Автентичність цитат перевіряла «Німецька хвиля».

У російських ЗМІ та блогах часто використовують цитату Отто фон Бісмарка про те, що Захід нібито мав намір «розчленувати Росію». Зокрема, йдеться про цю фразу: «Могутність Росії може бути підірвана тільки відділенням від неї України… необхідно не тільки відірвати, але й протиставити Україну Росії, стравити дві частини єдиного народу та спостерігати, як брат буде вбивати брата».

Таку цитату, наприклад, використала Олена Березовська, автор сайту «Украина.ру» та однойменного фільму, створених за підтримки Дмитра Кисельова. Фільм був показаний в ефірі телеканалу «Россия 24» у травні 2014 року.

Видання «Німецька хвиля» зв’язалось із Фондом Бісмарка у німецькому місті Фрідріхсру. Представники Фонду заявили, що Бісмарк нічого подібного не говорив. «Немає жодних свідчень – ні записів самого канцлера, ні протоколів його виступів, ні чернеток листів, ні спогадів його сучасників, у яких би згадувалось про щось подібне», - пише «Німецька хвиля» з посиланням на співробітника Фонду, доктора наук Ульфа Моргенштерна. Більше того, у своїх мемуарах перший німецький канцлер не схвалював ідею «розчленування Росії», яке прогнозувала так звана «Партія тижневика» в Пруссії.

Німецькі історики, також, переконані у тому, що Бісмарк не міг оперувати самим поняттям «Україна», оскільки воно увійшло у європейський лексикон значно пізніше. Проте із цим не згідний український історик Олександр Палій. «Безумовно Бісмарк знав слово «Україна», він не міг його не знати, «Україна» – прекрасно знав і Наполеон, нікуди це не дівалось, і назва і розуміння, що це окремий народ», - розповів історик у коментарі «Радіо Свобода».

Водночас пан Палій згідний із тим, що популярна в російських ЗМІ цитата не могла належати Бісмарку. «Тому що вона звучить так, ніби вона була написана російськими ідеологами вже в 20-му столітті, або навіть в 21-му столітті. Вона абсолютно не природня для моменту середини 19-го століття, для того, як тоді мислили, як тоді говорили», - зазначає історик.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Дошка ганьби брехливих журналістів»