Емма Пул — експертка зі стратегічних комунікацій у відділі зв'язків із громадськістю поліції міста Калгарі (Канада), в минулому журналістка й репортерка кримінальної хроніки з досвідом роботи в Афганістані, Судані, Уганді, Мексиці та США. В Україну вона приїхала як радниця проекту «Підтримка реформи патрульної поліції в Україні» (SRPPU), що впроваджується за підтримки уряду Канади. Тут головне завдання Емми та її колег — організувати ефективну роботу майбутнього прес-відділу української поліції, за зразком поліції в Калгарі.

«Як ви вважаєте, наскільки журналісти задоволені комунікацією з правоохоронними органами? Що може дратувати в поліції?» — запитала Емма Пул на початку зустрічі в Американському домі. Скепсис та перелік претензій на адресу поліцейських насправді схожий у всіх країнах — так само як і стереотипи та претензії по відношенню до працівників медіа, вважає Емма. Корумповані, грубі, агресивні, свавільні, ліниві, недбайливі — це типові думки про поліцейських. Якщо запитати, що поліцейські думають про медійників, теж можна скласти список стереотипів: ліниві, поверхові, непоінформовані, роблять помилки, агресивні, хитрі… Ці взаємні стереотипи заважають пресі й поліції ефективно взаємодіяти, хоча насправді для обох груп ця комунікація є необхідною.

«З одного боку, між поліцією та медіа великі відмінності, але є й багато спільного — для тих і тих важливі такі речі, як професійність, прозорість, вчасність, точність, деталі й контекст», — каже Емма. Вона додає, що проблеми у спілкуванні між поліцією й медіа часто виникають через те, що офіцери поліції, як фактично й усі люди, бояться виглядати по-дурному, непокояться, що їхні слова буде вирвано з контексту — через це й нервують.

Тому важливо, щрби працівники поліції вміли спілкуватися з медіа. Кожен полісмен у Калгарі проходить тренінг із комунікації зі ЗМІ. «Ми хочемо, щоби кожен офіцер почувався впевнено, спілкуючись із медіа, був здатен чемно відповісти, надати потрібну інформацію — звичайно, це має відповідати компетенції офіцера. Наприклад, якщо йдеться про вбивство, офіцер вуличної патрульної служби не повинен коментувати такого випадку», — пояснює Емма. При цьому, як зазначено у правилах, відповідь офіцера не повинна становити загрозу для розслідування чи порушувати закон — особливо це стосується приватності особи. Сьогодні в Канаді діють досить жорсткі закони, які захищають право особи на приватність, тому поліцейські мають бути особливо обережними.

Діяльність прес-відділу

Прес-відділ поліції міста Калгарі складається з 21 людини, 11 із яких працюють у відділі зв’язків із громадськістю/медіа. Це експерти зі стратегічних комунікацій, а також «офіцери із цифрових комунікацій». Кілька працівників у відділі є власне констеблями поліції. «Важливо, щоб офіцери поліції були в медіавідділі, тому що журналісти хочуть говорити з кимось, хто працює безпосередньо на місці подій, а не в офісі», — каже Емма Пул. Інші десять осіб працюють у відділі цифрових сервісів — це фахівці з цифрового контенту, що готують відеоматеріали, фото й інфографіку — офіс регулярно виготовляє велику кількість подібних матеріалів.

Одне з головних завдань прес-відділу — підготувати офіцерів поліції до спілкування з медіа, а саме до інтерв’ю та прес-конференцій. Зокрема, поліцейським надається перелік питань, які можуть поставити ЗМІ, та приблизні відповіді. Це робиться в першу чергу для того, щоби поліцейський, відповідаючи на запитання, не порушив закону — особливо вже згадане законодавство про приватність. Так, якщо говорити про дані жертви злочину, то можна називати її стать, вік, але не ім’я. Можна називати звинувачення, які висуваються, й імена звинувачених (а підозрюваних чи заарештованих — в окремих випадках), якщо ці звинувачені повнолітні. «За потреби оприлюднюється опис людини, яку підозрюють та розшукують. Але з ним треба бути дуже обережним, зокрема, не треба називати національності, якщо ми напевне не знаємо етнічного бекґраунду людини, яку розшукують», — каже Емма.

Крім того, прес-служба готує інфографіку, статті, промови й прес-релізи. Саме останні є основним способом донести інформацію до ЗМІ — зазвичай їх готують декілька на день. Інші напрями роботи відділу: внутрішня комунікація, маркетинг та реклама, стратегічне планування, промоція програм поліції, графічний дизайн, соціальні мережі.

Поліція і соціальні медіа

Соціальні мережі — один із ключових напрямів роботи прес-служби поліції Калгарі. Особливо активно команда використовує Твіттер. «Твіттер — це швидкий і зручний спосіб поширити меседж. Якщо в місті більше мільйона людей, ви ніколи не матимете шансу поговорити з такою великою кількістю людей напряму», — пояснює експертка.

Так, у Твіттері та Фейсбуку поліція проводить інформаційні соціальні кампанії, спрямовані, наприклад, на профілактику водіння в нетверезому стані — через поширення інфографіки та нагадування, скільки аварій трапилося через стан сп’яніння.

Окрема кампанія закликала мешканців міста не залишати ключів у машині, адже великий відсоток автокрадіжок стався саме через забуті ключі.

 Прес-служба займається й репутаційним менеджментом. «Ніхто ж не думає: яка прекрасна в нас поліція; багато хто не любить нас. Ми моніторимо соціальні мережі, щоб подивитися, чи не поширюють про нас неточну інформацію. Ми не обов’язково змінимо чиюсь думку, але принаймні простежимо, щоби про нас не поширилася неправдива інформація», — каже Емма.