Ярослава Гресь: «У Кремнієвій Долині святкування поразок — це окрема культура»

Ярослава Гресь: «У Кремнієвій Долині святкування поразок — це окрема культура»

10:48,
11 Грудня 2017
10608

Ярослава Гресь: «У Кремнієвій Долині святкування поразок — це окрема культура»

10:48,
11 Грудня 2017
10608
Ярослава Гресь: «У Кремнієвій Долині святкування поразок — це окрема культура»
Ярослава Гресь: «У Кремнієвій Долині святкування поразок — це окрема культура»
«Якщо щось не вдалось — це означає тільки те, що одна конкретна ідея не спрацювала, трагедії немає», — Ярослава Гресь, керівна партнерка піар-агенції Gres Todorchuk PR, на майстер-класі у Львові розповіла про те, як працювати з ідеями для соціальних проектів.

Щодня, за словами Ярослави Гресь, вона отримує листи приблизно такого змісту: «Дуже Вам дякую за те, що Ви робите. У мене виникла ідея, допоможіть, будь ласка, її реалізувати у проект, знайти на нього кошти, популяризувати в медіа, а в кінці ми поділимо з вами цю важливу славу».

Одного січневого вечора 2014 року вони разом із братом і партнером у бізнесі Олександром Тодорчуком вирішили, що робитимуть тільки те, що приноситиме користь країні — культурні, соціальні, освітні проекти. Знайомі піарники сказали, що це самогубство, адже на такі проекти ніколи не виділяють бюджетів.

Серед їхніх найуспішніших кейсів Gres Todorchuk PR: «Музей новин» для «1+1», національна премія для вчителів GlobalTeacherPrize, благодійний календар «Щирі», ініціатива #дякуютато, співпраця з Goethe-Institut та CirqueduSoleil. Про те, як правильно працювати з ідеями для соціальних проектів, Ярослава Гресь розповіла під час майстер-класу в Центрі Митрополита Андрея Шептицького. Ми публікуємо найцікавіші тези виступу.

Працюють ідеї своєчасні. Яскравим прикладом є проект «Щирі», перша частина якого вийшла в кінці грудня 2013 року. У цьому проекті 15 українських зірок знялися для благодійного календаря в традиційних українських костюмах.

Увесь наклад календаря було продано протягом 24 годин, ми зібрали 200 тисяч гривень і передали Волонтерській сотні. Чому цей проект вдався? Бо це була дуже актуальна ідея — тоді, на моменті найбільшої єдності, бажання знову пізнати свою країну, коли всі їздили з прапорцями, хотіли допомогти, з’явилися ці фото.

Якщо ви маєте якусь ідею, але бачили вже десятки проектів із подібним сюжетом, запитайте себе, наскільки це тепер цікаво, наскільки ця ідея або її втілення новітнє. Якщо ні — викиньте на смітник, це нормально. У Кремнієвій Долині святкування поразок (celebration of failure) — це взагалі окрема культура.

Якщо щось не вдалося — це означає тільки те, що одна конкретна ідея не спрацювала, трагедії немає. Вчіться змінювати свої плани під час роботи, інколи можна підсилити ідею, просто зсунувши першочергові акценти і не втративши при цьому головного меседжу.

Працюють ідеї сміливі. Метою нашого проекту «Культурна децентралізація» (в рамках проекту Культурно-освітньої академії Гете-Інституту) було нагадати про велику проблему маленьких українських міст — у них нічого не відбувається. Люди, які там живуть, до цього звикли. Їхнім культурним арт-кластером є лавка біля паркану, на якій вони збираються й говорять між собою.

Щоби збурити суспільство, ми придумали проект «Афіші неіснуючих подій», у якій зробили анонси у стилі: «Топ-50 діджеїв у Жмеринці», «Зірки світового балету в Бучачі» і т. д. Ми передали афіші волонтерам, які розклеїли їх по містах. Наступного дня стало зрозуміло, що ми влучили в «нерв» суспільства. Всі побігли купувати квитки, а десь виявили, що вони або не мають кас, або концертних залів, бо в них же ж нічого не відбувається. Реакції були дуже різні — від захвату до обурення. Тоді всі прочитали афіші ще раз і побачили заклик приєднуватися до програми культурної децентралізації, щоби змінити ситуацію.

Працюють ідеї свіжі. У травні цього року в Києві проходив ярмарок сучасного мистецтва KyivArtWeek. Нашим завданням було привести на подію якомога більше людей. Тоді ми подумали, чим ми можемо відрізнятися від класичних музеїв? І зрозуміли, що можемо бути більш сміливими й дати людям нові враження. Адже в музеях багато «не можна»: не чіпайте, не цілуйтеся, не торкайтеся картин. Ми придумали спеціальний проект «Відчуй мистецтво». Зробили вісім кубів, у які ти міг запхати руки й відчути картину на дотик — от така Мона Ліза, а такі — роботи Йозефа Бойса, а це — графіка і т. д. Окрім того, ми запросили творчу групу Playtronica, які надали звучання, фактично оживили роботу Василя Кандинського «Танцюючі фігури». Доторк до кожного елементу цієї картини відтворював коротку мелодію. За два дні на KyivArtWeek відвідало 20 тис. людей.

А ще — працюють ідеї смішні. Ми зняли це відео на айфон і отримали 2 млн переглядів без жодної копійки на просування.

Але я вас дуже прошу, жартуйте тільки, якщо ви дуже-дуже впевнені у своєму почутті гумору. (Відео «Старые вещи и современные дети» для DEC life school.)

І наостанок, не завжди для того, щоби проект успішно запрацював, потрібні гроші, —  важливішими є люди вашої команди.

Фото -Мирко Лесюк

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Ярослава Гресь, фото: Мирко Лесюк
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду