Як висвітлювати проблеми переселенців із Криму та сходу України, уникаючи штампів? На це питання журналісти з різних регіонів шукали відповіді в рамках тренінгу проекту «Голос місцевих ЗМІ», проведеного з ініціативи британської Фундації Томсона (Thomson Foundation) спільно з Міжнародним інститутом регіональної преси та інформації в партнерстві з Національною спілкою журналістів України. MediaSapiens уже публікував поради від медіатренерки Дебори Келлі та відеоператорів Саймона Хастінгса та Івана Хараламбуса. Також із журналістами працював тренер Марек Бекерман — він більше 25 років висвітлював міжнародні події та працював у сфері розвитку ЗМІ. З 1990 по 2011 рік Марек працював журналістом, продюсером та редактором на BBC News у Лондоні. Українських журналістів Марек навчав знаходити нові форми та інструменти висвітлення теми переселенців.

Журналіст повинен уміти розповідати історії

Робота кожного журналіста полягає в тому, щоби якісно й максимально доступно доносити до читача якусь інформацію. Або, іншими словами, розповідати історії. Найкращий спосіб перевірити в себе це вміння — розказати історію про самого себе. Але не як «бабуся на кухні», а як журналіст. Тут важливо проявляти індивідуальність, фантазувати, пробудити в читача або слухача цікавість до власної персони. При цьому не варто перетворювати історію на спосіб зайвий раз похвалити себе та розповісти про власні проблеми.

Головне — правильно розставити акценти

В будь-якому журналістському матеріалі важливу роль відіграє кут подачі інформації. Новинний матеріал або статтю не слід перетворювати на інструмент маніпуляції та пропаганди, потрібно знаходити той акцент, який максимально допоможе створеному матеріалу досягти цілей. Цілі можуть різнитися. Якийсь матеріал повинен привертати увагу читача, інший — увагу влади, третій має чіпляти своєю емоційністю, четвертий — мати наукову цінність і т. д.

Приклад «Червоної шапочки»

Всі знають відому казку «Червона шапочка». Вона має свою композицію, сюжет, мораль, має власний індивідуальний стиль. Однак Марек поставив присутнім на тренінгу журналістам завдання знайти найбільш цікавий для себе та свого читача нюанс цієї казки, перетворити її на новинний матеріал і подати його під своїм кутом.

Цікавими виявилися результати такої роботи. Дехто з журналістів зробив акцент на жорстокому вчинку вовка, який скоїв напад на маленьку дівчинку та її бабусю. Інших зацікавив відважний вчинок лісорубів, які героїчно врятували потерпілих. А ще хтось знайшов науковий підхід і «зробив ексклюзивний матеріал» про унікальну операцію в невідповідних умовах, яка дозволила врятувати дівчинку та бабусю з черева вовка.

Не мислити штампами

Цікава подача — запорука успішного матеріалу. Ми маємо купу штампів для створення новинних матеріалів та репортажів. Наприклад: «Сьогодні зустрічалися президенти двох країн. Вони потиснули руки, виступили з вітальним словом, підписали документ…». Таких репортажів у світі безліч. Вони створюються за однаковим штампом уже багато років і ще стільки ж будуть створюватися. Але таким матеріалом неможливо зацікавити читача, якщо йому не цікава ця тема й персонажі. Потрібно створювати матеріали нестандартні, які однією лише формою здатні привернути увагу.

Інтерв’ю — ефективний спосіб зібрати інформацію

Інтерв’ю — це великий плацдарм, де журналіст має можливість зібрати необхідну йому інформацію. Йдучи на інтерв’ю, потрібно розуміти важливість респондента для майбутньої статті та цілей майбутнього матеріалу. Не завжди інтерв’ю зі статусною людиною дасть потрібний результат. Інколи, обираючи між великим посадовцем і пересічною людиною, перевагу слід віддати другій, бо вона може розказати не офіційно, а емоційно, що в деяких ситуаціях важливіше.

