010 р. в рубриці «Гуляют все!» (розділ «Суспільство»). Інфопривід нібито є – свято Івана Купала. Й ось кореспондент відділу економіки Наталія Мічковська натхненно розповідає про історію свята, пов’язані з ним обряди та звичаї. Пише, що всі трави, зібрані цього дня, вважаються цілющими. І тут раптом вирішує додати: «Говоря о целебных свойствах трав, нельзя не упомянуть изобретенную компанией Nemiroff «Украинскую Медовую с перцем». Впервые в истории в одном напитке используется необычное сочетание противоположностей – меда и перца. Кроме того, в состав этого напитка входит целебное растение донник, которое широко применяется в народной медицине при бессоннице, головной боли, бронхите. Благодаря такому уникальному составу Nemiroff «Украинская медовая с перцем» можно без преувеличения назвать самой настоящей «живой водой»!».
Рекламну паузу завершено й авторка знову повертається до теми свята. Щоправда, ненадовго. Розказує, як колись святкували Івана Купала, і додає, що, як і будь-яке інше свято, воно не обходилося без горілки. А далі – нова порція рекламного тексту: «Эксперты компании Nemiroff рекомендуют употреблять водку к мясным, рыбным и овощным закускам, под каждую из которых водка является идеальным гастрономическим дополнением. Кто-то пригубит напиток для аппетита, кто-то выпьет рюмку-другую, чтобы немного расслабиться, а кто-то поддержит компанию в течение всего праздника. И никакой головной боли утром, ведь водка Nemiroff – это напиток для тех, кто умеет правильно работать и правильно отдыхать!».
Завершується матеріал геніальним висновком. Він пасує до заголовку статті і, власне, пояснює його. Мовляв, свято Івана Купала – це свято вогню і води (через традицію пускати вінки водою та перестрибувати палаючі солом’яні ляльки), а тому «своеобразным символом этого праздника вполне может стать «огненная вода» на травах – например, Nemiroff Original (или «Черный» Nemiroff), который позволит ощутить родниковую прохладу воды, дополненную смелым сочетанием душистого тмина и ароматного меда». В довершення до всього посеред шпальти на передньому плані красується фото розрекламованої горілки.
Другий матеріал. «Отдых за рубежом: как не потратить лишнего?», опублікований 10.08.2010 р. Автор Аліса Красовська наприкінці літа вирішила написати статтю про те, куди слід поїхати відпочивати. В першу чергу, радить Туреччину, але застерігає: обирайте тури не all inclusive, а ultra all inclusive! Єдиний, а тому основний, аргумент: «пометка all inclusive действительно включает абсолютно все, кроме… импортных спиртных напитков, к коим в Турции, по понятным причинам, относится и продукция компании Nemiroff… Поэтому бывалые туристы советуют выбирать систему ultra all inclusive, которая позволит не отказываться от традиционных, качественных и любимых спиртных напитков даже вдалеке от дома».
Потім журналістка розповідає про автобусні тури Європою і застерігає не захоплюватися незнайомими спиртними напоями за кордоном, а «отдавать предпочтение старым знакомым. Закажите к ужину проверенный друзьями и временем Nemiroff Original. Напомним, что черный Nemiroff по достоинству оценили в 55 странах мира благодаря его индивидуальному, неповторимому, чисто водочному вкусу и аромату, подчеркнутому смелым сочетанием тмина и меда». На завершення радить узяти з собою в подорож пляшку «Медової з перцем», бо, мовляв, та стане чудовим подарунком іноземцям. Та й не зле буде випити її з кимось за нове знайомство.
Власне, жодної поради про те, як не витратити зайвого під час подорожі за кордон, у статті не наведено. Бо та містить лиш загальні фрази, нуль конкретики й фактів (якщо, звісно, не брати до уваги фактів про компанію Nemiroff).
