Топ-15 найпопулярніших новин і статей про медіаграмотність, маніпуляції, пропаганду

Ми вже розповідали, що саме українці найбільше шукали в Google протягом 2018 року, а також про їхні улюблені музичнікліпи й відео на Youtube. А ще «Детектор медіа» склав топ-десятку фейків 2018 року, які набули масштабного поширення. В останній день року публікуємо також перелік 15 матеріалів MediaSapiens, які набрали найбільше переглядів у 2018 році.

1. «“Медіаграмотність — це необхідне вміння для сучасної особистості”, — Лілія Гриневич»

Здавалося б, освіта — традиційно не найбільш топова тема в медіа, хоча й надзвичайно важлива. Однак у нашому виданні саме ця публікацію стала лідером: вона набрала 20 737 переглядів. У матеріалі розповідалося про запуск проекту «Вивчай та розрізняй» у середніх школах України. Ця програма має на меті сформувати в учнів середніх шкіл навички критичного мислення, необхідні, щоб не піддаватися впливу дезінформації та пропаганди.

У проекті взяли участь 50 загальноосвітніх шкіл у чотирьох містах: Чернігові, Тернополі, Маріуполі та Дніпрі. Вони у співпраці з профільним міністерством випробували матеріали «Вивчай та розрізняй», інтегрувавши їх у наявні навчальні програми. Програма фінансується посольствами США та Великої Британії в Україні. Реалізовує її IREX, а партнерами є Академія української преси та StopFake.

«Для виживання нашої держави дуже важливо, щоби громадяни вміли критично мислити, — сказала на презентації міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич. — Ми мусимо відверто собі сказати, що метою пересічної школи ніколи не було навчити критично мислити. Адже критично мислити означає, що людина вміє ставити запитання, а не приймає просто так на віру. Традиція ж пострадянської школи — знати правильну відповідь на запитання. Ми зараз змінюємо цю парадигму».

Такі зміни критично потрібні юним українцям-старшокласникам, які розбудовуватимуть країну вже за кілька років.

2. «Агенти без лапок. Два телеканали зробили прокремлівський камінг-аут»

«Срібну медаль» за популярністю здобула стаття Отара Довженка про телеканали NewsOne і «112 Україна». Вона набрала 18 900 переглядів.

Автор звернув увагу на матеріал каналу NewsOne про лідера партії «Розумна сила» Олександра Соловйова «Соловьев таки подписал с украинцами на неподконтрольных территориях народную декларацию о мире». Отар Довженко зазначив, що цей матеріал ознаменував «остаточний перехід каналу під біло-синьо-червоний прапор Росії». Синхронно з NewsOne в інтересах Віктора Медведчука з осені запрацював іще один український мовник — «112 Україна». Автор розклав по поличках меседжі, що звучать в ефірі каналів і збігаються з наративами російської пропаганди. Він припустив, що надалі подібних повідомлень у їхніх ефірах звучатиме все більше. За кілька місяців потому спершу NewsOne, а потім і «112 Україна» перейшли у власність соратника Віктора Медведчука — народного депутата Тараса Козака, й сумнівів у тому, в чиїх інтересах працюють канали, не залишилося.

3. «В Україні з'явився сайт для шкіл, де все електронне: підручники, журнали, щоденники»

Несподівано третє місце в топі наших публікацій посіла квітнева новина про платформу «електронної школи» Pidruchnyk.ua. Її прочитали аж 18 852 рази.

Одеська компанія Gutenbergz спершу створила сайт, де школярі та вчителі можуть отримати безкоштовний доступ до 600 книжок, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, а потім і мобільний додаток. На той момент підписку на підручники оформили понад 40 тисяч користувачів, а додатком користувалися 20 тисяч.

Вочевидь, ця публікація зацікавила широке коло читачів — не лише тих, хто цікавиться тематикою ЗМІ чи медіаосвіти, а й учителів, батьків та дітей, які підтримують використання ґаджетів у навчанні.

