В Україні Ніла Ферґюсона знають як автора книжки «Цивілізація: як Захід став успішним». Його остання книжка The Square and the Tower: Networks and Power, from the Freemasons to Facebook, яка вийшла на початку 2018 року, розповідає про те, як взаємодіють та борються в людському суспільстві горизонтальні й вертикальні структури. У Києві Ферґюсон прочитав лекцію під назвою «Площа та вежа: мережі, ієрархії, інновації та революція». MediaSapiens занотував головні тези.

Площа і вежа — символи двох типів соціальних структур: мережі та ієрархії.

У середні віки центральні площі італійських міст були відкритими для всіх. Там відбувалися зустрічі та змагання. Але поруч завжди стояли вежі, з яких за подіями на площі спостерігали представники еліти. Вежа втілює ідею ієрархії, площа уособлює спонтанність і суспільну свободу… Втім, учасникам і свідкам Майдану добре відома сила площі.

Усі ми є частинами мереж: маленьких кіл сім’ї та друзів, ширших груп у реалі та інтернеті. Але також ми є частинами ієрархії — наприклад, як працівники компанії чи громадяни держави.

Ніл Ферґюсон. Джерело: The Telegraph.

Завдяки інтернету сила горизонтальних мереж у світі зросла. Інтернет проник у всі країни, хоча ми бачимо, що далеко не завжди становить загрозу для авторитаризму та допомагає демократії. Інтернет можна використовувати для лихих цілей. У своїй книжці я вивів шість головних причин, чому інтернет не призвів до кардинальних змін людського життя.

Перша причина — гомофілія, себто прагнення до собі подібних

В англійській мові є приказка the birds of feather flock together («птахи з однаковим пір’ям гуртуються разом»). Люди за своєю природою схильні об’єднуватись у групи із собі подібними, а не з тими, хто від них відрізняється. Дослідження змісту твітів людей із лівими та правими поглядами чітко демонструє цю тенденцію. У відкритому Твіттері ці дві ідеологічні групи, по суті, є учасниками двох різних соціальних мереж.

Друга причина: слабкі зв’язки роблять світ тісним

Згідно з теорією шести рукостискань Стенлі Мілґрема, сформульованою 1969 року, будь-яка людина у світі може вийти на будь-яку іншу через ланцюжок із усього лише п’ятьох знайомих. В інтернеті цей показник зменшився до трьох із половиною рукостискань.

Третя причина: фейкові новини стають вірусними в інтернеті частіше, ніж правда

Цікаво, що ліберали за часів останньої президентської кампанії у Сполучених Штатах Америки перепощували фейкові новини частіше, ніж консерватори. Думаю, це виглядало так: якийсь ліберальний університетський викладач бачить у Фейсбуку допис консерватора, який уважає безглуздим, і ділиться ним із друзями — мовляв, погляньте, яку маячню вони пишуть! Але це також допомагало фейковій інформації поширюватися.

Формально великі онлайн-платформи — лише технічні засоби, які не мають брати відповідальності за те, що пишуть їхні користувачі. Турбота про якість контенту не є метою соціальних мереж. Вони прагнуть максимізувати прибуток і залученість. А фейк заворожує дужче, ніж правда.

Четверта причина: мережі ніколи не сплять

Хоча групи в інтернеті часто є гомогенними, вони не стабільні, а часто змінюються.

П'ята причина: мережі атакують інші мережі

Коли інтернет тільки почав розвиватися, його структура давала надію на рівний децентралізований розподіл. Але тепер у ньому виникли гіганти: Facebook, Amazon, Google. Якщо ви свого часу не встигли купити їхні акції, ви просто користувач, тобто насправді це вас використовують.

Це прямо пов'язано із шостою причиною: мережі фундаментально нерівні

Користувач мережі та її власник мають зовсім різні можливості. Всі користувачі вкупі отримують лише один відсоток зиску від користування мережею, а решта дістається мультимільярдерам і управлінцям компанії.

Це не значить, що інформаційні мережі погані. Вони не є чимось новим: за часів Просвітництва люди створювали міжконтинентальні мережі, пишучи одне одному листи. Завдяки цьому визначні ідеї Вольтера, Адама Сміта, Еммануїла Канта поширилися світом, а великі мислителі могли спілкуватися між собою.

Ці мережі не були повністю відкритими. Вони базувалися на книжках та особистих відносинах. Попри всі технологічні зміни, книжки залишаються незамінними, й особисті стосунки також. Як і раніше, нам слід розуміти переваги реальних, а не віртуальних соціальних мереж. Іноді менші, закриті, вибіркові мережі є найкращими. Й не забуваймо про силу паперу й чорнила.