Автори:

Юлія Поліковська

Понад 20 експертів та експерток зі сфер медіа та медіаграмотності, гендерної та ШІ-дезінформації, а також представників та представниць громадського сектору й країн-партнерок обговорювали актуальні виклики інфобезпеки та шукали ефективні рішення проти нових загроз під час конференції «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля». Про це повідомила ГО «Інтерньюз-Україна».

Виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації Міністерства міжнародних справ Канади Памела Мур, відкриваючи захід, зазначила, що РФ координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат і недовіру до демократії.

«Ці дії ставлять під загрозу багато життів. Підривають мир, процвітання та індивідуальні свободи, а також загрожують дестабілізацією нашій міжнародній системі, заснованій на правилах», — сказала посадовиця.

Директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації МЗС Канади Памела Мур

• Читайте також: Українські журналісти та медіапрофесіонали перебувають на передньому краї боротьби з дезінформацією, — канадська дипломатка

На чотирьох дискусійних панелях обговорювали:

• як функціонує інформаційне поле України під час повномасштабної війни;
• яка роль штучного інтелекту в інфовійні з Росією;
• як Росія виправдовує гендерно зумовлені злочини на окупованих територіях, дискредитує воїнок ЗСУ та українських біженок за кордоном;
• як просувати бренд і підвищувати репутацію України за її межами.

До найбільших інформаційних небезпек для України віднесли: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Учасники пропонували власне бачення боротьби з цими викликами.

«Для початку слід максимально закрити канали поширення російської дезінформації. Другий напрям — це створення власного контенту. Третій — медіаосвіта. Щоб люди могли самостійно визначати правдивість інформації», — вважає керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

Попри загальне визнання, що Росія використовує телеграм для поширення фейків та маніпуляцій, учасники панелі сумніваються в необхідності його заборони.

«Якщо ми закриємо Telegram, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть в TikTok. Інформацію в Telegram ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У TikTok терабайти відео, з якими складно працювати», — вважає журналіст, ведучий програми «Свобода слова» Вадим Карпʼяк.

Журналіст, ведучий програми «Свобода слова» Вадим Карпʼяк

Загрозу в поширенні пропаганди через певні соцмережі й сумніви влади щодо потреби їх регулювання вбачає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Ще одна небезпека — падіння довіри до традиційних медіа та маніпуляції, створені штучним інтелектом.

«І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, єдиним марафоном, який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати», — зазначила Оксана Романюк.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк

Значним викликом, на думку експертів, є погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян знизився до 76%, у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.

«Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин, і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації», — розповіла директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко

За її інформацією, у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча ШІ активно застосовують для генерації фейків.

Водночас експерти переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією.

Читайте також: Галина Петренко: Безпека людей прямо залежить від споживання інформації

Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації. Учасникам та учасницям презентували дослідження СтратКому ЗСУ щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.

Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила чотири основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:

• виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;
• представлення військовослужбовиць ЗСУ «несправжніми жінками», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;  
• дискредитація жінок, що пішли служити в ЗСУ;
• дискредитація українських біженок за кордоном.

Деякі з них можна побачити й в українському інфопросторі. ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності в суспільстві.

Спікери відзначили, що українські підлітки перебувають у зоні впливу російської дезінформації, оскільки рівень споживання російського контенту серед них усе ще значний.

Обговорюючи, як Україні протидіяти Росії у глобальному інформаційному просторі, спікери погодилися, що найкраща стратегія у боротьбі з дезінформацією — поширювати власні наративи. Для цього важливо доносити новини з України іноземцям, використовуючи власні ресурси.

«Ми маємо писати правду. Люди, які нас читають, повинні розуміти — що б не сталося в Україні, Росії (та загалом у цьому регіоні), — вони можуть довіряти нашій інформації», — вважає заступник головного редактора The Kyiv Independent Олексій Сорокін.

Він зазначив, що у глобальному інформаційному полі українські медіа мають адаптувати контент для міжнародної авдиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру та покращує репутацію.

Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.

Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади. Партнерами конференції були Інститут масової інформації, «Детектор медіа», «Гендер в деталях», кампанія проти сексизму в медіа та політиці «Повага», Центр прав людини Zmina.

Фото: «Інтерньюз-Україна»