У кубинців є вельми популярний жартівливий вислів – синонім труднощів і кепського становища. Якщо їм хочеться розповісти, наскільки скрутно живеться, вони обходяться метафоричною фразою «їмо кабель» (se está comiendo un cable). Цей вуличний гумор має на увазі процес жування та ковтання мотка проводів, якого не вистачає через безгрошів’я. Притча набуває злободенності саме тепер, коли йдеться про прокладання оптично-волоконного кабелю між Кубою та Венесуелою, яким досі не користуються національні споживачі.

У 2007 році Куба та Венесуела почали встановлювати підводний кабель Alba-1. Абревіатура розшифровується як «Боліварська альтернатива для народів нашої Америки». При вартості $70 млн і після низки затримок у лютому 2011 року він торкнувся землі в Сантьяго-де-Куба. Однак на острові й далі користувалися в незначних обсягах послугами супутникових інтернет-провайдерів. Упродовж двох минулих років офіційні кубинські медіа зберігали мовчанку довкола прокладання кабелю. Це породжувало чутки про можливий провал через безгосподарність чи відволікання ресурсів.

Три тижні тому Даґ Медорі (Doug Madory) – експерт американської фірми Renesys, яка аналізує інтернет-трафік, висловив у своєму блозі думку, що Alba-1 було задіяно. Спочатку активність виявлялася тільки в одному напрямку. Та за декілька днів підтвердилося, що дані надсилають і отримують.

Цей інженер-дослідник заявив, що іспанська компанія Telefonica SA почала спрямовувати трафік урядовому Інтернет-провайдеру La Empresa e Telecomunicaciones de Cuba SA (ETECSA). Вона заперечувала, що надавала послуги з маршрутизації Alba-1, проте підтвердила, що надає інші послуги державній компанії ETECSA.

Згідно з офіційними даними, доступ до інтернету мають близько 23 з кожних ста жителів острова. Однак деякі аналітики піддають цю статистику різкій критиці й сумніву та стверджують, що вона включає також користувачів мережі національного Інтранету (Intranet). Згідно з проведеними розслідуваннями, за показником підключення до міжнародної мережі Куба посідає останнє місце в Латинській Америці (3%). Та навіть ця цифра виявляється надто оптимістичною.

Протягом двох тижнів після того, як з’явилися перші ознаки активізації кабелю, не було помічено жодної зміни щодо підключення до інтернету користувачів у виробничих чи освітніх центрах. Не пожвавилася й діяльність декількох інтернет-кафе, що існують у Гавані. З цінами за доступ до світового павутиння, що коливаються від €5 до €10 за годину, готелі, як і раніше, пропонують цю послугу надзвичайно повільно й із багатьма цензурованими сайтами.

Того дня, коли надійшло повідомлення, що Alba-1 запрацював, юнак, який чекав біля переповненого інтернет-кафе в старій Гавані, висловив подив інформацією фірми Renesys: «Як вони тепер пояснюватимуть, що ми повинні платити так дорого за годину з’єднання?». Декілька людей, які чекали своєї черги біля власника кафе, могли би запитати те ж саме.

Тим часом незалежний журналіст Франк Абель Ґарсіа, що має обліковий запис у соціальній мережі Twitter @FrankAbelCuba, ставиться до новини скептично. «Вважаю, що уряд не зацікавлений чи не має політичної волі, аби люди отримали доступ до інтернету», – говорить він. На його думку, якщо кабель масово активують, це може завдати «жорсткого удару по офіційній пропаганді». «У багатьох людей відкрилися б очі на те, що відбувається всвіті та в нашій власній країні», – резюмував Ґарсіа.

Офіційні медіа, як зазвичай, зберігають мовчанку, а телевізійні програми, як і раніше, виставляють Інтернет як суміш насильства, порнографії та неправдивої інформації. І тим не менш чимало кубинських юнаків, схоже, сповнені прагнень та ентузіазму щодо останніх подробиць про кабель, які з’явилися в міжнародній пресі. Світове павутиння насправді, можливо, ближче, ніж здається.

Автор: Йоані Санчес (Yoani Sánchez) – відома кубинська журналістка й громадський діяч. Піонер серед блоґерів у цій країні. Її блоґ Generation Y Барак Обама назвав «унікальним вікном у реальне щоденне життя на Кубі». 2008 року тижневик Tine включив Санчес до списку 100 найвпливовіших людей світу, а часопис Foreign Policy – до найвидатніших латиноамериканських інтелектуалів. Йоані Санчес відзначена міжнародними нагородами: Ortega y Gasset Prize (Іспанія) – за досягнення в електронній журналістиці, Prince Claus Award (Нідерланди), Maria Moors Cabot Prize Колумбійського університету (США), World Press Freedom Hero Award віденського Міжнародного інституту преси (IPI).

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ)

Переклад: Аркадій Сидорук