Захистити Сноудена?

00:00,
3 Липня 2013
1741

Захистити Сноудена?

00:00,
3 Липня 2013
1741
Захистити Сноудена?
Викривач спецслужб США, які збирали інформацію про американських громадян та іноземців за посередництва інтернет-гігантів, Едвард Сноуден попросив притулок у 21 країни світу. Але поки що ніхто не поспішає надавати йому прихисток.

Сьогодні Едвард Сноуден, причетний до витоку інформації про закриту програму американських спецслужб PRISM, що дозволяє збирати матеріали, зокрема історію пошуків, контент електронної пошти, передачу файлів і чатів, усе ще нібито перебуває в Росії, у транзитній зоні аеропорту «Шереметьєво».

Він попросив притулок у 21 країни світу, список яких опублікував Wikileaks. Проте поки що ніхто не виявив бажання допомогти колишньому агенту американських спецслужб. Більше того, деякі країни вже офіційно відмовили Сноудену в наданні притулку. Так, без особливих пояснень про відмову повідомили представники Польщі та Індії. Фінляндія заявила, що зможе розглянути питання про надання політичного притулку Сноудену, лише коли той перебуватиме на її території. В Австрії кажуть, що прохання отримали і розглядатимуть його у звичному порядку.

Сноуден також відмовився отримувати притулок у Росії, хоча попередньо просив про це країну, в якій зараз перебуває. Але згодом скасував своє рішення, оскільки Росія поставила вимогу – нібито «припинити антиамериканську діяльність».

Світові ЗМІ приділяють Едварду Сноудену багато уваги, як свого часу вони приділяли Джуліану Ассанжу та Wikileaks. МediaSapiens пропонує нашим читачам переклад публікації зі Spiegel-Online про те, як відбувалася втеча Сноудена зі США, статтю Комітету захисту журналістів, занепокоєного політикою урядів світу, які демонструють подвійні стандарти щодо захисту свободи слова, а також публікацію CNN, у якій продемонстровано, як Еквадор змінив свою позицію щодо притулку Сноудену, вочевидь під тиском США (до речі, Сноуден звинуватив США у тискові на ті країни, в яких він попросив притулку).

Втеча: Гаваї – Гонконг – Москва. Що далі?

З матеріалами про стеження, здійснюване Агентством національної безпеки США (NSA), він летить із Гаваїв до Гонконгу. Зупиняється в п’ятизірковому готелі. Міняє місцеперебування. Під час таємної зустрічі добровільні помічники ховають його мобілки в холодильнику. Нині Едвард Сноуден – у Москві. Ось як відбувалася його втеча…

Втеча Едварда Сноудена починається 20 травня. Він ще працює на Гаваях в американській компанії Booz Allen Hamilton, обслуговуючи АНБ. Те, що він дізнався про діяльність американської секретної служби – про стеження за інтернетом, що не вкладається у правові рамки, нібито не дає йому спокою. Він хоче оприлюднити строго засекречені таємниці.

Американський солдат Бредлі Меннінг (Bradley Manning), довіривши WikiLeaks опублікувати секретні матеріали, відбув три роки в одиночному ув’язненні й нині постав перед судом. Решту свого життя він, мабуть, проведете в тюрмі. І коли Сноуден планує втечу, перед його очима постає доля Меннінга.

Отже, з Гаваїв Сноуден вилітає 20 травня до Гонконгу. Перед цим, як повідомляє The Guardian, він робить копії останніх секретних документів і відпрошується у свого начальника в кількатижневу відпустку нібито в медичних справах. Навіть летіти зі Сполучених Штатів ризиковано. Співробітники АНБ повинні повідомляти про зарубіжні поїздки за 30 днів заздалегідь. Сноуден замовляє квиток відразу, його ніхто не затримує.

У Гонконгу він переховується спочатку в номері готелю. Протягом наступних трьох тижнів, побоюючись ЦРУ, він, за власними словами, виходить із приміщення лише тричі.

Потім розпочинаються викриття Guardian та Washington Post про підключення АНБ до даних телефонного зв’язку, про шпигунську програму «Призма» (Prism), що використовується для доступу до даних користувачів Facebook, Google, Microsoft та інших великих ІТ-компаній, про стеження англійців за підводним кабелем, яке дає можливість підслуховувати трансатлантичний трафік. Те, що раніше вважалося припущенням, оприлюднено.

В американського уряду похмурий настрій. Відділення АНБ – Директорат із безпеки та контррозвідки (Associate Directorate for Security and Counterintelligence) починає розслідування. Донощик вважає за краще постати перед громадськістю сам. 9 червня, через три дні після першої публікації, він дає відео-інтерв'ю. Сноуден висловлює побоювання, що американська влада тиснутиме на його родину й друзів, аби з’ясувати, чому він зник.

Журналісти виявляють його місцеперебування – п’ятизірковий готель The Mira на півдні півострова Коулун. Сноуден насправді зупиняється там. Цей «хтось» навіть відповідає на телефонні дзвінки.

Незабаром він залишає готель, очевидно поквапом. Тим часом мешкає в невеличкій квартирі свого добровільного помічника. Нового прихистку він не залишає протягом декількох днів, повідомляла The New York Times.

