Автори:

Валерія Буняк

Найпопулярніші телеграм-канали в Україні системно поширюють насильницькі наративи. Про це розповіла аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі «Опора» Анастасія Романюк під час презентації дослідження «Агресія в цифровому світі: дослідження насильницьких наративів у популярних українських телеграм-каналах» 18 лютого.

Команда фіксувала контент, який сприяє радикалізації своїх споживачів, нормалізує чи легітимує прояви дискримінації та/або насильства задля досягнення політичної мети, обмеження прав різних груп населення чи їхніх представників, а також прояви мови ворожнечі, дегуманізації, адвокації дискримінації тощо. 

«За три місяці моніторингу обраних телеграм-каналів можемо констатувати, що рівень насильницької риторики становить 3,6%. І тут важливо тримати в голові масштаб обсягів контенту, який публікують ці канали. В абсолютних цифрах ідеться про декілька тисяч одиниць контенту щомісяця.

Однак більше насторожує не кількість, а системна присутність такого контенту в стрічках підписників. Тобто ми не фіксували жодного дня чи тижня, коли ця риторика не траплялася у контенті досліджуваних нами телеграм-каналів», — розповіла Романюк.

Найбільше дописів з ознаками насильницької риторики виявили в липні — 5,6% від загального масиву.

«Такий приріст зумовлений тим, як саме частина досліджуваних каналів коментували протести за збереження незалежності НАБУ та САП, що відбувалися того місяця, а також вручення підозри громадському активісту й голові правління Центру протидії корупції Віталію Шабуніну. 

Водночас присутність контенту з насильницькою риторикою була системною, адже за частотою ці дописи рівномірно розподілені протягом усіх трьох місяців спостереження (за винятком сплесків, повʼязаних із яскравими інфоприводами на кшталт протестів щодо НАБУ і САП)», — йдеться у звіті «Опори».

Під час моніторингу «Опора» зафіксувала таких 6 ключових тенденцій у такому контенті: делегітимація владних інституцій, конструювання образу держави як ворога громадян, нормалізація актів насильства в публічному просторі, стигматизація різних груп суспільства, тренд на популізм (протиставлення «зажерливих еліт» і «простого народу») та дегуманізація політиків та їхніх прихильників.

«У контексті підготовки до майбутнього виборчого циклу, коли б він не розпочався, одним із ключових застережень є занепокоєння щодо потенційної поляризації різних груп населення. Тому ми звернули увагу на тему політичного насильства, тобто ворожих і агресивних насильницьких дій, зумовлених політичними мотивами чи прагненнями вплинути на політичні процеси», — поділилася дослідниця.

Голова правління «Опори» Ольга Айвазовська під час презентації зауважила, що в період повоєнного відновлення проблема політичного насильства стане особливо гострою. При цьому, за словами дослідниці Анастасії Романюк, люди не народжуються радикалами, тож для того, щоб дійти до насильницьких дій будь-якого рівня вони мають пройти певний шлях нормалізації — наприклад, коли в суспільстві є прийнятним ненастання серйозних наслідків за такі дії, а також коли є відчуття, що інакше неможливо задовольнити свої інтереси.

Моніторинг «Опори» відбувався протягом липня-вересня 2025 року й охоплював 67 каналів у трьох категоріях: 15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів із найбільшою авдиторією («Труха», «Інсайдер.юа», «Украина сейчас»), 6 каналів популярних блогерів  (Ігор Лаченков, Сергій Стерненко, Анатолій Шарій, Юрій Бутусов, Андрій Смолій, Мирослав Олешко) та 46 регіональних анонімних новинних каналів (по 2 з кожної області, за винятком тимчасово окупованих).

Детальніше про результати дослідження можна прочитати у звіті «Опори».

Читайте також:

• Чому я відмовився від телеграму. Власний досвід аналітика ЦЕДЕМ
• Більшість українців не підтримує повну заборону телеграму, — КМІС
• Телеграм: найпоширеніші міфи про платформу
• Чому й навіщо українське суспільство зробили заручником російського телеграму?
• Зручність чи небезпека: що не так із месенджером Telegram

Фото: «Опора»