Більшість матеріалів журналіста побудовані на прямих включеннях з місць, які зазнали обстрілів. У них журналіст безапеляційно стверджує, що обстріл/атаку ведуть українські військові. При цьому, він не наводить жодних підтверджень своїх слів.

У матеріалі за 29 січня 2015 року журналіст розповів про зруйновані помешкання: «Таких дворов в Донецке десятки. Мирные жители уже не рассчитывают хоть на какое-то милосердие со стороны украинских военных. Все надежды только на ополчение». Водночас у сюжеті немає жодного коментаря місцевого жителя, який би підтверджував слова цього журналіста. У синхронах місцевих жителів, використаних у матеріалі, розповідається про наслідки обстрілів, а не про сторони протистояння.

27 січня 2015 року Леонід Муравйов підготував сюжет про дітей-сиріт, які повернулися з Києва до Донецька. Журналіст стверджує, що над дітьми знущалися. Водночас коментарів самих дітей у сюжеті немає: «Вернулись исхудавшими и больными. Подростки все время мечтали о возвращении на родину, в Донбасс»; «О том, как относились к детям по ту сторону фронта, у Ольги Турчак и в голове не укладывается… Она узнала, что малышей с Донбасса в Киеве обижают… Говоря попросту, издевались над чужаками. Совсем как взрослые каратели в украинской форме над мирным населением». Журналіст не повідомив, де саме у Києві перебували діти. Також у сюжеті немає відповіді на звинувачення від представників київського закладу, з якого діти приїхали до Донецька.

У сюжеті за 13 червня 2014 року журналіст розповів про нібито напади українських силовиків на мирних жителів: «Под поселком Николаевка попали в засаду. Нацгвардия стреляла по женщинам и детям». Однакжодної інформації на підтвердження цього повідомлення не навів.

У репортажі зі східної України за 8 травня 2014 року Леонід Муравйов виправдовував наміри сепаратистів провести псевдореферендумнічим не підкріпленими звинуваченнями в бік української влади: «Лидеры самообороны признали, что не могут отложить день голосования, потому что нарушили бы обещания, данные собственному народу, тем более что прекращать карательную операцию в регионе Киев не собирается»; «в условиях военного времени, когда по мирным городам Донбасса стреляют боевики национальной гвардии и «Правого сектора», лидер самооборонцев считает, что медлить нельзя. Киевская хунта не приняла предложение Владимира Путина. Понятно, что перемирия не будет. А значит – нельзя ждать».

Водночас журналіст використав ярлики та оціночні судження для демонізації українських військових та героїзації протилежної сторони: «Боевики «Правого сектора», они в черной форме без опознавательных знаков, штурмуют горсовет, который героически обороняют сторонники федерализации».

Леонід Муравйов маніпулятивно висвітлив захоплення озброєними людьми приміщення телеканалу «Донбас» у Донецьку: «Еще Ленин говорил про условия хорошего восстания. Почта, телеграф. В современное время все решает телевидение. Сегодня бойцы Донецкой республики взяли под свою охрану телекомпанию «Донбасс». Теперь журналисты смогут работать, а не редактировать новости по указке Киева». Журналіст нав’язує глядачеві думку про те, що працівники телеканалу «Донбас» редагували новини «за вказівкою Києва», однак коментарів від представників самого телеканалу немає. Також кореспондент «Пятого канала» для опису дій бойовиків використовує евфемізм «взяли під охорону», що є маніпуляцією, оскільки збройне захоплення приватного телеканалу є порушенням закону.

У сюжеті за 25 квітня 2014 року журналіст використав суб’єктивну оцінку щодо трансляції російських телеканалів у Донецьку: «Несмотря ни на что, Донецк пока вне информационной блокады. Жители узнают новости по телевизору, который установлен прямо на баррикадах областной администрации. Здесь транслируются только российские каналы».

Окрім цього, журналіст у своїх матеріалах систематично нав’язував глядачам власну думку: «Солдаты «незалежной» избрали тактику живого щита»; «Журналисту Степану Чиричу инкриминируют шпионаж. Звучит, как глупая шутка, но все вполне серьезно»; «Интерес у жителей Донецка вызвал только приезд Олега Царева».

Детальніше з прикладами маніпуляцій у роботі Леоніда Муравйова можна ознайомитися на fameandshame.telekritika.ua.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Дошка ганьби брехливих журналістів»