Американська телемережа вносить при цьому суттєве уточнення, називаючи головну пошукову систему у мережі «неохочим цензором інтернету» (the reluctant censor of the Internet).

На доказ цього CNN наводить цікаві факти. Щоб займатися своїм бізнесом у 219 країнах та територіях, пошуковий гігант мусить підкорятися місцевим законам і правилам. Чимало з них вимагають від Google вилучати певний контент з результатів пошуків на своєму та на інших сайтах.

Торік через порушення місцевих законів або авторських прав її попросили вилучити десятки мільйонів посилань.

У Туреччині Google знімає посилання на сайти, що ганьблять першого президента держави Мустафу Кемаля Ататюрка. Це вважається незаконним. У Таїланді протизаконно ганьбити монарха. Тож Google вилучає у цій країні відео на YouTube, що висміює короля Пхуміпона Адульядета Пуміпона. У Німеччині, Франції та Польщі Google повинен враховувати те, що тамтешні закони забороняють  публікувати пронацистські матеріали чи контент, що заперечує Голокост.

За даними останньої доповіді з прозорості компанії 2013 року пошуковик на прохання урядів вилучив на своїх сторінках 39374 одиниць інформації з YouTube та з інших сайтів.

Найбільше запитів надходило від тих, хто відстежує дотримання авторських прав. Вони вимагали від Google вилучити 36,5 млн. посилань, відео та інших одиниць інформації. Пошукова компанія не оприлюднює даних про те, скільки запитів вона завдовольнила, однак наводить деякі приклади.

Приміром, Росія зажадала торік вилучити блог, який містив вислів «отримав шоколад», стверджуючи, що він порушує федеральний закон. Google виконав цей запит, оскільки російською мовою слово «шоколад» може означати ще й «солодкий наркотик». А в країні діє закон, що вимагає вилучати пов'язаний з цим контент.

Натомість коли департамент виправних робіт Грузії попросив зняти з YouTube відео із зображенням насильства щодо ув'язнених, Google заперечив. Пошуковик стверджував, що воно не порушує будь-яких законів.

Джерело цензури Google, що стрімко зростає, - відзначає CNN, - це суперечливий закон про "право бути забутим" (Right to be Forgotten). Він пов’язаний з ухваленим у травні минулого року Європейським судом справедливості рішенням, що люди можуть звертатися із запитами до пошуковика стосовно вилучення лінків на «чутливі теми».

Google заявила, що відтоді отримала близько 700 тис. таких запитів і, згідно із законом, зняла 40 відсотків лінків. Пошукова компанія вважає, що вона має право відхиляти прохання, якщо йдеться про посилання, які відповідають суспільним інтересам.

Щоб зберегти мережу відкритою, Google боролася проти того, щоб задовольняти деякі запити й іноді апелювала до найвищих судових інстанцій.

2010 року її роздратували цензурні вимоги Китаю повністю припинити свій бізнес у країні. Тоді Google заявила, що вона виконуватиме запити демократично обраних урядів, однак китайці позбавлені можливості обирати лідерів, які мають право висувати претензії.

CNN наводить висловлювання співзасновника Google Сергія Бріна. «Задля власних сайтів та інтернету в цілому ми працювали, не покладаючи рук, боролися у мережі з цензурою по всьому світу, - писав він у блозі. – Я пишаюся роллю, яку зіграла Google».

Однак американська телемережа сприймає це безапеляційне висловлювання критично.

«Як не як Google грає по обидва боки паркану, - пише CNN. - Хоча кампанія не працює у Китаї, вона функціонує в інших країнах з диктаторськими чи монархічними режимами, зокрема, у Зімбабве й Таїланді».

Водночас CNN відзначає, що Google контролює близько двох третин світового пошуку у мережі. Це – один з найбільших каналів в інтернеті для понад мільярда людей на планеті. Тому вона намагається бути прозорою щодо контенту, який вилучає.

Пошукова компанія, додає американська телемережа, відмовилася прокоментувати цей матеріал.