Автори:

Юлія Поліковська

В умовах використання новітніх технологій для дезінформування, розпалювання ненависті та маніпулювання громадською думкою здатність оцінювати джерела інформації стала важливішою, ніж будь-коли. Навички медіаграмотності та критичного мислення, необхідні для цього, стали відповідальністю наших систем освіти та компетентних інституцій. Є потреба надати інструменти , що допоможуть розвивати ці навички не лише в сучасних поколінь, а й у прийдешніх. Про це сьогодні, 24 жовтня, на відкритті конференції «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні» сказала представниця з питань культури ЮНЕСКО в Україні Штефані Ґрюсінґер.

«Сьогодні в Україні, як ніколи, необхідно відокремлювати факти від думок і критично оцінювати як текст, так і зображення. Це було підкреслено в індексі медіаграмотності 2023 року, проведеному “Детектором медіа”, і це повторне дослідження показало, що частка аудиторії з вищим за середній рівень медіаграмотності зменшилася на 5% у 2023 році, порівняно з попереднім роком. Тож у світлі всього цього з початку цього року ЮНЕСКО активізувала свою діяльність на підтримку розвитку медіа та інформаційної грамотності в Україні», —- розповіла вона.

За її інформацією, Представництво ЮНЕСКО в Україні реалізує проєкт, що має сприяти покращенню безпеки журналістів і свободи слова в Україні, який фінансується урядом Японії.

У межах цього проєкту ЮНЕСКО у партнерстві з громадською організацією «Центр демократії і верховенства права» (ЦЕДЕМ) і Національним проєктом медіаграмотності «Фільтр» нині реалізує проєкт, спрямований на підвищення навичок медійної та інформаційної грамотності серед чоловіків, включно з ветеранами та їхніми родинами. Також вони працюють над вдосконаленням ШІ-грамотності серед молоді та державних службовців.

Також ЮНЕСКО підтримує поглиблене медіадослідження «Детектора медіа» для індексу медіаграмотності 2024 року, в яких увагу приділено низці цільових груп. У подальшому дослідження стане в пригоді педагогам, медіапрофесіоналам, держслужбовцям для заповнення виявлених прогалин у медійній та інформаційній грамотності.

«У ЮНЕСКО ми віримо, що завдяки обміну знаннями ми можемо підготувати стійких громадян України до протистояння цілком реальному злу, виразом якого є дезінформація, мова ворожнечі, шкідливий онлайн-контент», — додала Штефані Ґрюсінґер.

Україна може представляти власний досвід у поширенні медіаграмотності та протидії дезінформації у світі. Про це у своєму виступі, наголошуючи на цінності партнерства з міжнародними та українськими організаціями, сказала керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко.

«Сьогодні, коли говоримо про медіаграмотність із нашими міжнародними партнерами, чуємо багато компліментів про те, що ми можемо вже поширювати свій досвід в інших країнах, що в нас є чого повчитися. Я вважаю, що це великий плюс, це теж “фішка” України: протидія дезінформації, стратегічні комунікації, розвиток медіаграмотності, — це те, що є нашою експертизою на експорт, те, що ми можемо поширювати у світі, ділитися та розвивати (міжнародне. — Ред.) партнерство, і ми дуже раді працювати в напрямку допомоги іншим країнам, особливо в нашому регіоні», — сказала вона.

За її словами, попри великий інтерес до теми медіаграмотності та розвитку критичного мислення, на сьогодні є дуже багато викликів, які пов'язані передусім з повномасштабним вторгненням Росії в Україну та з розвитком технологій, які приносять як можливості, так і загрози, а це потребує подальшого розвитку співпраці між партнерами в поширенні медіаграмотності, масштабування проєктів та охоплення нових авдиторій.

«В Організації безпеки та співробітництва в Європі ми розуміємо, наскільки українська безпека, інформаційна українська безпека є важливою для країн-учасниць, особливо під час війни, коли Україна як ніколи потребує постійної підтримки з боку партнерів», — зазначила у своєму виступі керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ Ольга Прокопенко.

Вона повідомила, що з ініціативи ОБСЄ була створена тренінгова програма з медіаграмотності для студентів, і вже майже тисяча студентів пройшли цей курс і таким чином підвищили рівень медіаграмотності.

«Наша програма вже успішно впровадження у постійний навчальний курс до чотирьох найвідоміших університетів в України. І це тільки початок, адже ми продовжуємо працювати в цьому напрямку і ведемо перемовини з іншими університетами, щоб якомога більше студентів нашої країни змогли ознайомитися з цим курсом», — повідомила Ольга Прокопенко.

За її інформацією, підсумком квітневої міжнародної конференції з медіаграмотності, яку організовувало ОБСЄ в Україні, стала дорожня мапа розвитку медіаграмотності в Україні. Із цим документом можна ознайомитися на сайті «Фільтра», на сайті ОБСЄ, Ради Європи та інших партнерів.

Як повідомили організатори конференції «Стійкі разом», захід об’єднає представників державних органів, міжнародних організацій, громадського сектору, медіаспільноти, які працюють у сфері розвитку критичного мислення та медіаграмотності.

Упродовж дня відбудеться чотири панельні дискусії:

• Медіаграмотність і національна безпека: чому медіаграмотність важлива на державному рівні.
• Стовпи стійкості: як взаємопов’язані боротьба з дезінформацією, стратегічні комунікації та медіаграмотність.
• Медіаграмотність і штучний інтелект: кращі політики і можливості для користувачів.
• Медіаграмотність і медіа: як сприяти відповідальному споживанню інформації.

Фото: «Фільтр»