В Україні готують нововведення для операторів мобільного зв'язку та абонентів, які користуються їхніми послугами -  Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №3014 «Про електронні комунікації». Він має регулювати відносини на ринку між державою, постачальниками послуг та тими, хто цими послугами користується.

Якщо законопроєкт пройде всі стадії голосування, це принесе низку змін для операторів і для користувачів. Очікується, наприклад, що користувачі будуть отримувати на мобільні пристрої менше спаму, ніж отримують зараз: їм будуть надсилати тільки ті повідомленні, на які ті самі підписалися. Коли користувачу приходитиме розсилка смс-спаму, то оператора за це зможуть штрафувати (сума штрафу буде складати від 1700 до 8500 гривень).

Крім того, якщо із рахунку абонента будуть неправомірно списувати кошти, користувач може звернутись до регулятора зі скаргою, відправивши звернення в електронному форматі. Якщо буде визнано, що кошти справді списали неправомірно, то на операторів будуть накладати штраф від 17 тисяч до 85 тисяч гривень за кожен із фактів порушення.

Законопроєкт передбачає й інші зміни. Низка ЗМІ, один із перших – УНІАН, написали про те, що тепер «геолокації користувачів і географічний огляд мереж оператор має тепер передавати державі». Далі з'явилося ще кілька новин про це, здебільшого – на локальних або маловідомих сайтах.

«Рада ухвалила закон, що дозволяє стежити за місцем перебування громадян», - писали на сайті Zmina.info, проте цю новину там вже видалили.

«Геолокації користувачів та географічний огляд мереж оператор повинен буде передавати державі», - пишуть на сайті Сhasdiy.org.

Цю ж саму цитату дублює у заголовку ресурс «Олевськ Онлайн». Слово в слово пишуть і в новині на сайті «Нежатин». Про це пише й сайт Bug.ua.

Та чи справді держава отримає право на отримання від операторів даних місцезнаходження користувачів, і за нами тепер будуть стежити?

Держава справді знатиме про геолокацію користувачів?

MediaSapiens переглянув текст законопроєкту №3014 «Про електронні комунікації». Ми не знайшли там жодної згадки терміну «геолокація», проте  нас зацікавила стаття  Стаття 12. Там йдеться про те, що «регуляторний орган, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру … можуть вимагати в письмовій та/або електронній формі від постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та від користувачів радіочастотного спектра надання інформації, пов’язаної з умовами загальної авторизації, правами користування радіочастотним спектром і ресурсами нумерації та в інших випадках, передбачених цим Законом».

Це збираються робити, зокрема, для «захисту прав користувачів електронних комунікаційних послуг», щоб скарги можна було розглядати ефективніше. Також для того, щоб державні органи могли порівнювати ціни на послуги для споживачів мобільного зв'язку.

Людині, яка не розбирається в цій термінології, зрозуміти суть таких нововведень доволі складно. З формулювань також неясно, чи справді дані про місцезнаходження людей тепер матиме право отримувати держава. Ми запитали про це у знайомого з проєктом закону медіаексперта та трьох основних українських мобільних операторів.

Що кажуть мобільні оператори

Законопроєкт №3014 не передбачає передачі операторами інформації про геолокацію абонентів, і значних змін у цьому сенсі поки не вводять взагалі. Так можна описати відповіді від трьох основних мобільних операторів України, які ми отримали на наш запит. 

«Пункт "геолокації користувачів і географічний огляд мереж оператор повинен буде передавати державі" стосується тільки дзвінків на номер екстреної служби 112. Варто зазначити, що ця вимога була і раніше. Тобто зміни у законопроєкті несуть виключно редакційний характер, бо вимога про передачу даних про місцезнаходження існує і сьогодні», - коментує Ніна Ломакіна, PR-експертка Департаменту корпоративних комунікацій компанії Lifecell.

У Vodafone UA теж кажуть, що законопроєкт не вводить значних змін у законодавстві в контексті передачі даних державі: таке рішення можна отримати тільки через суд у кожному окремому випадку.

«В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності попередньої згоди кінцевого користувача, вираженої в письмовій або в будь-який інший формі, що дозволяє зробити висновок про факт надання ним згоди», - нагадують у компанії.

Але що таке «географічний огляд мереж», про який пишуть у законопроєкті? За словами PR-директорки Vodafone UA Вікторії Рубан, тут мається на увазі огляд покриття операторів.

«Законопроєктом передбачається географічний огляд мереж (тобто покриття операторів) і захист даних про абонента (включаючи місце його знаходження). Геоогляд мереж стосується розташування обладнання оператора в тих чи інших регіонах і територіях і не має ніякого відношення до абонентських геоданих», - додає пані Рубан.

Законопроєкт «Про електронні комунікації» є суттєвим кроком до оновлення базового законодавства в галузі телекомунікацій, містить ряд сучасних європейських норм і знімає  застарілі обмеження, кажуть MediaSapiens у пресслужбі компанії «Київстар». Зокрема, «проєвропейським новаторством» оператор називає можливість спільного використання, відчуження та передачі у тимчасове платне користування радіочастотного ресурсу, що дозволить операторам значно ефективніше використовувати радіочастотний спектр та як наслідок надавати ще більш високоякісні послуги зв’язку, пояснює Ірина Леліченко, PR та прес-менеджерка компанії.

Але у «Київстарі» вважають, що в проєкті закону залишилися й негативні для ринку норми. Зокрема, до нього було включено «необґрунтовано великі і фіксовані у відсотках від доходів штрафи, які створюють конкурентні переваги для "сірих" провайдерів (які приховують прибуток) і підсилюють адміністративний тиск на бізнес».

Та все ж у компанії дають зрозуміти, що «просто так» дані про місце, де перебуває абонент, державі давати не будуть.

«У законопроєкті є норми, які зобов’язують операторів встановлювати в окремих випадках геолокацію мобільного телефону клієнта, але це обмежується виключно необхідністю виклику рятувальників чи служб екстреної допомоги, або якщо є рішення суду», - каже пані Леліченко.

Великі масиви даних, які є в операторів

Законопроєкт про електронні комунікації є доволі прогресивним, і ринок на нього чекав, каже MediaSapiens медіаексперт Віталій Мороз. На його думку, законопроєкт дозволить більше дерегулювати галузь, надаючи можливість операторам самостійно домовлятися по багатьох питаннях.

«Разом з тим потрібно усвідомлювати, що оператори володіють величезним масивом даних про абонентів та користувачів, і використання цих даних не є прозорим. Ці дані можуть використовуватися, зокрема, для кредитних рейтингів клієнтів фінустанов. Також, українські правоохоронці через ухвали суду можуть отримати дані, що є світовою практикою,  але повної картини співпраці операторів та урядових структур у мене немає», - пояснює він.

Також у світі практикують використання анонімізованих масивів даних від бізнесу в наукових цілях, що невдовзі буде й в Україні, додає Віталій Мороз. На уточнююче питання, чи зобов'яже цей законопроєкт операторів передавати державі дані про локацію користувачів від операторів державі без рішення суду, він відповів: «З того, що я бачив, – ні».

Виходить, агентство УНІАН одним із перших озвучило не зовсім коректну інформацію, а далі її поширили кілька сайтів. Водночас про «передачу» особистих даних від операторів державі більшість всеукраїнських ЗМІ все ж не написали.

Фото: deep-review.com