Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Журналістські школи BBC та Reuters: досвід і можливості
Кілька років тому провідні медіаорганізації збагнули, що інвестиції в саморозвиток персоналу приносять результат у вигляді якіснішого продукту, виробленого ними. Раніше вважалося, що первинну кваліфікацію медійник отримує завдяки професійній вищій освіті й надалі розвиває її під час практичної роботи. Сьогодні ситуація докорінно змінилась: ані вища освіта, ані досвід роботи не можуть надати повного комплексу потрібних журналістові вмінь. Медіасередовище змінюється дуже швидко: ще вчора ти був професійним телевізійним журналістом, якому було достатньо опитати героїв, написати сюжет і зробити стендап, а сьогодні, щоб бути фахівцем, треба на додаток зняти відео, змонтувати його й викласти у соціальну мережу.
Усвідомлюючи це, ЗМІ почали відкривати спеціалізовані освітні програми для своїх співробітників. Іншими словами, це всім відомі курси з підвищення кваліфікації. Вони можуть набувати різних форм: від одно- і дводенних інтенсивних тренінгів до розгорнутих курсів, які тривають кілька місяців і передбачають теоретичну та практичну частини. Їхня головна цінність полягає в тому, що знання, здобуті таким чином, повністю відповідають вимогам, які ставить медіаіндустрія. Викладачами виступають не запрошені теоретики, а досвідчені представники професії, які знають із власного досвіду, з якими викликами і в яких умовах доводиться працювати сучасним журналістам.
Лідерами у розвитку освітніх програм у сфері медіа й журналістики виступають BBC і Thomson Reuters Foundation. На конференції PRO Media&Production, яку 20 вересня провела компанія «1+1 медіа», представники BBC і Thomson Reuters Foundation розповіли про можливості навчання, доступні їхнім журналістам, та особливості співпраці з медіаіндустрією.
На сьогодні роботу всієї мережі BBC забезпечують 20 тисяч осіб: журналістів, продюсерів, операторів, теле- і радіоведучих, редакторів та ін. Служба BBC відома тим, що виготовляє мультимедійний контент і рухається у тренді сучасної журналістики. За словами керівника з розвитку бізнесу Енді Кармайкла, до пріоритетних завдань BBC окрім якісного інформування аудиторії і формування громадянського суспільства належить розвиток освіти та стимулювання креативного мислення. «Тренування персоналу, вміння і навички, якими володіють наші співробітники, є вкрай важливими для нас», – додає Енді Кармайкл, який до того ж представляє BBC Academy.
BBC Academy (далі – Академія) – це повноцінний освітній центр, який було створено 2009 року. «Ми пропонуємо вміння, які потрібні, щоби працювати все життя в умовах медіасередовища, що невпинно розвивається», – ця ідея лежить в основі діяльності Академії. Всі молоді журналісти, які приходять працювати у BBC, починають свій шлях із обов’язкового п’ятиденного тренінгу. Так журналісти дізнаються про стандарти й вимоги до журналістської роботи у BBC і здобувають базові знання з медіаменеджменту. За організацію навчального процесу відповідає Академія.
Навчатися в Академії можуть не лише представники BBC, а й решта учасників британської медіаіндустрії. Обов’язок BBC розвивати медіа і журналістику в цілому (тобто не лише в межах власної організації) передбачено статутом. Проте скористатися цим можуть здебільшого британці: для них доступ до багатьох навчальних матеріалів в онлайні є безкоштовним. Окремі курси можна прослухати платно. Здійснюється освітня співпраця з іноземними ЗМІ, проте наразі діяльність Академії все ж орієнтована на внутрішній медіаринок Великобританії.
В Академії діє чотири школи: школа журналістики, школа продакшену (виробництва), школа технологій і школа лідерства. Школа журналістики була започаткована у 2006 році. На її сайті доступні навчальні матеріали з основ телевізійної, радіо і онлайн-журналістики. Окрім того, засновники школи приділяють увагу розвиткові специфічних навичок, необхідних, наприклад, для висвітлення конфліктів на Близькому Сході, проблем захисту навколишнього середовища тощо.
Школа продакшену орієнтована на тих, хто бажає створювати власний продукт для телебачення, радіо або інтернету. Енді Кармайкл пояснює, що розвиток цього напряму є важливим для Великобританії. Центром медіавиробництва вважається Лондон, тоді як решта регіонів суттєво відстають. «Школа продакшену повинна сприяти підвищенню загальної професійної культури серед мовників у Великобританії», – каже представник Академії.
Школа технологій дає навички роботи з технікою і програмним забезпеченням, яке сприяє роботі журналіста. Енді Кармайкл пояснює, що школа технологій може бути цікава не лише інженерам і технічним спеціалістам, які забезпечують роботу певного ЗМІ. На сьогодні нові технології означають нові способи донесення інформації до аудиторії. Тому журналісти також повинні мати хоча б базові технічні знання. «Журналіст BBC повинен володіти редакторськими і технічними вміннями. Ми не шукаємо просто редактора або просто оператора. Ми шукаємо людину, яка була б два в одному», – додає Енді Кармайкл.
