Останнім випадком стало поширення білборду в кольорах та стилістиці передвиборної кампанії Порошенка із написом «Кінець», що спричинило широку дискусію у ЗМІ. Тож ми зібрали найвідоміші випадки та спробували проаналізувати, чи можливо покарати когось за такі способи агітації й наскільки ефективною є антиреклама на бордах.

«Тому що ФОПи… Тому що 6 %»

Реклами на білбордах, спрямованої проти Зеленського, було відчутно більше, ніж проти Порошенка.

Щити з антирекламою Зеленського з’явилися ще до першого туру президентських виборів. У середині лютого у Львові розмістили серію плакатів із написами «Весна прийде — будуть нові жарти про хохлів», «ЗЕ!проданець — слуга у®ода», «Весною житимемо по-новому у федеральному окрузі» та інші.

Усі білборди з’явилися одночасно, напередодні концерту студії «95 Квартал» у Львові. Плакати були розміщені з порушенням законодавства, без вихідних даних. Мер Львова Андрій Садовий одразу ж відреагував, заявивши, що рекламодавець буде покараний. Однак чи притягнули власника рекламної площі до відповідальності, не відомо.

Черговою провокацією проти кандидата стали білборди із цитатами Зеленського після зустрічі з підприємцями. Слова Зеленського, які свідчать про те, що політик не орієнтується в українському податковому законодавстві та економіці, розмістили на кількох білбордах у Києві.

Наводимо приклад тексту з одного з рекламних плакатів: «Не тот уровень экономики... Э... Не то, нету. То, о чем мы говорили. Переходя в то, что бы мы делали в ту часть». Текст був оформлений у стилістиці агітаційних матеріалів команди Зеленського, однак без жодних вихідних даних.

Фото: Тетяна Шустрова

Борди помітила журналістка телеканалу «Еспресо» Тетяна Шустрова та опублікувала їх на своїй сторінці у Фейсбуку.

В останній тиждень перед виборами в Миколаєві з'явилися рекламні плакати з написом «Президент — це не роль». Фото опублікував на своїй сторінці у Фейсбуку миколаївський політолог Федір Левченко. На плакатах зазначено, що їхнім замовником є громадська організація «Ліга інновацій».

Формально така реклама не є порушенням закону. У Законі України «Про вибори Президента» зазначено, що громадяни України мають право вести агітацію як за, так і проти кандидатів.

Фото: Федір Левченко

Між Порошенком та Путіним

Інший випадок, що спровокував широку дискусію в соцмережах, — рекламні щити із зображенням Порошенка, який протиставляє себе президенту Росії Володимиру Путіну.

Цю рекламу офіційно розмістив штаб Петра Порошенка. Борди мали вихідні дані, в яких зазначалося, що замовником є особисто Петро Порошенко, а відповідальною за випуск — народна депутатка із фракції БПП Ніна Южаніна. Загалом було надруковано 2104 примірники. Крім того, із таким же зображенням було надруковано агітаційні газети. Загальний тираж склав 4 млн примірників.

Як зазначають у «Чесно», така реклама формально є порушенням українського виборчого законодавства та Закону України «Про рекламу». Адже участь у передвиборній агітації заборонена особам, які не є громадянами України. Закон також забороняє використовувати зображення людей без їхньої письмової згоди.

Білборди викликали шквал критики в певної частини суспільства, тож штабу довелося пояснювати, що вони не пов’язують Зеленського із Путіним.

«Сюжет борду не означає, ніби в команді Порошенка вважають Зеленського агентом Путіна. Категорично ні. Але ми твердо переконані, що Путін мріє про слабкого, непідготовленого президента, що дозволить Кремлю взяти Україну під контроль», — зазначили у штабі.

Прокоментував це й сам Порошенко. «У Путіна, зрозуміло, згоди не питали. І це природно. Дивує інше — кількість українських експертів та політиків, які виступили на захист порушених прав Путіна», — зазначив він.

Через деякий час цю рекламу замінили іншою. Уже без зображення Путіна.

Пізніше у штабі Порошенка показали ще кілька варіантів цієї реклами — протиставлення Зеленського Путіну, порівняння із Максимом Галкіним та протиставлення Порошенка Галкіну. Усі зображення виконані у стилістиці передвиборної агітації Порошенка. Однак цю рекламу вирішили не використовувати в передвиборній агітації.

«Кінець» (президентства) Порошенка

Нещодавно в Києві та Харкові з’явилися борди із зображенням Петра Порошенка та написом «Кінець». Плакати виконані у стилістиці рекламної кампанії Порошенка без вихідних даних. Представники Порошенка одразу ж заявили, що не мають стосунку до розміщення цієї реклами.

Фото: Facebook/Назарій Вівчарук

«Та ви смієтесь? Ми ж не такі вже ідіоти, щоб таке вішати, таку дурість. Ми взагалі намагаємось обережно підходити до таких речей після бордів з Путіним», — заявив завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики АП Володимир Горковенко в коментарі «Громадському».

Поліція також відреагувала на борди, зазначивши, що така реклама є порушенням законодавства, — політична реклама опублікована без вихідних даних. Правоохоронці підкреслили, що плакати знімуть комунальні служби, а власників рекламної площі оштрафують.

У штабі Порошенка підкреслили, що власником провокаційних бордів є група «Приват» Ігоря Коломойського.

Пізніше оператор зовнішньої реклами ТОВ «Довіра Аутдор» заявив, що реклама з'явилася без їхнього відома і є провокацією. У листі, який компанія надіслала до редакції видання «Українська правда», йшлося про те, що це може бути відповіддю на відмову розміщувати рекламу з використанням зображення Порошенка й Путіна.

Що це дає кандидату?

За словами політтехнолога, експерта у сфері стратегічних комунікацій Дениса Богуша, ефективність чорного піару досить низька. «Негативні кампанії розраховані на те, щоб усім стало противно. На електоральний вибір вони сильно не впливають. Я це знаю, бо в мене є колекція чорного піару — близько тисячі екземплярів з 1994 року», — зазначає Денис Богуш.

Експерт підкреслює, що працює проти кандидата лише сильний компромат, те, що можна аргументувати, й те, що є правдою.

«Розслідування про корупцію в “Укроборонпромі” спрацювало. Працюють також емоційні напівфейки. Наприклад “розікрав армію”, “збільшив доходи в 80 разів”. А ось вислів “маріонетка Коломойського” працює погано, бо це ображає людину, — вважає Денис Богуш. — Білборди із чорним піаром, як-от “Кінець”, розраховані на те, щоб задовольнити амбіції замовників».

Щодо ефективності використання білбордів, то, за словами політтехнолога, все залежить від того, які меседжі намагається через них доносити й чи вони є послідовними. Ефективність зовнішньої реклами є досить високою.

«Борди — це просто частина візуальної реклами. Це все працює. Але працює не сам інструмент, а меседж. От, наприклад, було 6 хвиль реклами у партії «Основа» Сергія Тарути. І що воно йому дало? Але це не означає, що борди не працюють — борди Порошенка і Зеленського активно обговорювали», — каже Денис Богуш.

Хто повинен відповідати за чорний піар?

Зазвичай на білбордах із антирекламою немає вихідних даних. Така реклама є порушенням одразу кількох норм законодавства. Зокрема, Закону «Про вибори Президента України», де зазначено, що друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання кандидата, тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, та замовника відповідних матеріалів.

Втім, відповідальність за розповсюдження таких матеріалів мізерна — від 51 до 85 грн штрафу для звичайних громадян та від 340 до 510 грн для посадових осіб. Відповідальність за те, щоби зміст рекламних щитів не порушував законодавства, також лежить на власниках.

«Покарати власника рекламних площ можна, але адміністративна відповідальність за це невелика. Найскладніше довести зв’язок цих плакатів із замовником. Випадків, коли саме замовників такої реклами притягували до відповідальності, не було», — пояснює заступниця генерального директора Комітету виборців України Наталія Линник.

Однак, зважаючи на дохід від розміщення зовнішньої реклами, який становить від 10 тис. грн на місяць, такий штраф не лякає підприємців-власників бордів.

Судова практика свідчить, що випадків притягнення до відповідальності власників рекламних площ чимало. У судовому реєстрі лише з початку року — понад 500 рішень, пов’язаних із порушеннями при розміщенні зовнішньої реклами. Суди зазвичай призначають штрафи до 85 грн.