У переповненій аудиторії, де ще кілька хвилин тому було гамірно, запала напружена тиша. За кафедрою – чоловік у воєнній формі приставив руку до скроні й віддає честь. Студенти Чернівецького національного університету  хвилиною мовчання вшановують пам`ять загиблого в донецькому аеропорту ровесника – 18-річного «кіборга» Сергія Таболу. З такого емоційного моменту почав свою зустріч-лекцію військовий психолог та публіцист Олег Покальчук, який розкривав майбутнім журналістам тактику та хитрощі сучасної інформаційної війни.

«Лінія фронту проходить в наших головах»

За словами Олега Покальчука, сьогодні ведеться так звана гібридна війна, коли до реальних бойових дій додається боротьба в інформаційному просторі. Іншими словами, ворог ставить за мету не лише фізичне знищення територій та населення, а й так зване, «тихе» захоплення. Саме в цьому і полягає стратегія інформаційної війни. Експерт навів яскравий приклад з передової: «Завдання снайпера на війні, як би це дивно не звучало, – не вбити, а важко поранити, оскільки до бійця збігаються його друзі, які одразу стають легкою мішенню. Вбити людину не складно. Значно складніше – вбити країну та її дух». До всього цього додаються матеріальні витрати на лікування, моральне пригнічення родини. Відтак, одна куля спричиняє ефект «доміно»: падіння якоїсь ланки одного цілого призводить до руйнування всієї спільноти.

Основна мета медіавторгнення – скласти картинку вигідним для себе чином і так, щоб суспільство сприйняло її за дійсність і не помітило зовнішнього вторгнення в ментальність. Як зазначає психолог, це  пов’язано із зашореністю свідомості українського суспільства, оскільки 44-мільйонна країна усі 23 роки знаходилась під впливом інформаційної агресії, навіть окупації. І головною проблемою сучасності Покальчук називає страх називати речі своїми іменами. «Ми живемо в умовах війни, яка війною не називається, але ж помираємо ми по-справжньому. Тому й не можемо чітко вказати, де лінія фронту, оскільки вона проходить в наших головах і взагалі будь-де, де є інформація,» – зазначає експерт.

«ЗМІ –інструмент в руках ворога»

Преса, радіо й телебачення якнайкраще впливають на масову свідомість. Саме тому вони є невід`ємним елементом будь-якої інформаційної агресії. І часто журналісти стають чудовим інструментом в руках ворога, самі не розуміючи того. «ЗМІ в новинному потоці – це як відро, яким людина черпає воду з річки і думає, що цього достатньо, – пояснює психолог. – Помилка медійників саме в тому, що вони розглядають лише воду у відрі». Можливо, в гонитві за сенсацією, більшими тиражами чи бажанням бути надоперативними, журналісти хапаються за перший-ліпший інформаційний вкид. Не перевіряючи фактів, вони діляться новиною у своїх ЗМІ або, що гірше, в соцмережах і таким чином перетворюють інформацію на чутки. Щоб не створювати хибної картини сучасності й не спричиняти паніки, Олег Покальчук радить медійникам та суспільству вичікувати деякий час. Емоційний сплеск пройде, і можна буде тверезо оцінити новину.

Солдатський «купальний» синдром

Окрім боротьби в тилу, українці мусять готувати себе до післявоєнного часу. Покальчук каже, що військові зараз перебувають в особливому емоційному стані. Вони дуже тонко й болюче сприймають ті негаразди, що відбуваються в країні, за яку вони віддають свої життя. Тому не варто у своїх листах писати таким чином, щоб у вояків виникало бажання в ту ж мить йти зі зброєю до чиновницьких кабінетів.

Та якою б не була обстановка на фронті, бійцям комфортні та звичні ті умови. Саме через це в майбутньому може виникнути проблема, яку в психології називають ПТС – посттравматичний синдром. «Зараз солдати знаходяться немов плавець у воді. Їм тепло і затишно. Але коли вони вийдуть з неї, тобто повернуться до нормального життя, їх почнуть брати дрижаки», – пояснює психолог. Таке явище пронизувало суспільство після Другої світової війни, коли люди, що пережили воєнні події, вже не могли адекватно сприймати мирний час. За словами Покальчука, в майбутньому дуже важливою буде якомога сильніша та щиріша підтримка цих людей, яких треба буде відігріти й подарувати нову мету на знак подяки за врятовані ними наші життя.

На завершення експерт зазначив, що революційні події останнього року виростили нову генерацію, яке вже продукує власний медіа контент і пропагує нові демократичні цінності. І якою складною не здавалась би криза, все ж – це шанс для росту: росту сильного та патріотичного українського суспільства.

Зустріч – лекція з Олегом Покальчуком відбулась в рамках проекту Інституту демократії ім. Пилипа Орлика (Київ) за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк.

Кавкало Марина,студентка Чернівецького національного університету