А ось на встановлення вікон, дверей та покрівлі будівельникам знадобилося ще чотири місяці. Площа будинку становить 95 квадратних метрів й у ньому є чотири окремі спальні. Вартість зведення дому склала $207,000. Це спільний проект місцевої влади, Французької житлової асоціації та Нантського університету. Нордін і Нуріа Рамдані та їх троє дітей стали першою у світі родиною, яка живе в надрукованому на 3D-принтері будинку. 

Проект дому спершу був розроблений командою архітекторів та вчених, а потім запрограмований у 3D-принтер. Пристрій починає «друкувати» стіни від низу до верху. Кожна стінка складається з двох шарів поліуретану, з проміжком між ними, який заповнюється цементом. Це створює товсту, ізольовану, міцну стіну.

Ідею звести будинок за допомогою 3D-принтера запропонував вчений Бенуа Фурет з Нантського університету. Він вважає, що через п'ять років вартість будівництва таких споруд зменшиться на 25%, а через 10-15 років - на 40%. Це частково пояснюється тим, що технологія стає все більш досконалою та дешевшою, а частково завдяки ефекту масштабу, оскільки 3D-принтери в будівництві використовують все більше і більше.

Бенуа Фурет вказує, що 3D-друк також дозволяє архітекторам бути креативнішими й більше працювати над формами будинків, які вони зводять. Наприклад, будинок у Нанті був побудований вигнутим, аби зберегти 100-річні дерева, які ростуть на ділянці.

Бенуа Фурет мріє побудувати цілий район будинків, створених на 3D-принтері. Зараз він працює над проектом з 18 таких будівель для північної частини Парижу. Також він розробляє проект для комерційної споруди площею 700 квадратних метрів.

Як розповів вчений, він сам виріс у небагатій родині, які все життя мешкала в малесенькому будиночку. Й усі будинки в його районі були такими. Тож Бенуа Фурет спробував розробити такий дім, який коштуватиме на рівні доступного соціального житла, але при цьому буде більш сучасним та просторим. Якби будинок сім’ї Рамдані зводили традиційним способом, він коштував би на 20% дорожче. Тож тривимірний друк в майбутньому може змінити ринок нерухомості й зробити житло якіснішим та більш доступним для людей.

Технологія 3D-друку почала розвиватися на початку 1980-х років. Тоді були розроблені перші пристрої та матеріали для адитивного виробництва — коли машина шар за шаром відтворює задану їй модель. Для моделей використовувався термореактивний полімер, який стає твердим після впливу на нього ультрафіолетового випромінювання. З часом для друку почали використовувати й інші матеріали, наприклад, які стають твердими при охолодженні або склеюються за допомогою лазера. Через десять років після того з’явилися перші програми CAD, які дозволяють сканувати предмети та відтворювати їх за допомогою 3D-друку. У той же період почали з’являтися перші компанії, які почали використовувати технологію в комерційних цілях.

В 2009 році патенти, які стосувалися галузі 3D-друку (Fused Deposition Modeling), стали публічними, після чого відбувся своєрідний розквіт технології. Компанія Urbee створює перший надрукований прототип машини, Корнельський університет почав будувати 3D-принтер для їжі, а NASA запустила 3D-принтер у космос, щоб зробити перший 3D-друкований об'єкт за межами Землі. Нині ця технологія вважається однією з найбільш перспективних та важливих для людства.