Підручник доступний онлайн англійською та російською мовами.

У ньому розглядаються шість технік створення дезінформації, а також надано послідовні вказівки щодо перевірки фактів з текстів, фото та відео, зазначають в GIJN.

Зокрема Ольга Юркова пояснює, якими бувають маніпуляції з фотографіями й радить використовувати для їх перевірки зворотний пошук зображень в Google (Google Reverse Search). А дізнатися, чи правдиве відео, можна ретельно його вивчивши й знайшовши оригінальний ролик. 

Експертка на конкретних прикладах розповідає, як розпізнати оманливі заголовки, викривлені чи й повністю вигадані факти, а також те, що в матеріалі опущено важливі деталі.

Крім того, в посібнику Ольги Юркової йдеться про такі маніпуляції, як подання коментаря псевдо-експерта та вигаданої особи. Журналістка пояснює, як потрібно перевіряти повноваження коментаторів та їхні заяви. 

Авторка також звертає увагу на те, як фейковим твердженням намагаються надати достовірності за допомогою посилань на відомі медіа, і як в фейкових новинах відбувається маніпуляція даними.

Раніше MediaSapiens писав про фактчекінговий проект у Норвегії Faktisk. Його редакція перевіряє заяви політиків та повідомлення у ЗМІ й соцмережах, а також надає оцінку достовірності кожного матеріалу.

Редактор шведського фактченкінгового сайту Viralgranskaren Давид Петерсон розповів про власну класифікації авторів фейків, їх мотиви, а також про ефективні способи протидії «вкидання».

Крім того, ми писали про рецепти дослідження фейків за допомогою онлайн-інструментів CrowdTangle, Google News Search та Gephi.