Про це йдеться в звіті Amnesty International за 2017, оприлюдненому 22 лютого.

Amnesty International заявляє, що торік українська влада посилила тиск на медіа та неурядові організації. Атаки на них, на думку експертів оргіназції, належно не розслідувалися. Як прояв тиску вказали на ухвалений парламентом закон, який зобов’язав антикорупційних активістів, включно із журналістами, декларувати свої щорічні доходи.

У звіті Amnesty International звертає увагу на те, що в 2017 році не було представлено результатів розслідування вбивств у Києві журналістів Павла Шеремета та Олеся Бузини (в 2018 році у справі Бузини розпочався судовий процес. - MS).

Також згадується справа блогера Руслана Коцаби, якого у 2016 році засудили за дії, що шкодять інтересам України. Але в 2017 році Верховний суд випустив його і відправив справу на дорозслідування.

У звіті правозахисників у якості прикладу тиску на ЗМІ йдеться і про справу щодо головного редактора сайту strana.ua Ігоря Гужви, якого оголошено в розшук, та обшуки у медіахолдингу «Вести».

Серед ознак утисків свободи слова в Україні Amnesty International вказала заборону на в'їзд до України російським та іспанським журналістам, які на думку СБУ можуть нашкодити інтересам України. Водночас у звіті зауважують, що заборону щодо іспанських журналістів СБУ згодом зняла.

Окремо експерти Amnesty International згадали про житомирського блогера Василя Муравицького, якого затримали за антиукраїнську діяльність та співпрацю зі ЗМІ Росії.

Також у звіті звертають увагу на випадки порушення прав людини на територіях самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», а також в анексованому Росією Криму. 

У звіті Amnesty International також згадано про численні атаки на свободу слова та порушення прав журналістів у таких країнах як Росія, Єгипет, Туреччина, Камерун, Чад, Мадагаскар, Ангола, Ботсвана, Того, Ефіопія, Мексика, Індія, Пакистан, Мальдіви, Малайзія, М'янма, Таджикистан, Казахстан, Узбекистан, Саудівська Аравія, Марокко, Ємен, Афганістан тощо.

Організація констатувала, що великого впливу в світі набув такий інструмент маніпуляції громадською думкою як фейкові новини.

«Технологічні можливості, які дозволяють розмивати відміннсть між реальністю й вигадкою, швидше за все, збільшуватимуться в майбутньому, що порушить важливі питання про доступ людей до інформації. Ситуація ускладнюються також екстремальною концентрацією контролю за інформацією в мережі декількома компаніями, а також величезною різницею між владою, яку мають окремі люди й компанії та уряди, що контролюють величезну кількість даних. Це створює величезні можливості для формування громадських настроїв і зокрема потенціал для підбурювання до ненависті та насильства», – йдеться в передмові до звіту.

Нагадаємо, за даними міжнародної організації Комітет захисту журналістів (CPJ), торік у світі через професійну діяльність вбили щонайменше 42 співробітників ЗМІ.

Для порівняння, у звіті організації «Репортери без кордонів» йдеться про вбивство 65 журналістів у зв'язку з професійною діяльністю в 2017 році. Натомість швейцарська неурядова організація із захисту прав журналістів Presse embleme campaign (PEC) констатувала, що в 2017 році в світі вбили 97 журналістів.