Хто кого в ефірі

Тож про ТБ у Запоріжжі — на кого прагнуть впливати й кому допомагати?

В Запоріжжі працюють шість місцевих телеканалів. Два з них транслюються по Т2 й окремими кабельними провайдерами. Це — «Вільний простір» і «ТВ-Голд» — до них не в кожного є доступ. Два канали виступають рупорами органів влади — ЗОДТРК «Запоріжжя» і «Муніципальна телемережа» (МТМ) — області та міста відповідно. І ще два — «ТВ-5», «Алекс» — комерційні, які розподіляють між собою сфери впливу запорізьких промислових гігантів.

Щодо обласного державного телеканалу — ситуація, мабуть, середня по країні: саме від влади надходять фінанси на утримання, зарплатню тощо, тому вона нібито має право вказувати, на що орієнтуватися. Поки що так. Хоча були й інші часи (десь років п'ять-сім тому), коли дозволяли собі й потроху критикувати тих, хто посідав у крісла облради й адміністрацій. На сьогодні навіть при зміні складу Верховної Ради в Запорізькій області деякі партії назв позбулися, а люди ті ж самі залишилися. Тому критикувати їх не варто. Повідомляти про засідання, поїздки й навіть іноді про проблеми — будь ласка. Торкатися проблем області — також із задоволенням, однак політичне життя має залишитися за лаштунками. Протягом тривалого часу — до майже повного вирішення питання з екс-президентом — утримувалися від коментарів стосовно Євромайдану. Тема АТО, яка ніби має стати однією з актуальних — все ж таки сусідня Донеччина у вогні, — обмежується подіями, що відбуваються на території Запорізької області. Досить виважено, однак мова про війну йде. Про проблеми вимушених переселенців розповідають. Проте від коментарів щодо судового провадження стосовно екс-голови Запорізької ОДА й голови облради, які проходять за справою про кривавий розгін Майдану в Запоріжжі 26 січня, утримуються. Хоча все це було за попереднього директора Олександра Коваленка, який мав великий досвід роботи при різних владах на одному й тому ж телеканалі «Запоріжжя», а також обіймав посаду в ОДА. Наприкінці листопада йому на зміну прийшов колишній керівник комерційного «ТВ-5» Сергій Тихонов. Тож, можливо, на ЗОДТРК очікуються зміни. Однак не за горами й переформатування обласного ТБ на суспільний телеканал.

Телеканал «Муніципальна телемережа» («МТМ») — суто міський, фінансується з відповідного бюджету. Що відбувається в місті, скільки труб замінили, скільки сміття прибрали, що доповіли начальники департаментів, міський голова — все це можна дізнатися саме на «МТМ». Владу потрібно підтримувати, про кожний її крок доповідати — таке гасло цього каналу. Доступ критиків до прямих ефірів обмежений: не можна кусати руку, яка годує. Проте це єдиний телеканал, який звертається до мешканців міста з опитуваннями, щоправда, ці відповіді здебільшого передують промові посадовців якщо не про позитивне вирішення порушеного в опитуванні питання, то про кроки в потрібному напрямку. В домайданні часи канал уславився телепрограмою «Кстати», яка розповідала про те, як усе погано в Європі. Очолює «МТМ» — прихильниця Партії регіонів Людмила Маринюк.

Про «ТВ-5» ми вже згадували, коли йшлося про зміну влади на ЗОДТРК «Запоріжжя». Саме з цього комерційного каналу перейшов на обласне телебачення новий директор Сергій Тихонов. Говорити про незалежну журналістику тепер, після, здавалося б, важливих змін, навряд чи доводиться. Тривала робота під патронатом «Запоріжсталі» — спочатку наближених до міської влади керівників, а потім занурення під хвилю влади нового донецького керівництва від Рината Ахметова — чомусь здається, може позбавити прагнення та й можливості самостійно вирішувати якісь питання і добиватися правди й справедливості. Узгодження сюжетів «ТВ-5» із молодим керівником промгіганта Ростиславом Шурмою і досвідченою керівницею прес-служби Світланою Хірим-Гірей із «Азовмашу» відіграє свою роль на відмінно. Щоправда, здебільшого це «відмінно» стосується безпосередньо підприємства і політичних інтересів власників. Активісти майдану, Самооборона перекрили проїзд до підприємства напередодні виборів... Директор заводу піклується про підприємство, виставив охорону від злодіїв... Результат — електорат, який ще на той момент остаточно не визначився, став на бік «Опозиційного блоку» — за принципом «нехай краще старі, при них можливо хоча б працювати, а прийдуть нові, все зупинять, усіх повбивають».

Хоча телеканал «Алекс» у змаганнях із «ТВ-5» одержав би переконливу перемогу з боку агітації. Належить він В'ячеславу Богуслаєву, чиє ім’я тісно пов’язане й асоціюється з ПАТ «Мотор Січ». Звинувачення у співпраці з російською стороною, збереження домовленостей за договорами по постачанню обладнання для літаків активно обговорювалися в соціальних мережах і лунали з центральних телеканалів. Народний депутат минулого скликання від Партії регіонів, який тепер пройшов до Верховної Ради як самовисуванець, В'ячеслав Богуслаєв відзначився і як борець за «свою» правду: Росія — наш стратегічний партнер, без неї не виживемо, і ми просто заробляємо гроші. В Запоріжжі його телеканал був єдиним, який звільняв працівників за власну громадянську позицію — участь і висвітлення подій Майдану. Взагалі картинку новин можна описати як «усе добре на рідному підприємстві, і якщо б нам не заважали, то взагалі був би рай». А все інше — відомості з прес-заходів влади, іноді можна і про проблеми мешканців міста послухати, якщо не будуть критикувати тих, хто поряд, однак трохи вище — владу. Під час цифрового конкурсу, який проводила Нацрада минулого скликання, ТРК «Алекс» залишилася без місця в мультиплексі.

Ще один телеканал — «Вільний простір». За даними з Єдиного державного реєстру телерадіоорганізацій, власниками компанії є: Михайло Буров, Андрій Євченко, Лілія Єрьоменко, ПАТ «Торговий дом Астрон» (м. Краматорськ), ЗАТ «Вестастрой» (м. Краматорськ), ПАТ «Промстроймонтаж» (м. Краматорськ). За інформацією «Наші гроші. Запоріжжя», всі належать до сфери впливу Машненкова (він же і член наглядової ради разом із новообраними Надією Внуковою та Михайлом Мініним), відомого як екс-депутата Донецької облради, одного із батьків-засновників Партії регіонів у Краматорську. В пресі Машненкова свого часу відносили до квоти Пшонки на місцевих виборах, а також нібито він є кумом колишнього Генпрокурора. Михайло Буров є співвласником ТОВ «Торговий дім «Укрзолото», яке приписують дружині Віктора Пшонки. Помічницею нардепа Артема Пшонки є Людмила Любім, відома як керівник компанії «Донбас Інвестмент Сенте», співвласниками якої є зокрема Євгенія Бурова (дружина Михайла Бурова) і ПрАТ «Вестастрой» Костянтина Машненкова. Любім є депутатом Запорізької облради (ПР) та очолює благодійний фонд «Твори добро» Артема Пшонки. Андрій Євченко був головним редактором краматорського видання «Восточный экспресс» і директором «МГНП», а з червня став головредом «Кременчугского телеграфа».

На сьогодні ПрАТ «Медіагруп нові проекти» переїхало з Краматорська Донецької області до Києва. При цьому студія каналу, як запевнили представники компанії, розташована в Запоріжжі, а в Києві працює топ-менеджмент.

Ще один телеканал, «ТВ-Голд», входить до медіахолдингу Global Media Holding. Його пов'язують з власністю Євгена Черняка. Неприхована боротьба з міською владою та її прихильниками або тими, хто їй співчуває, іноді обґрунтована, часом викликає сумніви через недостатній фактаж і відсутність альтернативного погляду. Зведення власних рахунків через ефіри й публікації стали майже нормою. Про це йдеться і в зверненні до запорізького осередку НСЖУ головреда газети «Суббота плюс» Богдана Василенка від 5 грудня минулого року: «Уже больше восьми месяцев со стороны медиахолдинга Global Media Holding (телеканалы ТВ-Голд, местный филиал 5-го канала; газеты “Мрия”, “Остров Свободы”; радиостанции “Европа плюс”, “Наше радио”, “Авторадио”, “Ретро ФМ”; интернет-сайтов “Голос Запорожья”, “ВГороде”), подконтрольного бизнесмену Евгению Черняку, происходит системная и грязная травля меня как журналиста, редактора влиятельной региональной газеты и владельца информационного сайта. Причины этой травли я вижу в нежелании господина Черняка слышать какую-либо информацию о своей особе, которую он может расценить как негативную. И началась эта грязная кампания после публикации в “Субботе плюс” информации о прошлом сотрудничестве Евгения Черняка с бывшим главредом газеты “Искра”, а ныне сепаратистом Артемом Тимченко. Господин Черняк не только подал в суд с попыткой запретить мне даже в личных разговорах упоминать о таком сотрудничестве (что само по себе также является фактом давления на журналиста), но и дал старт лавине негативно-пропагандистской информации в СМИ Global Media Holding относительно меня как главного редактора неугодного издания».

