Наслідки кризи в німецькій пресі – деградація і джинса
У 2009-му рекламний ринок Німеччини впав на 10%. У пресі реклами поменшало на 16%, на телебаченні – на 10%. У порівнянні з благополучним початком 2000-х рекламні збори зменшились на третину – до рівня середини 90-х. Брак грошей призвів до того, що тематичний спектр журналістських матеріалів звузився, якість розслідувань погіршилась, рекламодавці та піарники почуваються господарями ЗМІ, а журналістика як професія втратила привабливість в очах багатьох тих, хто в ній працює.
Відбулися численні скорочення. Журнал Spiegel закрив телевізійний проект, звільнивши 52 журналістів, видавничий дім Gruner&Jahr, що випускає газету Financial Times Deutschland та три економічні журнали, об’єднав чотири редакції в одну, звільнивши 80 із 361 співробітника і скоротивши зарплатню ще 90. При цьому журналістів зобов’язали писати до всіх видань «в усіх жанрах і рубриках», висвітлюючи теми, на яких вони спеціалізуються.
«Видавці не придумали нічого кращого, окрім як у будь-який спосіб скорочувати витрати. Позаяк якість журналістики важко виміряти, виникає велика спокуса робити ту саму роботу дешевшим способом. Але дешевизна веде до втрати якості майже завжди», - каже професор Бек. Він разом із колегами опитав півтори тисячі журналістів німецьких медіа. 78% опитаних зізнались, що рекламодавці із настанням кризи почали нав’язувати їм вибір теми, аби стаття була «оздобленням для відповідної реклами». 61% стикався із відмовою в публікації критичних статей, щоб не сваритись із рекламодавцями.
64% пожалілись на те, що через надмірну завантаженість вимушені скорочувати час на дослідження теми, і матеріали виявляються поверховими. 48% через нестачу часу заповнюють шпальти своїх видань передруками з інформаційних агенцій та інтернет-видань. 47% готують матеріали, які «перебувають на межі між журналістикою та PR».
«Медіаграмотність» за матеріалами «МедиаПедиа»