Щоб уникнути спостереження, під час зустрічі з адвокатами на квартирі всі мобільні телефони тримають у холодильнику.

У ході зустрічі, що триває дві години, подають «піцу, смажених курчат та сосиски з Pepsi». Обговорюють, як влада Гонконгу зреагує на запит США про екстрадицію Сноудена і чи зможе він отримати тут притулок. Сноуден не може собі уявити, що йому, можливо, роки доведеться витерпіти у в’язниці без доступу до інтернету.

Відомого законодавця й правника Алберта Хо (Albert Ho), який бере участь у зустрічі, посилають вивідати в гонконзького уряду, чи дозволять Сноудену виїхати. На прямий контакт із ним виходить посередник. Чим закінчиться справа про надання втікачеві притулку – невідомо. Бажано, щоб він поїхав із Гонконгу.

США видають ордер на арешт Сноудена, його звинувачують у шпигунстві. Крім того – в крадіжці та передачі державної власності. Від влади Гонконгу вимагають арештувати Сноудена. Його паспорт громадянина США оголошено недійсним.

Тим не менше, у неділю о 10.55 за місцевим часом він відлітає з Гонконгу літаком російської авіакомпанії «Аэрофлот» до Москви, в аеропорт «Шереметьєво». З ним на борту – британська активістка WikiLeaks Сара Гаррісон (Sarah Harrison). WikiLeaks повідомляє, що Сноуден подорожуватиме у супроводі безпечним маршрутом у демократичну країну в пошуках притулку.

Гонконг оголошує, що запит США про його екстрадицію містить формальні похибки. Крім того, в короткому повідомленні йдеться: якщо простежити викриття Сноудена, Сполучені Штати хакерськими методами ламали в Китаї вузли мереж і читали мільярди SMS.

Тим часом надходить підтвердження, що Сноуден у неділю приземляється у московському аеропорту «Шереметьєво». Оскільки російської візи в нього немає, покинути аеропорт він не може.

У транзитній зоні він зустрічається з послом Еквадору. В понеділок відбувається його зустріч із міністром закордонних справ цієї країни Рікардо Патіко (Ricardo Patico). Той зачитує перед камерами клопотання Сноудена про надання політичного притулку, яке буде розглянуто. До Еквадору Сноуден може летіти через Кубу чи Венесуелу.

Квиток із Москви на Кубу, замовлений на його ім’я, дійсний до кінця понеділка. Але у вівторок його немає в літаку «Аэрофлота», що летить до Гавани. Як заявив у вівторок увечері Владімір Путін, Сноуден не залишав транзитної зони аеропорту.

Кремль допомагає втікачеві? Уряд США вкрай невдоволений. Путін не погоджується: Сноуден не вчинив у Росії жодного злочину. Тим не менше, у «Шереметьєво» його не бачив жоден із численних журналістів. Чи це стосується також співробітників ФСБ, які охороняють транзитну зону, – виникає сумнів.

Джерело: Spiegel-Online

Cноуден подорожує шляхом лицемірства політиків

Подорожі Едварда Сноудена світом демонструють прірву між політичним позерством і реальною практикою урядів стосовно свободи слова.

Витоки інформації, здійснені колишнім урядовим підрядником, викрили широке телефонне та цифрове стеження, яке здійснювало Агентство національної безпеки США (NSA). Ця практика розходиться з позиціонуванням адміністрації Обами як світового лідера у відстоюванні свободи інтернету та з його закликами до технологічних компаній протистояти закордонним вимогам запроваджувати цензуру й нагляд.

Розкривши свою роль у витоку інформації, Сноуден залишив роботу у фірмі Booz Allen Hamilton на Гаваях і подався до Гонконгу. Там відкинули вимоги США про його екстрадицію майже водночас із опублікованим із посиланням на нього у The South China Morning Post повідомленням, що АНБ підслуховувало мережі китайських мобільних телефонних провайдерів. Попри дві різні моделі суспільного розвитку, влада Гонконгу підлягає одній країні. Ця країна – Китай, де преса підлягає широкому нагляду, а журналісти етнічних меншин перебувають у в’язницях за професійну діяльність, що не відповідає офіційним правилам цензури.

Звідти шлях Сноудена проліг до Москви. Російським урядовцям, безсумнівно, відомо про витік інформації, оскільки вони стверджують, що США 2009 року вели спостереження за Дмитрієм Медведєвим на лондонському саміті G-20. Спочатку вони визнавали, що не мають юрисдикції над подорожами Сноудена. Для російської влади стеження за журналістами не є чимось незнайомим. Колишній офіцер із міністерства внутрішніх справ РФ торік визнав себе винним у тому, що «оркестрував» стеження, яке призвело до вбивства у 2006-му журналістки-розслідувача Анни Політковської. Головних учасників змови й досі не покарано, до розкриття справи Політковської ще далеко. А вбивство у Росії за останнє десятиліття 14 інших журналістів – один із найгірших у світі документованих показників (records) безкарності.