Журналіст завжди досягає свого

На цьому наголошує Марек Бекерман і показує учасникам тренінгу відоме у світі інтерв’ю 1997 року, в якому журналіст 11 разів поспіль ставить політику одне й те саме запитання, бо той всіляко уникає відповіді (ведучий програми «Панорама» ВВС Джеремі Паксман інтерв’ює тогочасного міністра внутрішніх справ Великобританії Майкла Ховарда). З першого погляду це виглядає смішно, але після такого інтерв’ю політика було звільнено, адже він намагався обдурити людей та уникнути відповіді на незручне для нього запитання.

Чи складно бути соціальним журналістом?

Соціальна журналістика ставить перед собою завдання ефективно вирішити найгостріші проблеми. Нині однією з найважливіших тем є адаптація переселенців із Луганської, Донецької областей та Криму на території мирної України.

Пишучи соціально актуальний матеріал, в першу чергу слід виокремити запитання, на які він має відповідати, та завдання, які повинен виконувати. Не варто зосереджуватися на загальній проблемі переселенців, краще знаходити індивідуальні нюанси кожної історії, намагатися знайти її унікальність і несхожість на інші.

Готуючи матеріал про переселенців, варто пам’ятати про етичні норми — як і при підготовці будь-якого іншого матеріалу. Журналіст не повинен переходити на особистості, грубіянити чи ображати: по-перше, це суперечить моральним нормам, та й просто завадить виконати завдання й зібрати необхідний матеріал, адже у відповідь на грубе звертання чи поводження герой не розкриється.

Емоції та журналістика

Тема, яка хвилює велику кількість людей, апріорі є емоційною, вона викликає переживання та співчуття, незалежно від якості її подачі. Та коли існує безліч однотипних матеріалів однієї тематики, потрібно якісно передати її через героя, аби викликати емоції.

Викликати емоції можуть не тільки самі герої, але й візуальне зображення умов їхнього проживання, детальний опис проблематики, деталізація тощо.

Лист сину

Приклад однієї з британських радіопередач, коли автор зачитує лист власному новонародженому сину в майбутнє, демонструє простоту форми подачі матеріалу, але при цьому також і велике значення змісту. Ця радіопередача мала велику популярність у світі, хоча доволі проста за структурою: протягом 10–12 хвилин автор зачитує текст без жодних «підводок» та «перебивок». Він розповідає про складнощі свого життя й те, що очікує його сина в майбутньому.

Довідка:

Марек Бакерман — медіатренер Фундації Томсона. Більше 25 років Марек висвітлював міжнародні події та працював у сфері розвитку ЗМІ. З 1990 по 2011 рік Марек працював журналістом, продюсером та редактором на BBC News у Лондоні, а починаючи з 2004 року проводить тренінги в пострадянських державах та на Ближньому Сході. Він є автором навчального курсу з міжнародної журналістики в магістратурі Солфордського університету (University of Salford). Серед дослідницьких інтересів Марека — регулювання діяльності ЗМІ, суспільне мовлення, міжнародні новини, майбутнє радіо, міська журналістика, ЗМІ в державах конфлікту й постконфліктних.

Про проект

«Голос місцевих ЗМІ» фінансується Європейським Союзом та здійснюється медіаконсорціумом із п’яти організацій: британської Фундації Томсона, Міжнародного Інституту регіональної преси та інформації, Європейського центру журналістики, МEMO98 та Асоціації «Спільний простір», у співпраці з Національною спілкою журналістів. Проект має на меті зменшити ризики можливих конфліктів у громадах шляхом публікації збалансованих, етичних матеріалів про вимушених переселенців. Журналісти й редактори регіональних видань запрошуються до участі в проекті, детальніше за адресою: regional.voices.ua@gmail.com, за телефоном: (044) 498 51 75, а також за хештегом у Фейсбуку #ГолосМісцевихЗМІ.