Як виявилося, одні депутати переконані, що закон працюватиме, якщо ввести персональну відповідальність курця. Інші ж навпаки виступають за максимальну відповідальність власника закладу, однак, за умови, що контролюючі органи не будуть постійно навідуватися до нього з перевірками. Одностайні депутати в одному: закон працюватиме, якщо громадяни не будуть байдужими і не миритимуться з тим, що хтось поруч курить.

«Медіафільтр» поставив народним депутатам такі питання:

1. Чи голосували ви за закон про заборону куріння в кафе, барах та ресторанах?

2. Опоненти закону вважають, що закон – це наступ на права курців, і що він зараз не на часі, бо в України є важливіші проблеми. Що ви скажете з цього приводу?

3. На скільки дієвим буде цей закон?

В опитуванні взяли участь: Євген Царьков, Володимир Ар’єв, Михайло Волинець, Олег Зарубінський, Олег Ляшко, Ксенія Ляпіна, Володимир Олійник.

Євген Царьков, (фракція КПУ):

По поводу важности. Говорить, что есть вопросы поважнее, это равносильно тому, что сказать: не голосуйте за законы про пенсии, за жилье для молодых и другие. Парламент – это законодательный орган, который рассматривает все сферы нашей жизни: гуманитарные, политические, экономические вопросы. Тем людям, которые говорят, что наш закон не вовремя, я рекомендую, хотя бы раз зайти в онкологию, в палату для подростков, и посмотреть, что там твориться. Я когда-то своими глазами видел 17-летнюю девчонку, которая курила с 12-ти и заработала четвертую стадию онкологии. Ее уже нет в живых. Я считаю, что виновато общество и родители. Весь мир стремиться отказаться от курения, Европа уже ввела запрет на курение в кафе, барах и ресторанах.

После принятия этого закона всех авторов закона и представителей общественных организаций пригласил один из руководителей ресторана на ул. Институтской для того, чтобы поблагодарить. Также меня поблагодарили официанты одного столичного ресторана. «Нам, работникам ресторанов, работать целый день в дыму было просто невыносимо», – сказали они мне. Во многих странах этот закон работает, и люди из-за этого панику не поднимают. То, что закон не поддерживается, это происки табачных кампаний, для которых будут очень большие потери. А ресторанный бизнес не очень пострадает, потому что они предусмотрят места для курения.

Закон однозначно будет выполняться. Камнем преткновения была норма про огромные штрафы. Дело в том, что штрафы в 300 грн уже никого не пугают. А десятки тысяч гривен, конечно, страшат. Установить нарушение должен будет участковый. За пепельницы штрафовать не будут. Для спекуляций там норм нет, а если возникнут, то их нужно будет устранять через изменения в закон. Мы не добавили никаких полномочий ни СЕС, ни фискалам. Потому что сейчас в местах общественного питания по любым санитарным нормам запрещено курение, мы эти нормы подкрепили жестким законом про запрет.

Володимир Арє’єв, (фракція «НУ-НС»):

– Я не голосував за цей закон. Вважаю, що обмежувати людей жодного сенсу немає. Я сам кинув курити більше року тому, і мене, можливо, дратує, якщо хтось курить в ресторані. Але людина сама має розпоряджатися. Хтось п’є більше, ніж треба, хтось не займається спортом. Для людей, які курять, повинні бути відведені місця, як це роблять цивілізовано, приміром, в Австрії. Там є місця, де дим не просочується в ті приміщення, де сидять некурці. Тому мають бути дотримані права тих, хто хоче курити. А у нас йде просто мавпування тих речей, які для мене є не зовсім нормальними.

У нас дійсно є набагато важливіші речі, ніж куріння в кафе. А у нас то гомосексуалістів ганяють, то курців, тільки те й роблять, що когось ганяють.

Звичайно, закон буде виконуватися рівно на стільки, наскільки це буде вигідно хабарникам з Міністерства внутрішніх справ. У нас сьогодні міліція – це найголовніше злочинне бандоугрупування. Вони народ грабують на вулицях, а закон про заборону куріння в кафе, барах і ресторанах стане додатковим приводом прискіпатися до людей.

Михайло Волинець, (фракція «БЮТ-Батьківщина»):

– Я голосував з поправками, бо одними заборонами справу не виграєш. Люди в один день не кинуть курити. Але однозначно в приміщеннях не можна курити і робити тих, хто не курить, пасивним курцем.

Закон цей потрібний, хоча я виступив за його більш м’яку форму. Я сироїд і не курю. Тому не боротьбою, а агітаційним способом намагаюсь роз’яснити людям, що вони особисто мають турбуватися про своє здоров’я.

Думаю, що закон не зовсім буде діяти. По-перше, низька культура, по-друге, бажання рестораторів отримати прибутки. І в умовах кризи контролюючі органи будуть іти на штрафи і хабарі, підставляти рестораторів. На цьому будуть збагачуватися ті, хто контролюватиме, і їх не хвилюватиме, чи виконується закон.

Олег Зарубінський, (заступник голови фракції Народної партії):

– Я голосував за цей закон. Завжди є питання макроекономіки, фінансової системи, але поряд з ними є не менш важливі питання. Говорити про глобальні питання, і казати, що питання освіти чи охорони здоров’я не на часі – абсурдно.