В ефірі «ТВ-Голд» (як і в інших ЗМІ, які входять до холдингу) — як учасники програм, ведучі, герої сюжетів — досить часто з’являються активісти, які створювали гучний колорит місцевого Євромайдану із закликами «Сіна (мер Запоріжжя. — Авт.) геть!». Політичні вподобання цих активістів під час виборів до Верховної Ради були переважно на боці Радикальної партії Ляшка.

Друком

Серед друкованих видань пана Черняка — газети «Мрія» (частина належала Борису Шестопалову), «Остров Свободы». Перша поширюється на платній основі, друга — безкоштовна. Проте обидві не мають у Запоріжжі великого впливу. На відміну від «Субботы плюс», головний редактор якої — Богдан Василенко — досить часто опиняється під пильною увагою журналістів видань, які асоціюються з власником ТМ «Хортиця». Чергове «загострення» в публічному з’ясуванні стосунків відбулося після обіймання головредом «Субботы» посади заступника мера. Неофіційного. Так би мовити «громадського». Від Майдану. Проте «Суббота плюс» досить критично ставиться до діяльності як міської, так і обласної влади. І може собі це дозволити через відсутність фінансової підпорядкованості. Хоча звинувачення щодо отримання плати за розміщені матеріали різних політичних сил неодноразово лунали в бік власників — родини Василенків. Та варто віддати належне, поряд із оплаченими публікаціями менеджмент дозволяє собі висловлення власної позиції як на сторінках видання, особливо стосовно Комуністичної партії України, так і на зовнішніх носіях реклами — білборди, на яких Гітлер запитує, чим він гірший за Сталіна, й вимагає увічнити його постаментом. Газета позиціонує себе як видання для всієї родини.

Якщо йти за рейтингами довіри друкованих ЗМІ Запоріжжя, то другу позицію після «Субботы плюс» протягом тривалого часу тримає газета «Міг». До 2005 року шеф-редактором видання був Юрій Артеменко, сьогодні голова Нацради України з питань телебачення та радіомовлення. На сьогодні «Міг» має досить помірковану позицію як стосовно політичних сил, так і щодо влади. На платній основі розміщує матеріали від різних політичних сил і комерційних структур. Приділяє увагу воєнним подіям — журналіст Володимир Москаленко пішов добровольцем.

Третю позицію за впливовістю займає газета «Прав.Да». Головний редактор — Валерій Зотов — колишній працівник МВС, чим і обумовлена спрямованість видання. Досить критичне ставлення як до міської, так і обласної влади, проте власних сталих політичних уподобань не виявляють. Під час Майдану широко висвітлювали події як Запоріжжя, так і Києва. Воєнна тематика протягом тривалого часу була основною в газеті. Читацька аудиторія — ті, кому є чого боятися (відстежують, чого чекати), й ті, хто хоче показати, що в курсі подій. На сьогодні газета тісно пов’язана (публікаціями і спільним робочим приміщенням) з інформаційно-аналітичним ресурсом «Вся власть» — vv.com.ua. Намагання гостро подавати інформацію, щоправда, не завжди в межах журналістських стандартів та етики, привертає увагу певної кількості читачів, проте говорити про широку популярність інтернет-ресурсу навряд чи можна. Періодично виникають ситуації з дезінформуванням або поданням неперевіреної інформації як достовірного факту, при цьому відсутні посилання на джерела (найчастіше — «як нас стало відомо», «за нашими джерелами»). При цьому невизначеність власної позиції (за певних обставин можна було б говорити про об’єктивність, однак не цього разу) призводить до маніпулювання поглядами читачів ресурсу: з одного боку, висловлюють критику на адресу «смотрящего», з другого — стають на бік його протеже. Не варто в цьому випадку відхиляти варіант джинси.