Сноуден, як повідомляється, шукає притулку в Еквадорі, куди має дістатися через Венесуелу. Витоки конфіденційної урядової інформації в цих двох країнах, де енергійно взялися за те, щоби змусити замовкнути незалежні медіа, схоже, щодня стають дедалі рідкіснішими.

Венесуела через політизовану систему регулювання ефективно викоренила незалежних мовників. Президент Еквадору Рафаель Корреа переслідує своїх критиків як кримінальних злочинців. Цього місяця його уряд пішов ще далі. Консультант КЗЖ Джон Отіс (John Otis) докладно виклав наслідки ухвалення всеосяжного законодавства про кримінальну відповідальність за критичні публікації та нав’язане медіа обов’язкове висвітлення прописаних урядом заходів.

Та повернімося до Великої Британії, де все розпочиналося. Коли The Guardian опублікувала перші гарячі витоки інформації Сноудена, громадськість обговорювала законопроект про стеження, який критики глузливо називають «хартією тих, хто суне носа в чужі справи». Законопроект розширить можливості розвідувальної служби стежити за цифровими комунікаціями. Тож постає питання: якої ваги уряд Девіда Камерона надає його публічному обговоренню. Серед останніх викриттів Сноудена і The Guardian є й таке: впродовж півтора року британське розвідувальне відомство Штаб-квартира урядових комунікацій (The Government Communications Headquarters – GCHQ) таємно перехоплювало величезну кількість даних, що передавалися волоконно-оптичним кабелем.

Автор: Білл Суїні (Bill Sweeny) – головний редактор КЗЖ, відповідальний за всі онлайн- та друковані публікації медіа-організації. Колишній редактор нью-йоркських новин Associated Press

Джерело: CPJ

Еквадор дає задній хід?

Віце-президент США Джо Байден звернувся до Еквадору з проханням відмовити Едварду Сноудену, який розсекретив таємні документи Агентства національної безпеки (NSA) США, в наданні політичного притулку, заявив президент цієї країни Рафаель Корреа.

Якщо він прибуде сюди, країна прийматиме рішення на основі суверенітету, беручи до уваги американське звернення, заявив Корреа у щотижневому виступі на державному телебаченні.

Заступник директора Ради національної безпеки США Бен Роудс (Ben Rhodes) підтвердив, що Байден мав розмову з Корреа про Сноудена та двосторонні відносини, однак відмовився повідомити подробиці.

Під час телефонної бесіди з віце-президентом США, що відбулася минулої п’ятниці, Корреа виклав «еквадорську позицію» і сказав, що Еквадор «не може навіть взятися за розгляд клопотання, оскільки Сноуден перебуває не на еквадорській території».

Корреа заявив, що Еквадор обачливо ставитиметься до розгляду будь-якого прохання від Сноудена про притулок.

«Ми повинні діяти дуже обережно, але мужньо, не суперечачи нашим принципам, однак виявляючи велику турботу, відповідальність і, звісно, повагу до США і до правди», – сказав Корреа.

Президент заявив, що він не хоче «заподіяти шкоди своїй країні», але «й не збирається відмовлятися від принципів та суверенітету Еквадору».

«Ми повинні бути дуже реалістичними. Ми користуємося американською валютою. Ми дуже вразливі. Ми не повинні робити помилкових припущень», – сказав Корреа.

Еквадорський президент заявив, що першими, з ким довелося б консультувалися, «були б США…».

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж у червні, виступаючи по CNN із еквадорського посольства в Лондоні, де він переховується понад рік, закликав Сноудена летіти до Латинської Америки, оскільки вона «має давні традиції надання політичного притулку».

Корреа заявив, що ані він, ані урядовці в Кіто не уповноважували дипломатів еквадорського посольства в Лондоні видавати проїзні документи Сноудену. Документ «був виданий без нашого відома». Президент звинуватив у цьому консула в Лондоні.

«Вони вважають, що я такий ідіот, що наказав нашому консулу в Лондоні видати документ американському громадянину, аби він міг залишити Китай і прилетіти в Росію. Цього консула неминуче буде покарано», – сказав Корреа.

Байден телефонував президенту Еквадору наступного дня після того, як Корреа та інші вищі посадові особи заявляли, що у справі Сноудена вони не схиляться під тиском США.

Еквадор відмовився від торговельних пільг, що надаються Сполученими Штатами у рамках Акту сприяння торгівлі та викоріненню наркотиків країн Андського регіону, заявили еквадорські урядовці.

Корреа виголосив «полум’яну промову».

«Перед загрозою нахабством і зарозумілістю деяких кіл у США, які чинили тиск, щоб анулювати пільгові тарифи через справу Сноудена, Еквадор каже світові: “Ми в односторонньому порядку і безповоротно відмовляємося від них”,  – заявив еквадорський президент. – Спроби позбавити легітимності державу через отримання клопотання про притулок викликають обурення».

Нині, коли триває глобальний розшук Сноудена, який визнав, що вчинив витік секретних документів США з програм спостереження і втік, Еквадор перебуває в центрі уваги міжнародної спільноти.

Джерело: CNN

Підготував і переклав Аркадій Сидорук

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
www.1tv.ru
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду