Як «розумні будинки» стали інструментом для домашнього насильства
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Як «розумні будинки» стали інструментом для домашнього насильства
Вперше про незвичайне використання «розумних будинків» журналістці The New York Times Неллі Боулз (Nellie Bowles) розповіла Еріка Ольсен (Erica Olsen), директорка одного з підрозділів у американській Національній мережі боротьби з домашнім насильством. Еріка Ольсен займається питаннями технологій та зловживання ними. «На тренінгах люди почали піднімати руки й ставити питання, пов’язані з “розумними технологіями” для дому», — розповіла вона. Виявилося, що кривдники можуть стежити за своїми жертвами через камери, встановлені в домі, змінювати коди на замках, керувати температурою в домі, вмикати дверні дзвінки, гучну музику тощо.
В 2017 році у США було 29 мільйонів будинків, які використовували «розумні» технології для дому. За оцінками консалтингової компанії McKinsey, щороку їх число зростає на 31%.
«O.K. Google, тепер грай ту музику, яку я хочу»
Журналістка Неллі Боулз поспілкувалася з тридцятьма жертвами, їх адвокатами та працівниками центрів й гарячих ліній для людей, які зазнають домашнього насильства. Усі вони відзначають одне відчуття, яке виникає в такій ситуації — ніби сходиш з розуму.
Одна з постраждалих розповіла, що кондиціонер вимикався кожного разу, коли вона його вмикала, при цьому сама вона до нього навіть не торкалася. Інша кожного дня знаходила новий код на дверному замку й не могла зрозуміти, чому так відбувається.
Ще одна жінка постійно чула дзвінки у двері, але коли підходила їх відкрити, нікого за ними не було. Грасіела Родрігес (Graciela Rodriguez), яка керує притулком для жертв домашнього насильства в місті Сан-Рафаель (Каліфорнія) розповіла про двох людей, які боялися залишатися вдома: в одному випадку термостати в будинку раптово вмикалися й починали нагрівати температуру в домі до майже 40 градусів, а в іншому вбудовані колонки починали грати гучну музику.
Пристрої, якими можна керувати в «розумному будинку».
Часто навіть після того, як пари розходилися й починали жити окремо, «розумні гаджети» ставали інструментом для помсти. В багатьох випадках жертви погано розумілися на тому, як працюють технології «розумного дому», що саме в будинку може контролювати інша людина з допомогою спеціальних додатків та як у правовому полі змусити припинити будь-які подібні дії.
Компанії-виробники пристроїв для дому кажуть, що не отримували скарг на зловживання їхніми продуктами. Вони також звертають увагу, що обмежити доступ до них можна змінивши пароль Wi-Fi в домі та перезапустивши гаджети. Водночас якщо зробити функцію зміни керуючого акаунту для «розумного дому» надто простою, ця система стане більш вразливою до сторонніх кібератак.
Юристи, які працюють із жертвами такого домашнього насильства, кажуть, що їм потрібно розробляти новий пласт термінології та юридичних формулювань, адже у разі якщо жертви звертаються до поліції аби згодом отримати судову заборону, їм потрібно чітко описати які саме дії вона має обмежувати. У судовій забороні також має вказуватися, що вона обмежує використання усіх відомих та невідомих жертві пристроїв, встановлених у домі.
Меліса Грегг (Melissa Gregg), директорка з досліджень Intel, яка працює над запровадженням розумних технологій в будинках, розповіла, що здебільшого усі пристрої в домі встановлюють чоловіки. В багатьох випадках жінки навіть не мають усіх додатків, за допомогою яких можна керувати ними, зауважує дослідниця Дженні Кеннеді (Jenny Kennedy) з Університету RMIT в Мельбурні.
Згідно зі звітом щодо сексуального насильства у США, кожна третя жінка зазнає насилства та переслідування від свого партнера. Серед чоловіків ця статистика менша — такі проблеми виникають у кожного четвертого. Усі жертви, з якими спілкувалася журналістка Неллі Боулз, були жінками, при чому значна частка були із заможних родин. Усі вони попросили не розкривати їх справжні імена, побоюючись за власну безпеку або ж через активні судові процеси проти своїх кривдників.
«Він контролював термостат. Він контролював світло в домі. Він контролював музику. Насильницькі стосунки засновані на контролі та демонстрації сили. Для цього він використовував технології», — розповіла одна з героїнь, яка працює лікарем у Силіконовій долині. За її словами, вона не знала як працюють усі пристрої в домі та як забрати контроль над ними у свого чоловіка. Вона хотіла прости вирвати термостат, який контролює температуру, зі стіни. У неї також була мрія одного дня сказати: «O.K. Google, тепер грай ту музику, яку я хочу».
Термостат, в якому можна дистанційно змінювати температуру за допомогою спеціального додатка.
Дженніфер Бекер (Jennifer Becker) працює адвокатом у групі Legal Momentum, що займається захистом прав жінок. З її досвіду, якщо жертва насильства вимикає або демонтує «розумні» пристрої в домі, це дає поштовх до нового конфлікту або навіть до застосування фізичної сили. А Єва Галперін (Eva Galperin), директорка з кібербезпеки у Electronic Frontier Foundation, вказує на ще один ризик, який виникає після такого кроку — опинитися в ізоляції.
«Людям простіше повірити в те, що хтось божевільний, ніж у те, що чоловік може контролювати кожен крок дружини й прослуховувати кожне слово, яке вона сказала, — пояснює Рут Патрік (Ruth Patrick), керівниця програми WomenSV для жертв домашнього насильства. — Якщо ви розповісте таку історію не тій людині, на вас почнуть дивитися, як на божевільного».
Розберіться, які пристрої встановлено у вашому домі
Engadget розпитав про цю проблему експертів з кібербезпеки й основна порада, яку вони дають — це бути обізнаним у технологіях, які використовуються в домі. Знати скільки пристроїв встановлено у домі, за що вони відповідають і як вони працюють.
Після того, як партнери розходяться, варто оновити налаштування усіх «розумних» пристроїв до першопочаткових параметрів. Якщо в них передбачені використання логінів та паролів, їх усі потрібно оновити теж. Але й це не є універсальним рішенням. Сем Левін, спеціаліст з питань безпеки, вказує, що деякі пристрої можна пошкодити чи змінити фізично, тому зміна паролів чи налаштувань в такому разі не допоможе. Такий гаджет потрібно лише замінити на новий.
«Проблема насильства дуже складна й багатовимірна. Легко порадити жертвам насильства вимкнути чи викинути усі пристрої. Треба розуміти, що єдиного рішення для усіх випадків не існує», — пише Engadget. Видання спробувало поспілкуватися й з виробниками пристроїв для «розумних будинків» — Google, Amazon та іншими компаніями. Однак надати коментар погодилася лише Simplisafe.
Директор з маркетингу Меліна Енгель (Melina Engel) розповіла, що у компанії були випадки, коли під час розлучення партнер, який залишався жити в будинку, просив демонтувати або замінити усі пристрої в ньому. Тепер ця послуга стала частиною сервісного пакету, який пропонується клієнтам компанії.