Два друкованих видання в Запоріжжі є рупором промислових підприємств: «Индустриальное Запорожье» — МК «Запоріжсталь» Ріната Ахметова і «Позиция» ПАТ «Мотор Січ» В'ячеслава Богуслаєва (обидва — колишня Партія регіонів). Вони зосереджують увагу на формуванні позитивного іміджу підприємств, влади не критикують. В обох щодо політичних симпатій — цілковитий збіг з інтересами власника: до Майдану це була вертикаль офіційної президентської влади, після революції — це «Опозиційний блок» і так званий голос промислових регіонів (на перший погляд аполітична інформація, суть якої зводиться до того, що читачам ненав’язливо пояснюють, хто саме є «своїм» і «чужим»).

Ще два видання належать органам влади — «Запорізька правда» і «Запорізька Січ» облради і міськради відповідно, і з відповідною, так би мовити «прихильницькою», позицію до джерела фінансування.

Газета «Наше Время Плюс» не є офіційним «представником» влади, проте власник — прихильник і представник Партії регіонів у владі, пан Володимир Кальцев, мабуть, не дозволяє творчим працівникам видання висловлювати гостру критику стосовно діяльності місцевої влади. Періодичні висловлювання щодо «неефективності» Майдану провокували звинувачення колег у сепаратизмі. Але така позиція журналістів «Времени», можливо, була висловленням власної думки, хоча відкидати вплив згори не варто.

Ще одне видання, яке також варто розглянути, — «Верже», власником якого є колишній заступник голови обласної адміністрації, депутат від ПР, а під час виборів до Верховної Ради 2014-го учасник списку від «Сильної України» Андрій Гамов. Проте публікації не відрізняються гостротою й майже не мають політичної спрямованості. Хоча варто зазначити, що «підтримка» власника іноді відчувається — під час передвиборчих перегонів за кількістю публікацій «за» певну політичну силу. На сьогодні видання має невеликий рейтинг.

Мережею

Окремою групою також можна вважати так звані провладні онлайн-видання, більшість яких донедавна поєднував термін «ЗМІ, лояльні до Анісімова» (якого називають запорізьким «смотрящим»). Більшість цих медіа сьогодні практично у вільному пошуку нових спонсорів. До таких ЗМІ належить Інформаційний центр «Известия» — izvestiya.in.ua, який практично займається дубляжем прес-релізів міської та обласної ради і рерайтами всеукраїнських новин. Анісімовський, а потім протягом певного часу за фінансової підтримки екс-губернатора Пеклушенка, сайт reporter-ua.com.

Сайт «Голос Запорожья» — golos.zp.ua — є основним рупором Global Media Holding і найбільш популярним (за кількістю унікальних читачів — близько 15–18 тисяч хостів на добу) інтернет-ресурсом. Власне, саме цей онлайн-ресурс вирвався в лідери серед місцевих інтернет-ЗМІ в період Революції гідності та Запорізького Євромайдану, оскільки найбільше писав про «сепаратизм», «Майдан» та «злочинну владу». На сайті досить часто зводяться рахунки з тими, хто не до вподоби власнику — горілчаному королю (ТМ «Хортиця») Євгену Черняку. Іноді вдаються до «нежурналістських» методів, маніпулюють читачами. Причому здебільшого розраховуючи на читачів соціальних мереж — виносячи в заголовок «сенсаційність» і «звинувачення», здебільшого в бік міської влади. Як приклад: заголовок «Экс-советник Сина назвал бывших бойцов АТО нацистами». За контекстом: екс-радник — головний редактор газети «Суббота плюс» Богдана Василенка, а боєць АТО — працівник ДАІ, який, за інформацією сайту, був в АТО. Така собі боротьба з мером міста.

Інший представник Global Media Holding — сайт «В Городе» — zp.vgorode.ua — є спробою інтерактивного міського сайту, популярність якого не перевищує 2000 переглядів на добу.

Водночас видання zp.comments.ua (входить до складу інформаційно-аналітичного порталу «Комментарии» (comments.ua)) певний час пов’язували з пулом Євгена Черняка — ресурс був афільований холдингом бізнесмена виключно шляхом фінансування діяльності даного онлайн-видання.

Деякі видання посіли відверто критиканську до офіційної столичної влади позицію та друкують матеріали, що іноді перебувають поза межею здорового глузду. Для прикладу, сайт «Зеркало Запорожья» — zerkalo.net.ua — вустами напівживого місцевого комітету Соцпартії розповідає про «загрозу громадянської війни» та про «70% вірогідність війни України з Словакією».

Тож чи можна казати про незалежність ЗМІ в Запоріжжі?