В основу семінару лягли результати моніторингів матеріалів на тютюнову тематику, які протягом року здійснювала громадська організація «Телекритика».

«За рік ми проаналізували більше двохсот журналістських текстів і телесюжетів. У понад 70 відсотків з них було виявлення порушення журналістських стандартів. Найчастіше, причина цих порушень у тому, що журналісти занадто поверхово володіють темою», –  зазначила Лєра Лауда, редактор інтернет-видання «Медіафільтр».

За її словами, журналістам порівняно рідко доводиться писати на тютюнові теми, тож вони не мають нагоди, можливості і потреби, аби ґрунтовно у них розібратися. А через надзвичайно швидкі темпи виробництва новин, не лишається часу, аби перевірити усі факти чи твердження, які видаються за факти, у прес-релізах чи матеріалах інших ЗМІ.

«Протягом року ми займалися тим, що перевіряли ключові факти, які наводилися у матеріалах на тютюнову тематику. Це складна і нудна робота. Якщо журналіст стверджував, не посилаючись на джерела, що, приміром, у Великобританії після заборони куріння у пабах різко скоротилася кількість відвідувачів – ми перевіряли, чи дійсно це так. Шукали статистику щодо стану галузі, офіційні документи, заяви і вже на основі цього спростовували або підтверджували сказане ним», –  додала пані Лауда.

Оскільки у журналістів на подібну детальну перевірку часу здебільшого немає, їхні читачі і глядачі отримують неточну або викривлену інформацію. Так стається, зокрема, й через те, що вони часто беруть за основу для своїх матеріалів не офіційні документи чи оригінали наукових, маркетингових, соціологічних досліджень, а просто публікації колег, які вже містять хибну інформацію.

Презентація з семінару, «Особливості висвітлення тютюнової тематики у ЗМІ», Лєра Лауда

«Інша проблема у тому, що журналісти звертаються за експертними коментарями до людей, які зовсім не є фахівцями у галузі. Приміром, у депутата Тараса Чорновола люблять розпитувати про те, як заборона куріння у закладах харчування позначиться на ресторанній справі, або що буде, якщо підвищити акцизні ставки на сигарети. Але ж насправді ці питання на експертному рівні мав би коментувати фахівець з акцизів, економіст, представник митниці, ресторатор», – зауважила Світлана Остапа, оглядач інтернет-видання «Телекритика».

Презентація з семінару, «Чотири типові помилки при висвітленні тютюнової тематики», Світлана Остапа

Ганна Гопко, координатор Коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну», відзначила, що ще п’ять-шість років тому, коли в Україні лиш починали впроваджувати перші антитютюнові ініціативи, журналісти майже не цікавилися тютюновою тематикою.

«Їм ці теми здавалися нудним і давно дослідженими. Ніхто про це не хотів писати. Поступово нам таки вдалося зацікавити журналістів, пояснити, наскільки важливо доносити до громадськості інформацію щодо небезпеки куріння. І не в останню чергу, саме завдяки підтримці журналістів вдалося впровадити у життя чимало наших ініціатив», –  сказала вона.

Пані Гопко вважає, що більшість ЗМІ все ж намагаються грамотно висвітлювати тютюнову тематику і припускаються лиш дрібних фактологічних помилок. Разом з тим, є певна кількість видань, які регулярно і цілеспрямовано займаються дискредитацією антитютюнових ініціатив. Проте, останні – в меншості.

З повним переліком моніторингів, здійснених протягом року, можна ознайомитися тут.