Третій матеріал «Ах эта свадьба…» вийшов 14.10.2010 р. в рубриці «Полезная страничка». На дворі осінь, пора, на яку припадає найбільше весіль, тож Наталія Коваленко, авторка статті, вирішує розповісти про історію шлюбу та традиції вінчання. Цього разу матеріал теж розтягується на цілу шпальту, проте рекламного тексту значно поменшало. Обмежилися лиш кількома реченнями про те, що «вкус Nemiroff «Украинская медовая с перцем» максимально приближен к народному напитку», про який авторка згадувала в попередньому реченні. Щоправда, статтю доповнює фотографія молодят. Тобто, самі молодята на задньому плані, а на передньому – пляшечка і чарки з логотипом Nemiroff.
Четвертий матеріал «Встречаем Новый год по правилам» стосується святкування Нового року. Його опубліковано 21.12.2010 р. за авторства вже згаданої Наталії Коваленко, яка є, очевидно, фахівцем газети з теми свят. Читачам вона дає безліч чудових порад, перша з яких звучить так: «Обычно количество алкогольных напитков рассчитывается так: литр-полтора на одного человека плюс одна бутылочка «про запас». И даже если вам кажется, что такого количества выпивки будет много, лучше все же запастись ею впрок – во-первых, гулянья в новогоднюю ночь нередко заканчиваются под утро, во-вторых, согласитесь, не очень приятно в праздник бегать в поисках открытого магазина». Наступні поради стосуються вибору подарунків. І ви в житті не здогадаєтеся, що саме вона рекомендує в якості ідеального подарунку.
П’ятий і шостий матеріали стосуються лікувальних властивостей горілки «Медової з перцем», і розміщено їх, відповідно, у розділі «Здоров’я». Щоправда, тут обмежилися публікацією на сайті, в друковану версію матеріали не потрапили. Вийшли статті у грудні і, відповідно, присвячені темі епідемії грипу та підвищенню ризиків застудитися. Хоча ні першого, ні другого боятися не варто, адже, як сказано в заголовку першої статті, «Найдено средство от гриппа и простуды». В ній лікар-терапевт Тетяна Ровнер розповідає про народні методи профілактики застуди: чай з імбиром, трави (щоправда, не сказано, які саме), часник, мед і червоний перець. Особливо детально лікарка зупиняється на лікувальних властивостях двох останніх. Виявляється, особливо яскраво вони виявляються при поєднанні меду й перцю зі спиртовим розчином. Тож висновок замітки напрошується сам собою: «Как одно из доступных средств современной апитерапии можно использовать водку Nemiroff «Украинская медовая с перцем». Она продается почти в каждом магазине, а принимать ее нужно не более 20-30 граммов перед едой».
В іншій статті під назвою «Как избежать гриппа и простуд без вакцин и медикаментов?» апітерапевт з 34-річним стажем і віце-президент Асоціації апітерапевтів України Юрій Солоденко у невеличкому інтерв’ю теж розповідає про різноманітні народні методи боротьби з застудою і, звісно ж, згадує горілку Nemiroff: «После сильного переохлаждения я всегда рекомендую в течение первых 12 часов принять внутрь «Медовую с перцем». Она стимулирует иммунную систему, оказывает противомикробное действие, расширяет сосуды и капилляры, улучшает кровообращение – все эти свойства «Медовой с перцем» способствуют предотвращению заболевания. Но я рекомендую применять качественную водку, например, Nemiroff «Медовую с перцем», а не экспериментировать с самодельными медовыми настойками».
Остання стаття взагалі стала хітом в інтернеті. Бо її опублікувало чимало видань (це легко перевірити, вбивши в пошук: «вице-президент Асоциации апитерапевтов Украины Юрий Солоденко»). Але, приміром, у журналі «Фокус» під статтею все ж стояла позначка «на правах реклами», а на сайті «Подробности» вона потрапила в розділ «Промо».
Сьомий і восьмий матеріали – це, як ми вже казали, замітки про перемоги компанії в міжнародних конкурсах. Опубліковано їх восени 2010 р., автор обох – Сергій Тищенко. До речі, саме цьому журналісту належить авторство чи не більшості матеріалів, розміщених у комерційних рубриках.