4.«“Фермер із Чернігівської області” у рекламі Тимошенко виявився її однопартійцем»

Цікавою нашому читачу була й тематика маніпуляцій політиків у медіа. Новина про рекламний ролик народної депутатки та ймовірної кандидатки уПрезиденти України Юлії Тимошенко набрала 16 958 переглядів.

Головним героєм ролику про захист нею інтересів фермерів став депутат Чернігівської обласної ради від партії ВО «Батьківщина» Іван Якуб, якого командра Тимошенко протитрувала просто фермером سз Чернігівської області. На маніпуляцію звернула увагу користувачка соцмереж.

5.«Как Парубия превратили в любителя Гитлера: хроника российского вброса»

До п’ятірки лідерів увійшов огляд Гали Скляревської. Матеріал про перекручування цитати спікера Верховної Ради Андрія Парубія спершу кремлівськими ЗМІ, а потім і деякими українськими ресурсами, прочитали 15 800 разів.

Інцидент мав місце у вересні. Тоді російське державне агентство новин «РИА “Новости”» опублікувало новину із заголовком «Спікер Ради назвав Гітлера “найбільшим” демократом». Її підхопили численні російські медіа, а також українські — ті, що активно поширюють проросійські меседжі. Це, зокрема, «Страна.ua», канали «112 Україна» і NewsOne, сайт «Корреспондент» та інші.

Крім того, публікація із критикою Андрія Парубія з’явилася на фейсбук-сторінці прес-служби Віктора Медведчука. Автори допису заявили, що Андрій Парубій має через ці слова подати у відставку. Також на цю тему висловився політтехнолог і на той момент управитель каналу NewsOne Андрій Портнов.

Насправді ж пан Парубій сказав, що Гітлер став диктатором, використавши механізми прямої демократії. «Парубій НЕ називав Гітлера “найбільшим демократом” і НЕ закликав оцінити внесок Гітлера в розвиток демократії — він нагадував глядачам, що Гітлер активно використовував її в своїх цілях, і про це слід пам'ятати», — роз’яснила російську маніпуляцію авторка.

6. «Медіаграмотність потрібно запровадити в практику кожного вчителя — Лілія Гриневич»

І знову точка зору міністерки освіти й науки України привернула увагу аудиторії MediaSapiens — 14 242 перегляди.

Під час форуму «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду» Лілія Гриневич зазначила, що слід запропонувати вчителям інструментарій для викладання медіаграмотності, адже не всі з них самі володіють цими навичками. Ба більше: за словами міністерки, деякі вчителі не мають досвіду користування найпростішими інтернет-сервісами.

«З 22 тисяч вчителів першого класу, які зареєструвалися на наш дистанційний курс, 5 тисяч потребували допомоги у відкритті своєї електронної скриньки. Їм по телефону пояснювали, що необхідно зробити, наші партнери, які робили цей курс. Ці вчителі вперше в своєму житті це робили [мали справу з електронною поштою]. Ось така цифрова прірва має місце між вчительством і учнями, зокрема початкової школи», — зазначила тоді пані Гриневич.

У соцмережах ці слова міністерки щодо недодстатньої підготовки самих учителів активно коментували й поширювали освітяни.

7.«Як “Страна.ua” зображає Україну агресором»

У черговому моніторингу російської пропаганди, який набрав 12 977 переглядів, аналітик Петро Бурковський порівняв політичні маніпуляції в російських та українських медіа впродовж травня. У центрі його уваги опинилися інтернет-видання «Страна.ua», «Вести» й телеканали «112 Україна» та NewsOne, які регулярно повторюють російські пропагандистські меседжі.

Головною темою російської пропаганди, спрямованої проти України, стало звинувачення Президента і Збройних сил України в підготовці «агресії» проти заколотників на Донбасі. Також активно обговорювалося в медіа обох країн фейкове вбивство російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка, який живе в Україні: воно виявилося спецоперацією СБУ. Крім того, проаналізовані ресурси приділили увагу й арешту журналіста «РИА “Новости Украина”» Кирила Вишинського.

«У квітні ми звернули увагу на те, як “Страна.ua” ставила на один рівень, тобто цитувала як однаково варті довіри читачів, інформацію офіційних представників української армії та від анонімних заколотників. У травні “Страна”, на нашу думку, виступила інструментом російської військової пропаганди», — один із висновків Петра Бурковського. Автор наводить також порівняльну таблицю висловлювань у російських пропагандистських медіа та проросійських українських ЗМІ.

8.«Тимошенко заспівала пісню Кремля про “напад України на Донбас”»

Восьма позиція в нашому топі — публікація із 12 641 переглядом — так само стосується трансляції в українському медіапросторі меседжів пропаганди Кремля. Це ще один моніторинг авторства Петра Бурковського. Цього разу він проаналізував контент за липень.

Серед його спостережень, окрім винесеного в заголовок, були такі: «Страна» та «Вести» упереджено висвітлювали теми Волинської трагедії та саміту НАТО; «Вести» поширювали «експертні думки» про загрозу суспільного розколу та конфліктів у процесі створення автокефальної церкви; Вадим Рабинович і Євген Червоненко вторили Кремлю стосовно необхідності переговорів із сепаратистами та референдуму на окупованому Донбасі; а Юлія Тимошенко, Віктор Медведчук та Євген Балицький називали демографічний занепад в Україні результатом діяльності чинної влади.

9.«Опубліковано новий посібник для вчителів “Медіаграмотність у початковій школі”»

Ця коротка новина про вихід видання «Медіаграмотність у початковій школі» Академії української преси виявилася дуже популярною. Вона набрала 12 618 переглядів. Це, на нашу думку, не лише демонструє загальний інтерес до теми, а є й наочним результатом введення з 1 вересня 2018 року в Україні нового Державного стандарту початкової освіти. Нагадаємо, він вперше містить змістову лінію медіаграмотності: тепер учні початкових класів повинні засвоїти навички сприйняття, аналізу, інтерпретації, критичного оцінювання інформації в текстах різних видів та медіатекстах. А вчителі з усієї країни — надати їм ці знання.

10. «24 секунди на реакцію. Ярина Ключковська про грамотні піар-комунікації в сучасному світі»

Нарешті, інтерв’ю. Розмова Володимира Малинки з комунікаційницею Яриною Клочковською замикає топ-десятку найпопулярніших публікацій MediaSapiens. Матеріал набрав 11 877 переглядів.

Консультантка з комунікацій із понад 20-річним досвідом роботи (зокрема в Microsoft Ukraine, МТС, Metro Cash & Carry, Міністерстві економічного розвитку та торгівлі) поділилася думками щодо зміни у кризових комунікаціях із прискоренням інформаційного потоку, причин втрачання медіа довіри й неефективності джинси (прихованої реклами), а також необхідності розвивати навички інформаційної грамотності й гігієни.

11.«Рабінович сміється з української армії. Російські ЗМІ підтримують»

Володимир Малинка розповів читачам про «маніпуляційний лайфхак» від лідера партії «За життя», який став депутатом за списками «Опозиційного блоку» Вадима Рабіновича. Політик і телеведучий на каналі «112 Україна» у вересні вигадав цитату Петра Порошенка про українську армію, а потім із неї ж іронізував.

Ідеться про заяву, що українська армія найсильніша на континенті. Однак такого Петро Порошенко не говорив. У 2015 році він лише сказав, що українська армія входить у п’ятірку найсильніших на континенті. Утім, це не завадило близько 50 російським ЗМІ подавати слова народного депутата Рабіновича під своїм соусом. Наприклад, «РИА Новости» дала новину з таким заголовком: «В Раде посмеялись над словами Порошенко о “самой сильной армии”» з посиланням на програму «112 Україна».

Цей матеріал із викриттям вигадки Рабіновича прочитали 10 122 рази.

12. «Сім речей, які варто робити журналістові у Фейсбуку»

Нашого читача зацікавили й рекомендації Віталія Голубєва щодо використання медійниками найпопулярнішої в Україні соцмережі. Головред видавничого дому «Ого» й керівник Школи універсального журналіста дає в матеріалі, який прочитали 10 083 рази, різнопланові поради. Від простих: приділити увагу блоку інформації про себе та не зловживати репостами — до менш очевидних: збалансувати «коло уваги» й «коло турбот», транслювати рішення, а не проблеми, й працювати з новою аудиторією сторінки.

13. «Інформаційні фактори посилення і послаблення військової дії»

Стаття нашого постійного автора, доктора філологічних наук, професора, експерта з інформаційної політики та комунікаційних технологій Георгія Почепцова набрала 9721 перегляд.

Щотижня цей автор розповідає читачам про особливості інформаційної доби і, зокрема, її небезпеки, інструменти інформаційних війн і пропаганди в медіа та соцмережах.

Автор переконаний, що слід принципово розрізняти інформаційно-технічну й інформаційно-гуманітарну моделі війни, чого Україна не робить.

«В першому випадку це царина закритої інформації, це кіберзахист, де як інструментарій цього захисту від кібератак будуються “мури”; у другому випадку йдеться про публічний простір, де в принципі ніякі мури неможливі, де є війна контентів. Це відкритий простір, яким, до речі, гуляють усі фейки, де царює не так правда, як постправда», — пише пан Почепцов.

У цій публікації також ідеться про те, що довга війна — а саме така триває в Україні — вимагає активної інформаційної роботи на «домашньому фронті». Як серед військових, так і цивільних. Георгій Почепцов перелічує, що для цього доцільно було б зробити.

14. «Державний канал Росії показує, як треба ділити Україну»

20 вересня в ефірі російського державного телеканалу «Россия 1» заговорили про поділ України спільно із західними державами на тлі скандалу з видачею українцям угорських паспортів. Спершу про це згадав один із «журналістів» новин каналу. Наступного дня «Россия 1» продовжила спекулювати на цій же темі в ток-шоу: ведучі та спікери, серед яких був і письменник Захар Прілєпін, який воював на боці терористичної організації «ДНР», обговорювали, як краще ділити Україну. Там навіть показали «дорожню карту».

Уже 27 вересня весь випуск ток-шоу «60 минут» був присвячений поділу України. Назва випуску сама говорить за себе: «Венгерский МИД наносит УДАР: Украина теряет Закарпатье». Стаття Володимира Малинки про пропагандистські ефіри кремлівсього каналу набрала 9161 перегляд.

15.«“ТСН” вражає упередженістю. Моніторинг теленовин 26 листопада — 2 грудня 2018 року»

Уже багато років «Детектор медіа» моніторить дотримання стандартів інформаційної журналістики у щоденних новинах центральних популярних українських телеканалів. Наразі в центрі нашої уваги «Інтер», «1+1», СТБ, ICTV, «Україна», «UA: Перший», «112 Україна» та 5 канал. До топ-15 найпопулярніших публікацій цього року потрапив і один такий моніторинг — нещодавня публікація Зої Красовської, яка набрала 9108 переглядів.

Того тижня тележурналістам уперше довелося працювати в режимі воєнного стану. Авторка акцентує, що до його запровадження більшість каналів подавали тему стримано, а от «1+1» влаштував істерику.

«Перед воєнним станом “1+1” зосередився на собі, а не на фактах та аргументах… Замість фахово розібратися в ризиках і загрозах тут вимагали не обмежувати свободу слова, звинувачуючи в її гіпотетичному згортанні особисто Порошенка. Ефір “1+1” у день запровадження воєнного стану нагадував реакцію обдурених пропагандою мешканців Криму, які прийняли окупантів, побоюючись уявного “Правого сектора”», — пише авторка.

Щотижня авторка моніторингу рахує сумнівні матеріали в телеефірах, до яких входять матеріали з ознаками замовності та паркетні новини, що піарять чиновників і політиків без суспільної значущості їхніх заяв. У тиждень, коли в Україні вперше в історії ввели воєнний стан, таким виявився 41 матеріал: 37 новин із ознаками замовності, три паркетні новини, один промосюжет власного телепроекту.

comments powered by Disqus