Карантинна анархія. Головні тези антиукраїнської пропаганди, пов’язаної з коронавірусом
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Карантинна анархія. Головні тези антиукраїнської пропаганди, пов’язаної з коронавірусом
На початку весни російські пропагандистські медіа та їхні помічники в Україні обіцяли нашій державі хаос і розпад, якщо вона негайно не звернеться по допомогу до стабільної і благополучної Росії. У квітні й травні ситуація з коронавірусною пандемією в Росії стала значно гіршою, ніж в Україні: за кількістю підтверджених хворих країна вийшла на третє місце у світі. Проте російські медіа далі говорять про те, що Україні варто було би прийняти допомогу від Росії та копіювати її дії. Та наголошують на тих загрозливих тенденціях, які начебто мають сприяти колапсу України. А їхні партнери в Україні ці тенденції роздмухують.
Детально про пропагандистські меседжі російських і проросійських ЗМІ можна прочитати в матеріалі Галини Попцової. А в цьому — найпоширеніші наративи.
З початком пандемії російська пропаганда адаптувала тему федералізації та сепаратизму. Тамтешні аналітики прогнозували розпад України через дії влади у боротьбі з коронавірусом. Вони стверджують, що Київ муситиме застосовувати силу для приборкання регіонів. Пропагандистські ресурси вкидають фейки про цілі вимерлі села в Західній Україні, утиснення російськомовних мешканців навіть в умовах пандемії та небезпеку тих, хто повертається з фронту зі зброєю.
Теза про втому влади загалом і президента зокрема. Зеленський розчарував українців, росіян і американців, ключові посади у владі займають дилетанти, а загалом влада слабка і її дії неузгоджені. А Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков збирається використати пандемію для того, щоби захопити владу та перетягнути на себе президентські повноваження. Умовний Захід також шукає заміни Зеленському, який не виправдав сподівань.
Теза про те, що Міжнародний валютний фонд – зло. Європейський Союз відсторонився від допомоги окремим країнам, а Україну кредитори загнали в кут. Вочевидь Київ не отримає кредитів і повинен готуватися до дефолту.
Україну врятують Китай і Росія, що подаються як взірці в організації боротьби з вірусом, а вісь Пекін-Москва є найкращою союзницею для України.
Протистояння на Донбасі та окупація Криму: пропагандистські ЗМІ критикують ідею про те, що криза може підштовхнути Москву до завершення війни.
Активізувалася пропаганда і на релігійному тлі. Тези про прохання захистити церкву Московського патріархату, на яку спрямовані екстремістські настрої. Російські і проросійські медіа роздмухують новини про пожежі у храмах. Зеленського критикують за те, що він обіцяв припинити розпалювання релігійного конфлікту, але не зробив цього.
У розкрутку історії про біолабораторії США в Україні активно включені українські ЗМІ. Україна перетворена на колонію, де проводяться небезпечні експерименти. Вона оголошена чи не винуватицею епідемії коронавірусною хворобою — принаймні, на це досить явно натякають.
Україна використовує коронавірусну пандемію як прикриття для зриву Мінських переговорів. Зеленський забув обіцянки про мир і використовує пандемію як гальмо мирних домовленостей, вочевидь, за вказівкою західних кураторів. Також президент України начебто боїться, що західні області захопляться ідеями сепаратизму, якщо піти назустріч донецькій і луганській псевдореспублікам.
Українська армія – розсадник коронавірусу. Це спроба відвернути увагу аудиторії від проблем у російській армії, де справді дуже багато хворих. Тези про те, що реальний стан справ в українській армії приховують, щоб уникнути паніки.
В Україні – зубожіння і безробіття. Нестача продовольства, крадіжки їжі в магазинах – справа рук українців, які залишилися без роботи внаслідок кризи. Послаблення карантинних заходів не допоможе врятувати економічну ситуацію, дефолт реальний як ніколи, а влада здала Україну міжнародним спекулянтам.
Ситуація навколо боротьби з коронавірусною епідемією. Медики звільняються, бо бояться заразитися через відсутність засобів захисту. А епдемія призвела до антикарантинного анархізму – обмеження і заборони та акції прямої дії (протести, перекриття вулиць, облога Кабміна тощо) у відповідь на них.
Про те, які саме медіа просували ці пропагандистські меседжі, читайте в огляді Галини Попцової.
Фото: УП