Онлайн-медіа пропонують зареєструватися як ЗМІ, пише BBC. Вони будуть зобов’язані мати зареєстровану юридичну особу та юридичну адресу в приміщенні нежитлового фонду. Редакторами видань зможуть бути особи з білоруським паспортом і не менше ніж п'ятирічним стажем роботи на керівних посадах в ЗМІ.

Сайти можуть і не проходити реєстрацію, але в цьому випадку їх власники і репортери не будуть визнаватися журналістами. Тобто, вони не матимуть права на отримання і захист джерела інформації, а при появі на масових акціях протестів будуть прирівнюватися до демонстрантів.

Поправки до закону також передбачають обов'язкову ідентифікацію авторів матеріалів або коментарів на сайтах і форумах. Заступник міністра інформації Павло Легкий пояснив, що у власників сайтів має бути інформація про коментаторів, аби у разі порушеннями ними чинних законів, їх можна було притягнути до відповідальності. При цьому вони можуть продовжити писати під своїми ніками.

Сайти також зобов’яжуть запровадити модерацію. Окрім того, нові поправки допускають блокування соцмереж і обмеження доступу до інтернет-ресурсів в позасудовому порядку.

Засновник одного з найбільших білоруський сайтів TUT.by Юрій Зіссер вважає, що запровадження цих поправок призведе до того, що аудиторія просто перейде на читання та взаємодію на закордонних сайтах, без вимог про реєстрацію та ідентифікацію.

Як звертає увагу BBC, раніше сайт «Белорусский партизан» був змушений перейти в зону .by і відмовився від публікації коментарів, а сайт «Хартія97» офіційно не доступний користувачам в Білорусі.

Водночас президент Білорусі Олександр Лукашенко позиціонує поправки як спробу «захистити людей від деструктивної інформації».

Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) звернулася до представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ з проханням почати діалог з білоруською владою щодо запропонованих поправок до закону про ЗМІ. БАЖ відправила свої зауваження та пропозиції й до профільної парламентської комісії.