Як створити сенсацію

Як створити сенсацію

00:00,
17 Квітня 2013
5135

Як створити сенсацію

00:00,
17 Квітня 2013
5135
Як створити сенсацію
Як створити сенсацію
Журналістка «Економічної правди» Світлана Крюкова та заступник головного редактора журналу «Експерт» Павло Харламов розкрили власні методи створення сенсацій.

Відкриту лекцію про те, як зробити сенсацію зі звичайної новини та як цікаво її подати читачу, для студентів, колег та всіх зацікавлених Павло Харламов та Світлана Крюкова провели нещодавно в Києві в рамках Вільної школи журналістики.

База контактів

Теорія. Ось із чого радять почати відомі журналісти. Список телефонів та адрес високопосадовців, наближених до них осіб, відомих експертів у різних галузях, культурних діячів. Одним словом, це повинні бути ДВП – Дуже Впливові Персони, які зможуть прокоментувати ту чи іншу сенсаційну подію або й узагалі стати ньюзмейкером – людиною, яка повідомить вам таку бажану сенсацію. Проте в цьому випадку слід бути дуже обережними. Адже засобам масової інформації часто зливають інформацію, яка в результаті виявляється банальним чорним піаром. Тож, перш за все, журналістка «Економічної правди» Світлана Крюкова радить «відмити злив», тобто підтвердити правдивість інформації та отримати коментар від осіб, безпосередньо пов’язаних із сенсаційною новиною.

Як діє на практиці. «Поділюся власним досвідом, – розповідає Світлана Крюкова. – Під час підготовки спеціального проекту до 20-річчя з Дня Незалежності України я зіткнулася з проблемою: ніяк не могла вийти на контакт із колишнім прем’єр-міністром України Вітольдом Фокіним. Він категорично відмовлявся говорити, і на мої дзвінки відповідав коротким: Я не даю інтерв’ю. Та за допомогою контактної бази я знайшла телефон ще одного героя публікації, і саме він домовився про інтерв’ю з першим прем’єр-міністром незалежної України».

Особисті зустрічі

Теорія. Ділові побачення нерозривно пов’язані з контактною базою, яку також слід уміти використовувати. Переважна більшість журналістів нехтує цим правилом чи то за браком часу, чи то через банальні лінощі. Проте в більшості випадків особиста зустріч буде ефективнішою, ніж телефонна розмова. У невимушеній атмосфері співбесідник не встигне й оком кліпнути, як ненароком розкаже якусь важливу інформацію. Або ж так сповниться прихильністю до вас, що свідомо розповість сенсаційну новину чи поділиться цікавим документом. Головне ‑ правильно встановити психологічний контакт. Як кажуть Світлана Крюкова та Павло Харламов: «Це не означає стати найкращими друзями з вашим ньюзмейкером, але гарні товариські стосунки завжди стануть вам у нагоді».

Як діє на практиці. Журналістка Світлана Крюкова знову згадує власний досвід, коли під час зустрічі з одним високопосадовцем помітила в нього на столі документ, який містив недоступні пересічному громадянину відомості, а саме: розподілення державних гарантій на 2013 рік. Політичний діяч, зважаючи на гарне ставлення до журналістки, віддав у її користування цей документ, який і став приводом для написання сенсаційного матеріалу.

«Голос народу»

Теорія. Навіть зі звичайної новини можна зробити гарний сенсаційний матеріал. Головне ‑ вчасно знайти актуальну та обговорювану тему, визначити її проблемні аспекти, дізнатися думку експертів і спробувати знайти відповідь на головне запитання публікації: «Чому саме так?». Таким чином із відомої та суспільно значущої проблеми можна зробити сенсаційний матеріал.

Як діє на практиці. Ідея створення публікації «Убийство “Восточного Экспресса”» до журналіста «Української правди» Сергія Щербини прийшла після перегляду відео, яке зняв звичайний чолов’яга. Ролик, що триває близько хвилини, показує всю «могутність та витривалість» потягів Hunday: поламаного, розбитого та скаліченого залізничного коня буксує старенький чехословацький тепловоз. Отак обговорювана в соціальних мережах, на вулицях та в офісах тема, підкріплена фактичними даними й доказами експертів, стала сенсацією.

Такі основні принципи отримання сенсацій назвали відомі медіафахівці. Проте наостанок Світлана Крюкова та Павло Харламов зазначили, що кожен обирає свій шлях отримання інформації: хтось платить своїм ньюзмейкерам, хтось підслуховує кулуарні розмови та «позичає» важливі документи зі столу політиків, хтось прислухається до «сарафанного радіо», намагаючись виокремити актуальні новини. Деякі журналісти «йдуть у поля» й постійно перебувають на подіях, а деякі задовольняються легкими грошима від джинси чи зливу інформації. Кожен обирає свій шлях у гонитві за сенсаціями. Та важливо залишатися чесним перед собою, перед власною професією. «Розумієте, це на перший погляд здається, що світ ЗМІ величезний. Насправді всі одне з одним спілкуються, всі одне одного знають. І якщо ви лише раз, один-єдиний раз погодитеся на замовний матеріал, то рано чи пізно про це дізнаються ваші колеги та інформатори. Подумайте, що для вас важливіше: гарне ім’я чи зайвих пару сотень?» – закінчив лекцію Павло Харламов.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Зі сторінки Світлани Крюкової у Facebook
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду