Як українські ЗМІ потрапили під руку російської пропаганди

Як українські ЗМІ потрапили під руку російської пропаганди

13:41,
26 Вересня 2018
3820

Як українські ЗМІ потрапили під руку російської пропаганди

13:41,
26 Вересня 2018
3820
Як українські ЗМІ потрапили під руку російської пропаганди
Як українські ЗМІ потрапили під руку російської пропаганди
Замість того, щоб з’ясувати, що за дослідження провели німці та хто за цим стоїть, українські ЗМІ просто масово поширювали зраду. Зрада, безумовно, є. Але яка?

Короткий переказ «зради»

Група депутатів Європарламенту «Європейські об’єднані ліві та ліво-зелені Півночі» (у матеріалах її ще називають «Фракція лівих та скандинавських зелених») провела дослідження щодо українських схем ухиляння від податків. Мовляв, це коштує Україні 750 млн євро. Про це пише німецьке видання Der Spiegel.

По-перше, будь-які дослідження, виконані на замовлення певної політичної сили, уже насторожують. Ймовірніше, за все, вони будуть заангажовані.

По-друге, у статті Der Spiegel не вказано, хто саме проводив дослідження, як і немає жодної вказівки на його методологію. Якщо ці дані відсутні, то говорити про достовірність дослідження дуже складно, як і читати (а тим більше шерити – подібні статті).

Далі в матеріалі є низка невідповідностей: пишуть про ВВП України, яке ніби-то складає 92 млрд євро. Такого ВВП Україна ніколи не мала. Відповідно до даних Світового банку, у 2015 році ВВП України становив $ 91,03 млрд, у 2016-му – $ 93,27 млрд, у 2017-му – $112,15 млрд.

І вишенька на торті: депутатська група «Європейські об’єднані ліві та ліво-зелені Півночі», яка замовила це дослідження, відома своєю проросійською позицією. Це вони виступали проти введення санкцій для Росії і голосували проти (або утрималися) безвізового режиму для України. Одна з депутаток цієї фракції їздила в окупований Луганськ на свято 1 травня, хоча українське МЗС попереджало, що такі дії незаконні.

Отож, головний посил тієї статті: Україна втрачає 750 млн євро на ухилянні великого бізнесу від сплати податків. Зокрема, йде мова про залізну руду, сільське господарство та сталь.

Цю новину поширили рейтингові українських ЗМІ: «Дзеркало тижня», «Новое время», «РБК Україна», The Village, УНІАН, «Український тиждень», DW та десятки інших всеукраїнських та регіональних видань.

«Українська правда» пише про втрати 750 млн євро, а от «Європейська правда» з лінком на цю ж статтю пише в заголовку про мільярди євро. Читачі ТСН у Фейсбуку шерять та коментують цю зраду.

Лише одна видання – «Деловая столица» – написало про приховані мотиви такого інформаційного вкиду: «Живущие на путинские деньги «Левые» в Европарламенте намекают: что Украине не надо давать помощь».

Водночас російські видання активно пишуть і випускають сюжети про те, як «Налоговые мошенники грабят изнуренную Украину», «ЕС спонсирует воров», «Европа заподозрила крупный украинский бизнес в мошенничестве», «Незалежна теряет миллионы евро», «Der Spiegel раскрыл схемы масштабного казнокрадства на Украине».

Чому розійшлася новина

  1. У нас дуже люблять шерити зраду.
  2. Прийом напівправди та підкріплення авторитетом спрацьовує. Такі схеми ухиляння від податків дійсно є. Не лише в Україні, але і в багатьох інших країнах світу. Одна із них – це так звана трансфертна ціна. Наприклад, собівартість умовних яєць в Україні – 1000 грн. У Європі – 1500 грн. Виходить, що на цю різницю в ціні 500 грн треба заплати податок. А податки в Україні не низькі. Тому українська компанія-виробник яєць реєструє десь на Кіпрі ще одну компанію, якій продає ці яйця по 1010 грн, платить Україні податок на прибуток у 10 грн. А ось ця кіпрська компанія продає на європейський ринок яйця за ринковою ціною 1500 грн. Платить Кіпру мінімальний податок, а решта прибутку йде в кишеню власника. Грубий, але дуже показовий приклад.

Наразі Україна впроваджує низку кроків угоди BEPS – міжнародного проекту, який спрямований на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування. До цього проекту долучилося понад 100 країн.

Повернімося до статті: підрахувати втрати України від ухиляння від податків – це як? Як рахували дослідники? Які галузі брали? І ще з добрий десяток питань виникає, але їх немає сенсу ставити, оскільки заангажовані дослідження без авторства не є достовірним джерелом інформації.

Як вберегтися від таких помилок

  1. Шукати першоджерело інформації. ЗМІ, яке посилається на інше ЗМІ, – привід для перевірки.
  2. Будь-яке дослідження без назви соціологічної або аналітичної компанії, а найголовніше – без методології – не може бути джерелом достовірної інформації.
  3. Якщо інформацією дуже хочеться поділитися, ймовірніше за все, це – маніпуляція.

Не вірте маніпуляціям, перевіряйте інформацію та не ведіться на слово.

Матеріал підготовлено в рамках інформаційної кампанії «По той бік новин», яку реалізовує ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП). Кампанія спрямована на підвищення медіаграмотності і є частиною проекту «re:start democratic discourse» у партнерстві з Європейським центром свободи преси та ЗМІ (ECPMF), м. Лейпциг, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду