«В ефірі ти розумієш, що ти щось сказав і тебе почуло два мільйони людей. Це відчуття присутності в їхніх головах в один момент — справжній кайф», — розповідає Валерій Калниш.

Раніше він очолював газету «КоммерсантЪ», онлайн-видання «Апостроф» та інформаційне агентство «РБК-Україна». Робота на «Радио Вести» вселила в нього віру в майбутнє розмовного радіо. Своє бачення авторської радіостанції Валерій втілюватиме на перезапущеному «Радіо Ера». Головна розмовна радіостанція країни, яка торік увійшла до медіагрупи «Новое время», тепер називатиметься «Радіо НВ».

«Ми запросили консультантів із реклами та маркетингу, й вони пояснили нам, що радіо “Новое время” звучить задовго, а ще, позаяк ми мовимо українською, ми маємо називатися “Новий час”. А це вже зовсім інший бренд. Ми обрали середній варіант», — пояснив керівник радіостанції, виступаючи перед студентами Школи журналістики Українського католицького університету.

Про специфіку розмовного радіо

Раніше я думав, що працювати на розмовному радіо — простіше, ніж писати замітки або готувати телесюжети. Виявилося, що радіо справді простіше за телебачення, але набагато складніше за газету. До того ж, розмовний формат — це не тільки важко, а й дорого. Тому я розумію, чому в Україні розмовне радіо дотепер не набрало обертів.

У плані контенту й тематики ми дуже схожі на «Громадське радіо». В порівнянні з ними ми маємо перевагу — мовимо в сорока містах, фактично покриваючи всю країну. Тож, напевно, головним нашим конкурентом буде суспільне радіо — колишнє УР-1.

Якби це була музична радіостанція, ми могли би включити її відразу й дуже просто. З розмовною все складніше, адже потрібно виробляти у п’ять разів більше контенту. Наша команда складається з п’ятдесяти людей, більшість яких — творчі працівники. Семеро журналістів, шестеро ведучих новин. Для порівняння: на Radio ROKS увесь штат — тринадцять осіб.

Про сітку мовлення

В Україні використовують два російські продукти для формування ефіру: «Тракт» і «Дігітон». Ми принципово відмовилися від них, бо хочемо бути впевненими, що тільки ми контролюватимемо свій ефір.

Сітка мовлення «НВ радіо» будуватиметься так: із першої ночі до сьомої ранку буде музика. З сьомої до десятої ранку в ефірі працюватимуть двоє ведучих. Ранковий прайм — найважливіший проміжок ефіру, за який борються всі радіостанції, бо саме в цей час можна ставити рекламу й заробляти гроші.

Ефір із десятої до дванадцятої години ми називаємо «напівранком». Далі в нас буде годинний випуск новин. Зазвичай на радіо випуск новин триває до трьох хвилин. Ми вирішили зламати цю традицію та зробити два великі випуски — із дванадцятої до тринадцятої та з дев’ятнадцятої до двадцятої. Радіоаудиторія завжди цікавиться новинами. У нас будуть включення з регіонів і з-за кордону, буде інтерактив — слухачі матимуть змогу висловити свою думку. Із п’ятнадцятої до сімнадцятої теж будуть новини, а з сімнадцятої до дев’ятнадцятої ми підбиватимемо підсумки дня.

Після двадцятої години слухач часто йде. Ми хочемо зламати й цю традицію, тому ввечері в нас буде лінійка програм, які робитимуть не журналісти.

На багатьох радіостанціях тематичні програми роблять люди, які в понеділок говорять про соціальне страхування, у вівторок — про культуру, а в середу підбивають підсумки олімпіади. У нас програми робитимуть фахівці. У понеділок ми плануємо спортивну та економічну рубрики, наприклад. Ми хочемо робити радіостанцію фахівців, а не експертів — до неї буде більше довіри.

Сітка вихідного дня будуватиметься за іншим принципом: більше музики й розважального контенту. З дев’ятої до дванадцятої триватиме ранкове шоу. Будуть рубрики про культуру, історію та літературу, а також хіт-парад. Це хороша можливість відійти від політики та економіки, адже люди втомлюються постійно слухати про корупцію, треш і погане життя. Тепер слухачів більше цікавлять польоти на Марс, аніж виплата пенсій. Радіостанція може допомогти відпочити.

Структура ефіру

Кожна година ефіру ділитиметься на три двадцятихвилинні частини. Кожна починатиметься з чотирихвилинного випуску новин. Після випуску — коротке промо та дві хвилини реклами. Решта часу буде зайнята іншими програмами. Досвід показує, що сприйняття однієї теми триває не більше семи хвилин. Одна програма повинна прокрутитися в ефірі тричі в різні часові проміжки. Важливим елементом ефіру є фічер — двохвилинна тематична програма, яка збиває темп. Загалом протягом двадцяти хвилин людина чує новини, рекламу, дискусію та іншу корисну інформацію — все, що потрібно слухачеві.

Крок роботи ведучого на музичних радіостанціях — приблизно чотири години, на розмовних — близько двох. Ведучий повинен не тільки говорити, а й думати, швидко реагувати, тому йому фізично важко перебувати в ефірі більше трьох годин. Якщо в ефірі трапляється десять секунд тиші й ведучий нічого не зробить, потрібно перезавантажувати систему.

Про пошуки хороших експертів

У нас є продюсери, які контролюють ефір, пишуть сценарій і разом із ведучим формують список тем до обговорення. Продюсери поза ефіром, але їхня робота важча за роботу ведучого. Продюсер повинен орієнтуватися в інформаційному потоці, розуміти, які гості можуть бути в ефірі, як їх запросити на програму. Робоча зміна продюсера — близько п’яти годин.

Низька якість експертів — це справді біда й катастрофа. Зрозуміло, що ми не зможемо повністю позбутись усієї цієї публіки й певним чином ці люди будуть присутні в моєму ефірі. Знайти справді обізнаних людей і затягнути їх в ефір — головне завдання гостьових редакторів.

«Спорту забагато не буває»

Спортивний ефір — це тема, яка потребує уваги. Відомо, що футбол і політика — це дві теми, на яких знаються всі. Колись в Україні була радіостанція «Радіо Динамо», яка мала колосальні рейтинги, розповідаючи про футбол і навколофутбольні події. Ми хочемо залучити цю аудиторію. Ми не хочемо бути монополістами у футбольній тематиці, але нині спортивна журналістика недооцінена. Будемо висвітлювати спортивні події так, щоби слухач хотів дізнатися про них від нас. На першому етапі в будні буде два п’яти-семихвилинні блоки новин спорту, а в суботу — підсумкова спортивна програма. Згодом ми плануємо розширення суботнього й недільного спортивних ефірів до трьох годин щодня. Спорту забагато не буває.

Розмови з аудиторію, в тому числі вночі

Інше завдання — нічний ефір. Цим сегментом узагалі ніхто не займається. Я хочу, щоб нічний ефір був інтелектуальним, щоб люди телефонували й могли спокійно поговорити про серйозні речі. Ефір буде побудований на дзвінках.

Взагалі розмови з аудиторією в ефірі — це кошмар. Кількість божевільних, які розповідають про свої біди, — неймовірна. До них потрібно ставитися з повагою, навіть коли це дуже важко: це ваш ядерний електорат.

Планування й дисципліна — два стовпи радіостанції

Окрім FM-мовлення, радіостанція матиме вкладку на сайті nv.ua, пряму трансляцію на youtube, а згодом і мобільний додаток. На сайті можна буде дивитися відео- й аудіотрансляцію зі студії. Ми плануємо створити відділ із восьми — десяти людей, які займатимуться не лише підтримкою стриму. А й архівуванням програм.

Планування й дисципліна — це два стовпи, на яких тримається радіостанція. Не треба забувати, що слухач — розумний. Треба перш за все давати йому максимум інформації, а не ділитися власними думками. Для мене трохи дивно, що нині людина вважається досвідченою після трьох років у професії. Микола Вересень, який працював на Бі-бі-сі, розповідав мені, що там є правило: додати щось своє в ефірі журналіст може лише після десяти років роботи в корпорації. Тільки тоді він отримає сорок секунд після ефіру, щоб озвучити свою авторську думку.

Фото Катерини Хорощак