Онлайн-радіостанції «Радіо Аристократи» три роки. Вона вперше вийшла в ефір 9 лютого 2014 року із невеликого підвалу на Тарасівській у Києві. «За десять днів почався штурм Майдану, — розповідає Валерія Чачибая, яка заснувала цей проект разом із Данилом Хомутовським і Ярославом Лодигіним. — Це був жахливий час, ми робили все стихійно, не аналізуючи — просто реагували на потребу транслювати нормальну інформацію, перш за все за кордон. Раптом за кілька місяців до нас заходить джазмен Олексій Коган і погоджується робити в нас програму. Відтоді ми кажемо, що стали радіо, коли в нашому ефірі з’явився він».

Тепер в ефірі «Аристократів», окрім Jazz Time Когана, ще чимало авторських програм. На зустрічі зі студентами Українського католицького університету Валерія Чачибая розповіла про те, які переваги цифрове онлайн-радіо має в порівнянні з аналоговим.

По-перше, нас можна чути всюди. Коли ми показували лауреатів музичного конкурсу Горовіца, родина хлопця з Південної Кореї, який посів перше місце, змогла послухати, як він виступає. В будь-яку мить студія мовить на весь світ. По-друге, ми можемо мовити відусюди. Спершу «Радіо Аристократи» не мало мобільної студії, зате тепер ми можемо зібрати все до валізи й поїхати мовити з Баку, висвітлювати «Формулу-1», зібравши студію в конференц-залі готелю. По-третє, ми залежимо тільки від себе. В нас немає інвесторів із незрозумілими цілями.

Переконувати музикантів, що цифрове радіо краще, довелося лише два роки. А потім «Океан Ельзи» сам звернувся до нас із пропозицією презентувати новий альбом одночасно на трьох радіостанціях — «Аристократи», «Радіо Сковорода» й одеській «Море FM». Можна було звернутися до розгалуженої FM-мережі й покрити всю Україну, але вони вирішили презентувати альбом в інтернеті, щоб їх почули фани в усьому світі.

Моя основна компетенція — продюсування радіопрограм. Тому я тепер витрачаю багато часу на те, щоби навчитися бути директором. Відчуваю, що зміни йдуть дуже швидко, тому поспішаю перейняти досвід.

Три типи листів приходять на мою пошту щодня. 40 % — «ми робимо проект, підтримайте нас». 20–25 % — «я хочу робити свою програму на радіо, ось її концепт, допоможіть, а чому ні?». Решта стосується музики: «послухайте мою пісню, а можна її поставити в ротацію?». Останнім часом наголошують: «україномовна пісня, зверніть увагу!».

Передпродакшн, продакшн і постпродакшн — три етапи нормального процесу авторської програми на радіо. Якщо це комерційний проект, окремо можна розглядати дистрибуцію та аналітику.

Передпродакшн — це робота над тим, щоб ідея стала концептом. Перші люди, яким ви будете пояснювати свою концепцію, — це або ті, на кому ви захочете її перевірити, або ті, разом із ким ви будете її втілювати. На самоті навіть найпрекрасніші ідеї вмирають. Ідея, яку ви оформлюєте тезово,— це те, що ви можете універсально комунікувати кому завгодно: вашій майбутній команді, опоненту, партнеру, потенційному інвестору.

Концепт має втілитись у комюніке або прес-реліз. Я раджу одразу писати універсальне комюніке, не замислюючись, для кого воно: головне — чесність. Я би радила починати з хештеґа. Тоді в одному символі ви об’єднаєте і ваше комюніке, і концепт, і навіть ідею. За його допомогою ви зможете зробити маркетингове дослідження, чи десь у світі вже були реалізовані подібні ідеї. Якщо ваш хештеґ є справді хорошим комюніке, ви знайдете схожі або суміжні проекти, під які вам доведеться підлаштовуватися. Тоді ви перейдете до стадії вдосконалення своєї ідеї. Але вже на стадії формулювання треба подумати про канали поширення.

Час і день виходу вирішують долю програми. Наприклад, у нас є програма «Меланж», у якій досліджується етнічна музика. Вона виходить у неділю о 22.00. Уявіть, яка доля спіткала би цю програму, якби недосвідчений програмний редактор поставив її о 18.00 у середу! В неділю вона стоїть одразу після джазової програми Олексія Когана, яка завдяки імені й авторитету ведучого збирає аудиторію з широкими меломанськими поглядами. Людей, готових відкрити для себе щось нове й незвичне у світі музики.

На етапі продакшну довіртеся професіоналам. Часом подкасти надсилають у такій якості, що я би навіть мамі не включила. У Києві є студія, оренда якої коштує триста гривень на годину. Хіба це так багато? Не треба мучитися там, де ви не компетентні. На цій стадії комюніке має стати зовнішнім. Ваш проект повинен мати визначену візуальну та іміджеву складову, відповідно, банер та аудіопромо, а також стратегію просування в соціальних мережах.

Дистрибуція починається, коли ви виходите на ринок. Для онлайн-радіостанції таким ринком є подкаст-агрегатори. Ми використовуємо MixCloud. Чи використовувати «Вконтакте» як платформу — питання етичне. Я за те, щоби кожне медіа й кожна людина вирішувала його для себе сама. Для «Аристократів» це ринок, на якому є адекватні люди, що розмовляють із нами однією мовою.

Раніше існувала вертикальна структура: згори були серйозні міжнародні інформаційні ресурси, потім ішли національні теле- й радіоканали, а далі все спускалося до локальної газетки оголошень. Соціальні медіа зробили цю структуру горизонтальною. Показовим для мене є приклад відеоблогера Івангая: в нього 19 мільйонів підписників на Youtube і кількасот тисяч доларів доходу щороку.

Ведучий має дві можливі ролі у своїй авторській програмі. Можна бути медіатором — таким собі Ларрі Кінгом, який постійно ставить запитання. А можна бути експертом, який говорить про те, на чому знається. Якщо намагатися говорити, наприклад, про кіно, не розуміючись на ньому, ви просто відштовхнете аудиторію, яка вища за рівнем за вас. Я дедалі частіше відмовляюся вести ефір і запрошую натомість експертів. Наприклад, «Культурний проект» я могла би вести сама, але розумію, що треба поступитися місцем Тарасові Лютому — нехай робить те, в чому він сильний.

Не думайте, що будете працювати на радіо все життя. У певний момент захочеться піти десь далі, може, навіть в інші галузі. Але радіо — добрий спосіб розкрити свій потенціал і знайти в собі щось більше.

Фото Катерини Москалюк