Про це свідчать результати опитування «Передвиборча кампанія під час військових операцій: основні меседжі», які презентувала сьогодні Академія Української преси за участі вчених факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дослідження проводилось  25-30 травня 2014 року. Експертами виступили науковці: медіааналітики, викладачі дисциплін масової комунікації, соціологи, політологи, професійно приналежні до аналітичної діяльності щодо мас-медіа (всього 35 осіб) з різних регіонів України, які не мали стосунку до практики проведення передвиборчих кампаній цього року.

Як пояснила Ольга Совенко, провідний соціолог навчальної лабораторії прикладних соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету ім. Т.Шевченка., цього року  вибори вперше проходили одночасно з воєнними діями, і завдання опитування було встановити – як ця ситуація вплинула на хід виборчої кампанії та якими основними меседжами позначились ці вибори.

Більшість експертів (18 з 35 осіб) погоджуються з нестандартністю даної передвиборчої кампанії і за формою, і за змістом. Також більшістю відповідей (21 з 35 осіб) експерти визнають однозначний вплив контексту військових операцій в країні на передвиборчу комунікацію всіх політиків-кандидатів у Президенти.

Експертів запитали, які форми комунікації з виборцями вони вважають найбільш ефективними за умов гострої політичної ситуації. На їх думку, це  виступи по телебаченню (середній бал 4,3 з 5ти можливих), Інтернет-комунікація через соціальні мережі (3,8 бали) та Інтернет-комунікаціячерез Інтернет-медіа (3,6 бали).

Зміст оптимальної комунікації з виборцем під час військових дії дослідження встановлювало двома способами: 1) меседжі, що найбільше запам’ятались експертам у нинішню президентську кампанію; 2) «ідеальний меседж», який би якнайкраще відповідав теперішній ситуації.

Найбільш популярними виявились гасла, присвячені абстрактним змінам «Жити по-новому» (16 згадувань), цінності миру (11), заклик до повернення Криму (10) та заклик до єднання країни (10). Середнього рівня згадуваності набули такі (вже повторювані, іміджеві) меседжі, що присвячені зміні влади, реформам (8).

«Ідеальні меседжі», пропоновані експертами до нинішньої передвиборчої кампанії, також можна об’днати в кілька категорій.

Отже, на перших рівнях згадування з 63 наведених «меседжів» - ті, що присвячені цінностям відповідальності кожного за життя країни, побудови громадянського суспільства (12 згадувань), єдності країни (11), миру, партнерству та дипломатії (9).

Це все говорить про невідповідність між тим, що найчастіше пропонують політики у своїх програмах і тим, чого в них більш за все очікують виборці . Серед побажань експертів щодо змісту передвиборчих агітацій таке:  «Кандидат має пропонувати дуже конкретний план реформування країни - не просто ЩО робити, а ЯК та впродовж якого терміну, а також говорити про інструменти ефективного та прозорого врядування».

Експертам запропонували оцінити частоту споживання ними різних медіа та ступінь довіри до них (Інтернет розділили  на дві категорії: онлайн-видання чи сайти новин та соціальні мережі)

Рейтинг споживання та довіри до мас-медіа серед експертів (з точки зору викладу політичної інформації) виглядає наступним чином:

1. Інтернет: онлайн-видання / сайти новин – 4,4 та 3,4 бали

2. Інтернет: соціальні мережі тощо – 3,4 та 2,9 бали

3. Телебачення – 3,3 та 2,3 бали

4. Друкована преса – 2,1 та 2,4 бали (її споживають трохи менше, ніж довіряють їй)

5. Радіо – 1,8 та 2,1 (ступінь довіри так само є трохи більшим, ніж ступінь споживання)