Про це йдеться у матеріалі видання Platfor.ma, в якому головний редактор «Ока» Ірина Купчинська описує результати дослідження за січень.

«Око» уже понад рік аналізує те, як новини про і з України висвітлюються іншими мовами. Окрім статистичної кількісної обробки матеріалів, щонайменше чверть проходить обробку волонтерами-анотаторами,  які визначають тематичне спрямування матеріалу та його вплив на іміджУкраїни: позитивний, негативний чи нейтральний.

«Україна найчастіше виступає об’єктом, а не суб’єктом у більшості новин іноземними мовами, а саме – плацдармом історичного та військового протистояння Заходу та Росії. Окремі голоси адвокатів України, зокрема, Олександра Мотиля, Роберта ван Ворена чи Сергія Плохія нівелюються хаотичними та скандальними діями українських політиків», - констатує редакторка.

Негативного сентименту набувають найактуальніші теми: українська економіка та індустрія, політика та реформування суспільства, яким протиставляються акції громадянського суспільства, здобутки українських стартапів та декількох реформаторів.

Найбільше про Україну минулого місяця традиційно писали англійською – майже 7 тис. статей. Удвічі менше – китайською. Турецькою, німецькою, арабською та французькою мовами вийшло 2-3 тис. матеріалів. До 2 тисяч – іспанська мова. Російською ж – 1300 статей. «Якщо порівнювати з грудневими даними, то зниження інтересу помітно в англомовному сегменті: на 2 тисячі статей менше», - уточнює авторка.

Щодо тематичного наповнення у січні в медіа англійською, арабською, іспанською, польською мовами домінувала тематика української економіки та індустрії, а ЗМІ португальською мовою – спортивна.

Зовсім інша ситуація з матеріалами, опублікованими у проросійських інозмі - там можна прослідкувати пропагандистський меседж.

«Імідж «великої та багатої російської країни», без якої не зможуть функціонувати сусідні держави, простежується у найпопулярнішій статті арабською з місцевого Russia Today: «Набуття чинності російських санкцій проти України та Туреччини». Англійською мовою Russia Today просувала тему про «безгосподарність» українців: новину про реструктуризацію авіазаводу Антонова подали як його ліквідацію. Німецькою Sputnik стверджував, що «Крим економить електроенергію для порятунку українського міста від замерзання на прохання Путіна», - зазначає Ірина Купчинська.

Нагадаємо, MediaSapiens проводив опитування відомих журналістів та експертів-міжнародників про те, яким є імідж України в світовій пресі станом на кінець 2015 року. Експерти зазначали, що в 2015 році російська пропаганда не зіграла великої ролі на міжнародній арені, оскільки у світі з’явилося розуміння, що не можна вірити тлумаченню українських подій у російських ЗМІ. Тим не менш, позитивного про Україну писали мало. Корупція, слабкі реформи, скандали за участі українських посадових осіб — ті теми, на які регулярно звертали увагу іноземні оглядачі. Щодо того покращився чи погіршився імідж України в цілому — думки учасників опитування розділилися.

Фото з публікації на platfor.ma.