Автори:

Юлія Поліковська

Єврокомісія офіційно відзначила успіхи України в цифровій трансформації у своєму щорічному звіті. «Цифрова трансформація і медіа» — один із трьох напрямів із найвищими оцінками прогресу. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров на своїй фейсбук-сторінці.

«Україна перебуває між помірним і хорошим рівнем підготовки у сфері цифрової трансформації та медіа. Досягнуто певного прогресу. Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо імплементації європейського законодавства про роумінг. Також Україна розпочала підготовку нормативної бази для розвитку радіочастотного спектра та підтримує подальший розвиток своєї передової системи електронного урядування. Крім того, набув чинності закон про засоби масової інформації, який приводить Україну у відповідність до Кодексу поведінки ЄС з протидії поширенню мови ворожнечі в мережі “Інтернет”», — ідеться у звіті Єврокомісії.

У звіті представлені ключові підсумки щодо виконання рекомендацій Єврокомісії від 2023 року. Зазначено, що сфера електронних комунікацій охоплена Угодою про асоціацію / поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. ЄС підтримує безперебійне функціонування внутрішнього ринку електронних комунікацій, електронної комерції та аудіовізуальних послуг у країні. При цьому чинне законодавство захищає споживачів і підтримується загальна доступність сучасних послуг.

Українська влада запустила процес гармонізації законодавства щодо роумінгу в ЄС, і ця робота триває.

Тим часом повністю звільнити радіочастоти діапазону 700 МГц від телевізійного мовлення для мобільного зв'язку поки що не вдалося через безпекові виклики, пов’язані з російською агресивною війною.

«Україна продовжує розвивати свою передову систему електронного урядування. Україна повинна надалі узгоджуючи це з вимогами Європейської системи оперативної сумісності, востаннє переглянутої у 2017 році, та Актом про взаємодію від 2022 року. Їх вимоги мають бути враховані під час підготовки Україною Плану дій щодо цифровізації публічних послуг», — сказано у звіті.

Україна досягла значного прогресу в наближенні законодавства до вимог положення про цифрову електронну ідентифікацію, що регулює в ЄС сферу електронної ідентифікації та довірчих послуг. Проте залишаються прогалини, й Україні слід буде конкретизувати регуляторні вимоги, зокрема щодо дотримання Загального регламенту захисту даних.

Відзначено також роботу із забезпечення кібербезпекової стратегії України.

• Читайте також: «Дію» визнано одним з найкращих винаходів світу за версією журналу Time

Єврокомісія у своєму звіті засвідчила, що в цілому українське законодавство, що регулює медіа, відповідає Директиві про аудіовізуальні медіапослуги, яка діє в ЄС.

Повідомлено про чинні обмеження на ретрансляцію аудіовізуального контенту російськими телеканалами.

«Ці обмеження все ще вважаються необхідними для захисту інформаційного простору України в нинішній безпековій ситуації, проте їх доведеться переглядати після війни», — йдеться у звіті.

Набуття чинності положенням статті 36 закону «Про медіа» щодо протидії мові ворожнечі 1 червня 2024 року оцінено як приведення законодавчих вимог у відповідність до Кодексу ЄС щодо протидії поширенню мови ворожнечі в мережі. Вони передбачають більш суворе покарання за мову ворожнечі, ніж за дискримінацію чи переслідування, акцентовано у звіті.

У сфері захисту неповнолітніх набула чинності постанова Нацради з питань телебачення та радіомовлення, що передбачає обмеження на трансляцію за часом доби контенту, який може завдати шкоди фізичному, розумовому чи моральному розвитку дітей.

• Читайте також: У Нацраді розповіли про новації медіарегулювання для захисту дітей від шкідливого контенту в умовах війни

Відповідно до рекомендацій Єврокомісії Україна у 2025 році має забезпечити:

• повне узгодження з законодавством ЄС щодо роумінгу та його імплементацію;
• роботу незалежних регуляторів телекомунікацій та медіа і регуляторних центральних органів виконавчої влади;
• достатнє фінансування та людські ресурси в галузі електронних комунікацій;
• подальше узгодження з Директивою ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (NIS);
• розвиток цифрових держпослуг та стандартів eIDAS;
• підготовку законопроєкту для приведення у відповідність із законом ЄС «Про цифрові послуги».

«Україні слід розпочати планування та взаємодію з відповідними зацікавленими сторонами для розробки дорожньої карти до кінця 2025 року, детально описуючи у ній наступні кроки та нарощування регуляторного потенціалу для узгодження з вимогами закону ЄС “Про цифрові послуги”», — сказано у звіті.

Фото: Мінцифра