Криза суспільного мовлення Європи: помилки менеджменту німецьких ARD і ZDF
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Криза суспільного мовлення Європи: помилки менеджменту німецьких ARD і ZDF
Суспільне мовлення Німеччини представлене двома загальнонаціональними компаніями ARD і ZDF та регіональними операторами. Їх оминула хвиля скорочення обсягів бюджетного фінансування, оскільки економіка Німеччини залишається сильною і стабільною. Тож у своїх проблемах німецькі суспільні мовники винні самі.
Найбільш гучний скандал навколо німецьких державних телеканалів пов’язаний із колишнім виконавчим директором Kika – дитячого телеканалу, яким спільно володіють ARD і ZDF. Топ-менеджер вкрав мільйони з бюджету каналу через свою залежність від азартних ігор. Історія завершилася тим, що керівник отримав 6 років позбавлення волі, а канал – скорочення річного бюджету на $1 млн.
Серія скандалів і системна відсутність належного управління призвели до кінематографічної кризи. По-перше, помітно зменшилася кількість стрічок, права на трансляцію яких отримують суспільні мовники Німеччини; по-друге, суспільні мовники скорочують обсяги фінансування німецького та європейського незалежного кіно.
Один зі скандалів виник у компанії ARD, зокрема в її підрозділі Degeto, який займається купівлею прав на фільми, а також фінансує власні проекти. Фінансові порушення, такі як перевитрата коштів на власне виробництво, призвели до накладення мораторію на придбання нових стрічок до 2014 року.
«ARD дійсно був одним із основних покупців, проте тепер вони повністю поза ринком», – каже Ліза Вілсон (Lisa Wilson) з американської продакшн-компанії The Solution. Те саме стверджує голова німецької дистриб’юторської компанії Senator Хельге Сасс (Helge Sasse).
Німецькі суспільні мовники донедавна були ключовими спонсорами європейського незалежного кінематографу. Наприклад, вони підтримували режисерів Міхаеля Ханеке (Michael Haneke), який отримав «Оскар» за стрічку Amour, та Ханну Арендт (Hannah Arendt). Проте зараз вони скоротили витрати на кінематограф, що стало тривожним дзвінком для європейського та зокрема німецького кіно.
До того ж, у той час як незалежне кіно стало ігноруватися, ARD і ZDF купують мейнстрімові стрічки. Нещодавно ZDF мав масштабну угоду з дистриб’ютором Tele-Munchen Group, купивши дорогий пакет з усіх 23 фільмів про Джеймса Бонда, включаючи останній – Skyfall.
Окрім того, ARD став показувати менше німецьких фільмів у прайм-тайм, аргументуючи це тим, що лічені німецькі стрічки можуть забезпечити високі рейтинги.
The German association of television and film producers (Німецька асоціація теле- і кіно продюсерів) закликає мовників знову виявити свою прихильність до німецького кіно шляхом встановлення фіксованого обсягу ефіру у прайм-тайм для національних художніх фільмів і забезпечення постійного фінансування національного кінематографу.
У порівнянні з кризами, з якими стикаються південні сусіди Німеччини, проблеми її суспільних мовників видаються тимчасовими, а вирішення їх полягає в налагодженні процесів управління. Адже, в цілому, Німеччина все одно залишається наймасштабнішим покупцем художніх фільмів для телебачення в Європі, становлячи майже чверть від загального обсягу ринку. Незважаючи на кризові явища, приблизна сума купівельної спроможності ARD і ZDF цього року перевищує $10,5 млрд.
Джерело: The Hollywood Reporter