Людство стає людством, коли воно здатне виробляти зближені матриці мислення і поведінки, якими одна соціосистема відрізняється від інших. Різні обличчя, різний колір шкіри все одно створюють розмаїття єдиного. Фізичний контроль над людиною у вигляді репресій чи цензури притаманний лише раннім етапам розвитку. До того ж він не є економічно цікавим, бо вимагає постійної присутності держави чи церкви в цьому полі контролю. Це є утриманням зовнішньої матриці. Значно вигідніший варіант імплементації та утримання внутрішньої матриці.