Жайворонки і Сови: хто креативніший?

Фото: sourcesofinsight.com

MediaSapiens публікує шосту статтю про особливості сприйняття інформації людиною. Попередні — про вразливість до фейків і роль смайликів у комунікації. Ми розглядали способи, за допомогою яких людина може розпізнати брехню в комунікації, і технологічні пристрої, що викривають неправду;також аналізували причини, через які антигерої є для нас привабливими.

У квітні журнал Chronobiology International опублікував дослідження про зв’язок між хронотипом і смертністю. Упродовж шести з половиною років науковці відстежували стан здоров’я близько 433 тисяч дорослих громадян Великої Британії й виявили, що люди, які звикли засиджуватися допізна, на 10 % збільшують імовірність вкоротити собі віку порівняно з тими, хто лягає й прокидається з півнями. Аналіз також продемонстрував, що шанувальники опівнічних сеансів частіше страждають на серцево-судинні захворювання, хвороби дихальної і травної систем, а також мають проблем психологічного характеру.

На своє виправдання вільнодумні Сови часто кажуть дисциплінованим Жайворонкам, мовляв, натхнення просто відвідує їх із запізненням, коли інші сплять. Media Sapiens вирішив дізнатися більше про те, як добові ритми впливають на нашу продуктивність.

Ваш внутрішній годинник не обов’язково подібний до того, що у вашого сусіда.

 

Систематичні дослідження ритмів, пов’язаних зі зміною дня й ночі, розпочалися у 70-х роках минулого століття. Першу анкету для визначення хронотипу людини розробив німецький біолог Герман Тілл Реннеберг. Щоби зрозуміти, який у вас хронотип, згадайте, коли ви зазвичай прокидаєтеся й засинаєте у вихідний день.

Більшість людей Треті. А ви? Фото: consciousandbreathing

Автор бестселера «Драйв» Деніел Пінк за останні два роки проаналізував понад півтисячі наукових праць, щоб розібратися, які знання мають лягти в основу високоефективного тайм-менеджменту. У своїй новій книжці «Коли: відомі науці секрети ідеального управління часом» (When: The Scientific Secrets of Perfect Timing) він розглядає особливості добової активності людей із різними циркадними ритмами.

У Жайворонків (14 %), які прокидаються й засинають рано, і наближених до них, яких Пінк називає Третіми* (65 %), вона змінюється в такій послідовності: пік → спад → наростання; у Сов, у яких усе навпаки (21 %): оговтання → спад → пік. Найкращий проміжок доби для виконання завдання, за його словами, залежить від того, про яке завдання йдеться.

Але хай до якого хронотипу ви належите, слід пам’ятати про небезпеки, які криє в собі спад, який спостерігається із 12 до 15-ї години, наголошує автор. Він радить ані Жайворонкам, ані Совам, ані Третім під час сієсти не ухвалювати доленосних рішень і, якщо це можливо, уникати складання іспитів (для цього вам забракне енергії) та візитів до лікарів (наведена автором статистика свідчить, що медики значно частіше помиляються з діагнозами та рідше миють руки). Спад — це дно. Краще не сподіватися на визначний прорив по обіді, зауважує Пінк. Найкраще, що можна зробити у цей період, за його словами, — влаштувати собі відпочинок: погуляти на свіжому повітрі, поспілкуватися з приятелем про щось, окрім роботи, чи подрімати 20–25 хвилин.

Психологи Джон Куніос та Марк Біман у своїй книжці «Момент еврики: ага-реакції, творчий інсайт і мозок» (The Eureka Factor: Aha Moments, Creative Insight, and the Brain) умовно поділяють людей на аналітиків та інсайтерів. У перших активніша ліва півкуля, у других — права. Аналітикам притаманний виразніший когнітивний контроль, за який відповідає лобова частка мозку, підсилюючи важливе і стримуючи недоречне. Мозок інсайтерів, за словами науковців, безладніший. Упродовж дня рівні стримування змінюються: на піку вашої активності ви більшою мірою аналітик, а під час її наростання чи оговтання — інсайтер. Тобто найкращий час для нестандартних рішень — дещо нижчий показник активності. Таким чином Жайворонки можуть розродитися нестандартними ідеями під вечір, а Сов може осяяти якраз разом із першою чашкою кави.

Хто як пише?

Команда онлайн-ресурсу для перевірки правопису і граматики англійською мовою Grammarly хотіла дізнатися, як на грамотності тексту позначається час його написання. Для цього за допомогою додатка вони проаналізували більше мільярда слів, згенерованих їхніми користувачами. Як виявилося, ті, хто набирав текст зранку між 4-ю і 8-ю годинами, припускалися помилок значно рідше, ніж ті, хто робив це між 22-ю і 2-ю. У всіх категоріях онлайн-письма Жайворонки були уважнішими, ніж Сови, і не так часто плутали подібні слова.

Grammarly Writing Analysis Early Bird vs. Nigh Owl

Сови та осовілі

Пінк обговорює й фактори, що формують хронотип. Він частково зумовлений спадковістю й коригується віком. Ранні пташки перетворюються на пізніших у підлітковому віці, а старість, як правило, спонукає вставати вдосвіта.

Жайворонки більш приязні, сумлінні, наполегливі та емоційно стабільні, зазначає Пінк і додає, що їм легше стримувати імпульси, про які вони потім могли би пошкодувати. Вони схильні думати про майбутнє. Сови ж віддають перевагу «тут і зараз», сміливіші, відкритіші, але часто потерпають від неврозів та депресії. Імпульсивність штовхає їх до пошуку гострих відчуттів, тому вони схильні заводити шкідливі звички та інтрижки. «І не дивно, що вони не показують свого обличчя удень», — жартує Пінк.

Але що б там не казали про людей ночі, саме їхньому представнику ми завдячуємо тим, що в нас є можливість вільно працювати тоді, коли сонце сідає за обрій. Томаса Алву Едісона, який винайшов лампу розжарювання, значно частіше можна було застати в лабораторії опівночі, аніж опівдні.

Едісон любив працювати у тиші

Еволюційний психолог Сатоші Каназава висунув гіпотезу, що люди, які активніші вночі, насправді виробили нові з погляду еволюції характеристики, непритаманні нашим предкам, що жили в саванах. Таким чином особи з вищим рівнем IQ більш схильні працювати вночі, ніж ті, в кого він нижчий, стверджує Каназава. Хоча...

Коли творили видатні.

Загалом Совам ведеться тяжче, ніж Жайворонкам, адже вони в меншості й нерідко змушені підлаштовуватися під інших, щоб досягти успіху.

Утім, не слід забувати й ось про що. Кожному дорослому, аби не почуватися осовілими, необхідно спати щонайменше сім годин на добу. Але ми втрачаємо свої години свіжості й бадьорості, які мають їх супроводжувати, через залежність від ґаджетів. У своїй книжці «Нездоланні: про технології, які призводять до звикання, і про бізнес, який тримає на гачку» (Irresistible: The Rise of Addictive Technology) маркетолог Адам Альтер зауважує, що сьогодні половина дорослого населення скаржиться на безсоння. Й однією з головних причин є синювате світло, яке випромінюють електроприлади. Воно сповіщає про настання ранку. Коли це світло проходить через сітківку ока, орган у глибині мозку, що приймає його, перестає виробляти мелатонін, необхідний для нормального сну.

Тож наступного разу, коли у вас його забиратиме натхнення, замисліться, чи це справді воно.

comments powered by Disqus