З одного боку можна сказати, що я звик курити і пити каву, і якщо мені це не дозволяють, то це наступ на мої права. З іншого боку, я думаю, що людина, коли народжується, не курить. Тобто курити – це не природне право, це набута звичка. І ніхто не може сказати, що ця звичка є корисною чи нейтральною. Навіть курці кажуть, що ця звичка є шкідливою. Таким чином, якщо куріння не є природнім правом людини, якщо є повний консенсус майже в усіх країнах, що це шкідливо, то ми маємо зробити все, щоб люди, які цієї звички не набули, не дихали сигаретним димом. Мова не йде про тотальну заборону куріння. Мова йде про те, що для курців мають бути обладнані місця. Приміром, в європейських аеропортах я бачив так звані «акваріуми» з потужними витяжками, де можна курити. Я вам розповім анекдот: «Курці ніколи не страждають на хворобу Альцгеймера і Паркінсона. Бо вони не доживають до того віку, коли можна захворіти на ці хвороби».

Закон запрацює поступово. Але те, що буде скорочення куріння, це факт. І поступово буде формуватися нова мода на не куріння. Коли Франко пішов з диктатури в Іспанії, то почали курити всі, особливо жінки. Це був прояв звільнення. А зараз вже в Іспанії мода на не куріння. Жоден закон не почне діяти враз, має бути кумулятивний ефект.

Олег Ляшко, (позафракційний):

– Я вважаю, що це довгоочікуваний закон. Лобісти тютюнових компаній сильно протистояли його ухваленню. А курцям, які розповідають, що наступають на їхні права, можу сказати, що я щодня отримую десятки звернень про допомогу на лікування онкохворим. Так от, я завжди цікавлюсь у людини, яка просить допомоги, чи вона курить. Практично сто відсотків цих хворих курять, деякі по 30 років. «От і порахуйте, скільки коштів ви витратили за 30 років на цигарки. А тепер просите в мене 50-100 тисяч на лікування», – кажу я їм.

Якщо людина думає про свою сім’ю, дітей, власне здоров’я, то їй не треба ніякого закону. Вона не повинна курити і все. От я вже шостий рік не курю.

Якщо закон не буде виконуватися, то треба притягувати до відповідальності тих, хто його ігноруватиме. Треба вимагати виконання закону. Коли курці розповідають, що порушуються їхні права, так само я можу сказати, що порушуються мої права. Бо, коли я заходжу в якийсь заклад, де накурено, то мені там важко дихати. А пасивне куріння не менш небезпечне, ніж активне. Це доведено лікарями.

Ксенія Ляпіна, (фракція «НУ-НС»):

– Я голосувала за цей закон. Там, безумовно, є проблеми, але, насправді, це питання треба упорядковувати. Я завжди була прихильником наступного. Треба так ухвалювати закон, щоб його реалістично було виконати. Якщо ми вводимо заборону, то її треба: а) контролювати; б) вживати заходів, і не тільки до власників закладів. Зараз будуть брати штраф з закладу. А до чого тут заклад? Якщо людина прийшла і порушує закон, то це ж не заклад винний. Досягти ж результату можна буде тоді, коли буде персональна відповідальність, не з закладу, а власне з людини, яка порушує закон, як, наприклад, в літаках. Там уже не курять. Дійсно закон певним чином порушує права курців, але це правильно, бо їхні дії несуть небезпеку для інших людей. Я за те, щоб реалізовувати всі ці заборони не через намагання струсити чергового хабара з власника закладу, а через реальну персональну відповідальність.

На жаль, в Україні це черговий закон, який не буде виконуватися. Будуть накладати штрафи на рестораторів, а вони, в свою чергу, даватимуть хабарі. Як з даїшніками: дешевше дати меншого хабара, ніж заплатити реальний штраф. Це тупиковий шлях – просто задекларувати заборону і не довести її до якогось операційного вигляду. І відповідно ми не досягнемо того позитивного результату, який досягли на літаках і в аеропортах. Тут важливо далі коригувати цей закон в напрямку персональної відповідальності і процедури застосування його норм.

Володимир Олійник, (фракція Партії регіонів):

– Так, я голосував за цей закон. Візьміть європейські країни, вони вже давно це пройшли. Я пам’ятаю, колись в Німеччині побачив цілий натовп людей, які курили. Вони вийшли з ресторану покурити. Я думаю, що треба боротися за здоров’я нації, а не за прибутки тютюнових компаній. Я не бачу тут сенсу відступати назад.

Закон буде працювати, якщо громадяни не будуть байдужі, і не миритимуться з тим, що хтось поруч буде курити. Але ми розраховуємо на більш активну позицію тих, хто сповідає здоровий спосіб життя. І якщо буде звернення до власника, або до міліції, то буде реакція.

Якщо ресторатор буде реагувати і буде союзником з правоохоронними органами у складанні відповідних протоколів, то це буде свідчити про його позицію. Якщо ж він буде прикривати порушення, то він потрапить в дурну ситуацію.

Я зараз за те, щоб взагалі змінити систему контролю. Тобто: заборонити контролюючим органам щось перевіряти. Бо є інша модель перекласти всю відповідальність на власника: за пожежний, санітарний стан. Але якщо щось станеться, то щоб розплатився по повній, щоб більше цим бізнесом не займався. Ця модель дуже цікава. Бо постійно контролювати, то це створити корупційну схему: приходять перевіряти, а він дає їм гроші. І все нормально. Хто хоче посидіти в ресторані, то не обов’язково має там матюкатися, курити, бешкетувати, це ж публічне місце. Роби це в своїй хаті.  І не думаю, що куріння – це вже така сверблячка, щоб не вискочити на двір і там покурити.

Фото: liga.net, facebook.com, obozrevatel.com, genshtab.info, npgu.com.ua, glavcom.ua, Микола Шиманський