Російський опозиціонер Володимир Милов та громадська діячка Альона Попова поскаржились Європейському суду з прав людини на застосування технології масового розпізнавання облич під час мітингу в Москві. За словами правозахисників, це буде перший подібний позов у практиці ЄСПЛ, пише РБК.

Йдеться про мітинг 29 вересня 2019 року, коли опозиція проводила узгоджену акцію протесту невдовзі після виборів до Московської ради. Територія мітингу була огороджена, і активісти помітили, що на рамках металошукачів були закріплені камери відеоспостереження. Вважається, що на цьому мітингу вперше в російській практиці застосували масове (а не точкове) розпізнавання облич.

Поліція та мерія підтвердили ці здогади, але заявили, що працювали виключно в інтересах безпеки громадян столиці. Милов та Попова вважають інакше: «Ні влада, ні МВД не вказали причин, чому була обрана саме ця акція. Ніякої інформації про конкретні загрози громадському порядку надано не було, – йдеться у позові. – Демонстрація була анонсована як велике зібрання політичної опозиції, тому невибіркове використання технології розпізнавання привело до зібрання біометричних даних про тисячі прихильників опозиції».

Департамент інформаційних технологій Москви запевняє – зібраних даних не застосовували. Але Милов та Попова стверджують, що застосувавши технологію масового розпізнавання, у Росії порушили відразу кілька статей Європейської конвенції – зокрема, право на свободу зібрань та охорону особистого життя. У росыйських судах їх позов твідхилили.

У своїй практиці ЄСПЛ розглядатиме справу про масове розпізнавання облич вперше, стверджує  очільник міжнародної правозахисної групи «Агора» Кирило Коротєєв, який допомагає позивачам. Торік Високий суд Англії та Уельсу вже приймав судове рішення за позовом активіста Еда Бріджеса в справі, пов’язаній з цією технологією, але йшлось про точкове розпізнавання. Проте в Об’єднаному королівстві технологію застосовували під контролем, що супроводжувалось перевірками та дослідженнями з боку незалежних вчених. За таких умов суд визнав технологію законною, хоча зараз справу оскаржують в апеляційному суді.

Нагадаємо, що нещодавно Amazon заборонила американським поліцейським використовувати свою технологію розпізнавання облич. Компанія дала Конгресу один рік на те, аби там прийняли більш жорсткі правила застосування подібних інструментів.

Фото: Шаміль Жуматов/Reuters