Таку думку у статті для The Atlantic «Росія та загроза нереальності» (Russia and the Menace of Unreality) висловлює відомий британський журналіст Пітер Померанцев.

Як приклад такої галюцинації публіцист наводить «Новоросію», назву, яку Путін дав величезній території півдня та сходу України.

«Назву цю взято із царської історії, але тоді вона означала інший географічний простір, - зауважує Померанцев. – Жодна людина, яка живе у тій частині світу ще кілька місяців тому не думала про те, що вона – житель Новоросії. І не відчувала ніякої відданості до цієї території».

Тим не менш, зараз Новоросію силою уяви перетворили у факт, каже автор. Вона має свої ЗМІ, присутня у соцмережах та з’явилася на «географічних картах» та у підручниках історії.

«Винайдення Новоросії – ознака глобалізації внутрішньо російської системи маніпулювання інформацією, - пише Померанцев. – Імідж нинішньої Росії формують політтехнологи, візирі системи, які, наче сучасні чарівники, показують фокуси зі створення маріонеткових політичних партій та симулякрів громадських рухів».

Автор пояснює, що нинішня ситуація в Україні є наслідком російської пропаганди. В останні дні серпня російське вторгнення роздули до велетенських масштабів і зробили чимось надзвичайно небезпечним, зауважує він. Після цього Путін заявив про необхідність перемовин щодо державності  півдня та сходу України. За словами журналіста, російський президент залякав Київ настільки, що той погодився на режим припинення вогню.

Говорячи про витоки російської пропаганди, Пітер Померанцев згадує радянські часи. Однак зазначає, що тодішня і новітня її версії дуже різняться. Для радянського режиму важливою була ідея правди, тобто навіть брехня мала бути якимось чином підтверджена. Натомість нині ця ідея не має жодного значення, вважає автор. За його словами, у сучасних російських «новинах» стерта межа між вигадкою та фактом.

«Зміст та мета нової пропаганди не в тому, щоб когось переконати, а в тому, щоб тримати глядача на гачку та відволікати його, щоб зруйнувати викладення фактів західними ЗМІ, не створюючи при цьому їхнього контр-викладення», - пише Померанцев, додаючи, що це ідеальний жанр для конспірології.

На думку автора, багато людей в РФ розуміють, що російські політичні сили є фіктивними, а медіа створюють фантазії. Однак Кремль наполягає на брехні і залякує решту, тим самим показуючи, що здатен цілком формувати «реальність».

«Ось чому Москві так важливо розквитатися з правдою. Якщо все неправда, то все можливо. І ми залишаємося із відчуттям того, що не знаємо, як Путін поведеться далі – що він непередбачуваний, а тому небезпечний. Ми ошелешені, збиті з пантелику кремлівським озброєнням – абсурдом та нереальністю».