Крістофер Блер працює зі свого домашнього офісу в 45 хвилинах їзди від Портленда у штаті Мен на східному узбережжі США. Щодня він продукує безліч фейкових новин і заробляє цим, йдетьcя у статті BBC.

«Особливо йому подобається «міняти» конституцію — у своїх статтях він придумав вже більше 30 фейкових поправок (в реальності в конституції США їх усього 27)», — пише журналістка. Вона наводить приклад фейкової новини, придуманої американцем:

«ТЕРМІНОВА НОВИНА: Судно, що належить Clinton Foundation (благодійна організація сім'ї Клінтон), затримали в порту Балтімора з наркотиками, зброєю і секс-рабами».

Крістофер Блер зазвичай робить у соцмережах і блогах короткі записи (приблизно 200 слів кожен). Потім слідкує за тим, як ці фейки набирають тисячі лайків і поширень. Блер почав реєструватися на сайтах під вигаданими іменами, серед яких, наприклад, - Busta Troll і Flagg Eagleton.

З часом він почав цим заробляти. Коли люди почали заходити на його акаунти, все більше клікати по «скандальних» (а насправді фейкових) новинах, він став заробляти гроші завдяки рекламному сервісу Google. Це дозволило йому піти з основної роботи.

«Коли тексти почали приносити хороший дохід, я більше міг не калічити своє тіло на будівництві. Настав час, коли я міг бути вдома з дітьми і займатися цим», — наводять його слова у публікації.

Журналістка також наводить історію програміста Мартена Шенка, який живе у Бельгії. Його щоденна робота — розвінчувати такі фейки, які створює його «опонент» у США. Він створив програму Trendolizer, яка дозволяє виявляти найбільш популярні історії у Facebook.

«Його завдання — розповідати світові про те, що він бачить в інтернеті. Історія про судно Clinton Foundation, на якому нібито знайшли наркотики, зброю і секс-рабів, стала вірусною, але вона повністю сфабрикована. Це — фейкова новина», — зауважує авторка статті.

Через історії цих двох людей вона намагається пояснити, як створюються, поширюються та розвінчуються і спростовуються фейкові новини.

«Американці обожнюють наші статті, а ми на них заробляємо. Яка різниця — правда це чи ні?», — сказав один із авторів фейків журналістці.

Згадує вона і випадки, коли у США та інших країнах почав поширюватися термін «фейкові новини».

«Під час передвиборної президентської гонки в США у 2016 році журналісти звернули увагу на дедалі частіші випадки появи у Facebook вигаданих історій. Як не дивно, але значна частина фейків відбувалася з Балкан. Після того як BuzzFeed розповів, що безліч подібних сайтів створюються в місті Велес e Македонії», — зауважує вона.

Часто говорила про фейки у соцмережах та ЗМІ колишня опонентка Дональда Трампа у передвиборчій гонці Гілларі Клінтон. А під час пресконференції самого Трампа, коли той ще не вступив на посаду глави держави, він відмовився відповідати на запитання журналіста CNN Джима Акости.

«Я не буду відповідати на ваше запитання. Ви — fake news (фейкові новини)», — сказав Трамп.

З того часу тема фейкових новин знаходиться в центрі уваги — її обговорюють, про неї сперечаються, хоча все ж трактують її по-своєму, звертає увагу Аніса Субедар.

Повну версію статті російською мовою можна почитати за посиланням.

Нагадаємо, раніше кілька ЗМІ поширили фейк про «дзвінок» стюардеси з літака МАУ, який впав в Ірані.

Скриншот: BBC