Частину курсів можна прослухати онлайн, решта проводиться у вигляді групових тренінгів. За словами Енді Кармайкла, найбільш популярними є курси з редакторського пітчингу (з англ. pitching – вміння відбирати і формулювати вдалі теми), розповідання історій (англ. storytelling) і мультимедіа. Слід зазначити, що BBC піклується про надання рівних можливостей для чоловіків і жінок. Тому в деяких професіях, як-от в операторській роботі, яка традиційно вважалася чоловічою справою, жінки мають перевагу. Вони можуть пройти спеціалізовані курси і працювати на рівні з чоловіками.
Міжнародна інформаційна агенція Thomson Reuters також опікується питаннями професійного розвитку співробітників і підвищенням якості журналістики в країнах, що розвиваються. В рамках організації започатковано кілька освітніх проектів: Trust Media, Trust Law, Aswat Masriya та інші.
Trust Media – це спеціалізований підрозділ Reuters, створений ще у 1992 році, який відповідає за організацію і проведення тренінгів із журналістики та медіа. Існує чіткий поділ між журналістськими й медійними курсами: перші орієнтовані на журналістів, другі – на піарників і медіакомунікаторів.
Менеджер із розвитку бізнесу Thomson Reuters Foundation Корінн Поджер розповідає, що всі тренінги ґрунтуються на стандартах журналістики Reuters, які вважаються одними з найвищих у світі. Програми курсів побудовано таким чином, щоб їх можна було прослухати з мінімальним відривом від роботи. Стандартна тривалість тренінгу – 5 днів. Курси читають старші репортери, продюсери та оператори, які мають багаторічний досвід роботи у Reuters.
Trust Media пропонує широкий вибір спеціалізованих курсів, серед яких: телевізійна журналістика, соціальні медіа і цифрова журналістика, мультимедіа для журналістів, фотожурналістика, медіа менеджмент і прийняття редакторських рішень. Кожен із курсів орієнтований на те, щоб навчити слухачів прикладних умінь і вдосконалити ті, якими вони вже володіють. Наприклад, на тренінгу з телевізійної журналістики окрім правил створення новин для телебачення журналісти зможуть самостійно зняти сюжет, а також дізнаються про юридичні проблеми, які виникають у цій сфері. Абсолютно новий курс було розроблено у зв’язку з появою феномену, який англійською мовою звучить як backpack journalist або one man crew journalist – тобто конвергентні журналісті, які виконують усю журналістську роботу самостійно: від вибору тему до виготовлення і розповсюдження кінцевого продукту.
Курси також розподіляються за тематичним висвітленням новин: загальні новини, фінансові і бізнес-новини, спортивні новини, висвітлення виборів, природних катастроф, проблем охорони здоров’я та захисту навколишнього середовища. «Ми переконані, що об’єктивне і прозоре висвітлення такої теми, як вибори, сприятиме підвищенню рівня відповідальності представників влади. Окрім того, якісна робота журналістів у період виборів допомагатиме громадянам приймати важливі рішення і робити висновки самостійно. Тому започаткували, наприклад, цей тренінг», – розповідає Корінн Поджер.
В рамках програми Trust Media відбувається співпраця Reuters із країнами, що розвиваються, у галузі покращення журналістики. «Ми вважаємо, що сильна журналістика є важливою передумовою для успішного соціального та економічного розвитку країни, ефективного державного управління та освіченості населення», – додає Корінн.
По-перше, співпраця проходить у формі спільних проектів із факультетами журналістики. Наразі програма журналістської освіти діє у Катарі, Лівані, Китаї. По-друге, представники Trust Media допомагають країнам, що розвиваються, створювати незалежні національні ЗМІ, надають їм матеріальну й технічну допомогу. Прикладом такого проекту є Aswat Masriya, що в перекладі з арабської означає «голоси Єгипту». Він був започаткований у Єгипті у 2011 році і передбачав створення новинної служби онлайн, яка б надавала єгиптянам незалежну інформацію про перебіг виборів, основних кандидатів і їхню політику. Передумовою для реалізації ідеї були події Арабської весни, коли стало зрозуміло, що країні бракує незалежних медіа, які би пропонували критичне і об’єктивне висвітлення виборчого процесу. За 3 роки існування проект перетворився на повноцінну службу новин, у якій працюють 12 постійних журналістів і фрілансери. За словами Корінн Поджер, більшість із них – молоді єгиптяни. Наразі вони щотижня готують для сайту близько 200 новинних історій арабською мовою, а співробітники Trust Media перекладають їх англійською. Корінн поділилася з учасниками конференції, що днями схожий проект розпочнеться у Зімбабве, проте він спеціалізуватиметься на висвітленні економічних новин.
Окрім Trust Media, діє програма Trust Law. Її мета полягає у покращенні навичок журналістів, які висвітлюють факти корупції і займають політичними розслідуваннями. Тренінги за цією програмою було проведено у Бангладеш, Сенегалі, Замбії.
Як BBC, так і Reuters розпочинають співпрацю з «1+1 медіа»: їхні тренери проведуть майстер-класи та лекції для студентів Вищої школи Media&Production. «Виклики, які стоять перед українськими журналістами, не відрізняються від викликів, які існують у журналістиці у будь-якій іншій країні. Тому не важливо, де ви працюєте. Важливо, що ви вмієте», – підвела підсумок Корінн Поджер.
Фото зі сторінки Вищої школи Media&Production у Facebook